Сторінка
29
Уявіть, що вам необхідно написати статтю, помістити її до підручника з природознавства. У статті ви маєте описати сосну.
Щоб зорієнтувати учнів в умовах спілкування, слід залучити їх до розгляду малюнка сосни. Доцільно запропонувати завдання:
Поміркуйте: якого стилю має бути наш текст? Дайте назву текстові.
Вирішення вказаних запитань дозволить зорієнтувати учнів в умовах спілкування і уявити структуру такого тексту.
На основі бесіди слід звернути увагу учнів до зображеного на картині, а також з’ясувати: Де росте сосна? Як називають її листки? Який у неї стовбур угорі, внизу?
Відповідь на запитання вказаного типу дозволить учням побудувати план своєї розповіді.
Щоб спонукати учнів до розкриття теми твору необхідно зорієнтувати їх на аналіз тексту. Тому пропонуємо вправу.
1. Прочитайте текст. Визначте тему, основну думку, а також стиль і типтексту.
Сосна звичайна росте на території Полісся та Лісостепу України. Дерево досягає до 35 м заввишки. Прямий стовбур вкритий тонким шаром кори світло-коричневого кольору. Крона сосни звичайної досягає 10 м в діаметрі. Листя сосни звичайної представлене у вигляді довгих голок. Насіння сосни звичайної дозріває у шишках круглої форми. Деревина сосни звичайної використовується у промисловості.
2. Які засоби міжфразного зв’язку використано у тексті?
3. Створіть текст-опис на тему „Сосна".
Використайте у ролі засобу зв’язності лексичний повтор. Побудуйте текст так, щоб його можна було використати на уроках природознавства.
Така робота має на меті перейти від етапу орієнтування в умовах спілкування через планування роботи над визначенням лексичного повтору у ролі засобу зв’язності до реалізації запланованого. Під час написання тексту учням допоможе опора на ілюстрацію.
Отже, залежно від стилю, типу тексту учні повинні вміти добирати до текстів відповідні мовні засоби зв'язності. Формуючи в учнів уміння створювати тексти-описи, ми закладаємо основи зв’язного, грамотного писемного мовлення учнів.
Одним із типів текстів, з якими ознайомлюються учні початкової школи є текст-міркування.
На уроках розвитку зв'язного мовлення ми пропонуємо створення тексту-міркування на тему: «Скромність прикрашає людину».
Для орієнтації учнів в умовах спілкування ми пропонуємо розглянути серію малюнків із казок «Язиката Хвеська», «Гидке каченя», «Хвалькувата муха». Далі даємо дітям завдання: виділіть основні риси головних героїв. Чи є серед цих казок герої, схожі цими рисами?
Аналізуючи характер героїв, діти прийдуть до висновку, що «Гидке каченя» відрізняється за характером від двох інших персонажів. На основі бесіди учні визначають, які риси притаманні гидкому каченяті. Таким чином, в учнів сформується уявлення про скромність.
У даній ситуації, учні запропонують свою власну думку про те, що таке «скромність».
Кращій орієнтації в умовах спілкування допоможе таке завдання.
— Розкажіть своєму братові, сестрі про те, що скромність є окрасою для кожної людини.
Виконання такого завдання спонукає дітей до наведення доказів для підтвердження думки.
Доведіть, що скромність прикрашає людину. У побудові тексту скористайтесь планом.
Твердження: Скромність прикрашає людину.
Доказ: Якби на світі не існувало скромності, то .
Висновок: На мою думку .
Реалізуючи уявлення про текст у письмовій формі, учні використовують у ролі засобу зв’язності лексичний повтор. Таким чином, в учнів сформуються уміння використовувати лексичний повтор як засіб зв’язності тексту.
На основі контролю послідовності та правильності виконаного завдання, виправленні допущених помилок школярі удосконалять власне писемне мовлення, а відповідно і рівень мовленнєвої культури.
Таким чином, процес формування в учнів умінь використовувати лексичний повтор як засіб зв’язності тексту є тривалим і охоплює як уроки вивчення граматичного матеріалу, так і уроки розвитку зв'язного мовлення. Включення запропонованої системи до процесу навчання рідної мови є цілком можливим та необхідним. Адже формуванню в учнів умінь грамотно будувати зв’язні висловлювання сприяє лише методично правильно підібрана та впроваджена у навчання рідної мови система вправ. Лише на основі відповідності такої системи теорії мовленнєвої діяльності (психологічним закономірностям побудови висловлювань) та лінгвістичним вимогам до навчальних завдань і вправ підвищується рівень писемного монологічного мовлення учнів та культури мовлення, що є основою формування свідомого громадянина.
У ході навчального експерименту ми передбачали озброїти учнів знаннями про роль лексичного повтору виступати засобом зв'язності тексту, а також уміннями створювати власні висловлювання, використовуючи лексичний повтор у ролі засобу міжфразного зв'язку. Для визначення ефективності експериментальної методики ми запропонували учням такі самі вправи теоретико-практичного характеру, що лежали в основі констатувального експерименту. Аналіз виконаних учнями завдань дозволяє зробити висновок про те, що рівень знань учнів помітно зріс в експериментальних класах. У контрольних - зрушення майже не відбулося. Якісно - кількісні характеристики подано у діаграмах (див. додатки А, Б, В).
Щоб виявити в учнів набуті у процесі експериментального навчання уміння використовувати у висловлюваннях різних типів лексичний повтор як засіб зв'язності, та використовувати ті із мовних засобів, що є найкращими для висловлювання того чи іншого типу, ми запропонували школярам написати твори: опис, розповідь та міркування на теми, відповідно: «Ранок на морі», «Пригода на риболовлі», «Музика в моїй душі»(див. додаток Г).
Теми творів були визначені як для експериментальної групи, так і для контрольної. Результат робіт виявився очевидним: учні експериментальної групи справилися із завданням набагато краще, у порівняні із контрольною групою. Так у роботах, виконаних експериментальною групою, був відсутній немотивований повтор слів, а звідси й уникнення тавтології, не прослідкувалося розриву конструкцій та невдалого використання засобів зв'язності. Крім цього, зміст творів, виконаних цією групою наповнений емоційно-експресивним смислом.Створені учнями висловлювання характеризуються цілісністю, завершеністю, зв'язністю. Текст побудований у логічній послідовності подій, зміст текстів відповідає назві та побудований відповідно до структури тексту (зачин, основна частина, кінцівка).
Зіставлення двох варіантів дитячих творів (написаних на етапах констатувального та формувального експериментів) дає можливість не лише констатувати окремі успіхи в оволодінні прислівниками як засобами зв'язності писемної мови, а й відзначити тенденції до контролю за якістю написання.
Результати констатувальних зрізів показали, що значна кількість учнів найчастіше до засобів міжфразового зв'язку відносить абсолютний лексичний повтор (іменник 63%. займенник — 61%), проте вживання його у 70 % є немотивованим повтором.
Лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку учні визначають у 35%, а використовують лексичний повтор як засіб зв'язності тексту лише у 37% висловлювань.