Сторінка
18
У дидактиці початкової школи зміст навчання визначається як знання, уміння і навички, які відображають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Він включає також і спеціальний компонент – оволодіння загальнонавчальними уміннями й навичками.
У лінгводидактиці, розглядаючи проблему розвитку зв’язного мовлення, вчені вважають, що зміст навчання становить цілеспрямоване формування вмінь, необхідних мовцю для побудови власних зв’язних висловлювань: вміння розкривати тему й основну думку, вміння збирати й систематизувати матеріал, уміння вдосконалювати написане; вміння будувати висловлювання певної композиційної форми, а також лінгвістичні знання.
Розглядаючи поняття «вміння», ми дотримуємося точки зору Г.О. Люблінської щодо трактування його як розумової дії, в основі якої лежить аналіз умов і шляхів розв’язання певного завдання, вибір із досвіду знань, способів дій і навичок, їх застосування в необхідній для розв’язання завдання послідовності. Щоб сформувати в учнів уміння використовувати лексичний повтор як засіб зв’язності тексту, необхідно відпрацювати передусім часткові вміння, що лежать в основі цієї мовленнєвої діяльності. До таких умінь відносимо:
а) розпізнавати мовні засоби вираженості зв’язності;
б) з’ясовувати їх роль у тексті;
в) використовувати відомі засоби зв’язку в навчальних завданнях конструктивного характеру;
г) вживати засвоєні засоби зв’язності у власних висловлюваннях;
ґ) добирати відповідні засоби для вдосконалення тексту.
Щоб визначити рівень сформованості в учнів четвертого класу умінь здійснювати міжфразові зв’язки в тексті за діючої системи навчання української мови, виявити готовність молодших школярів до засвоєння пропонованого матеріалу, ми поставили перед собою такі завдання:
1) визначити рівень викладання елементарних відомостей про текст та засоби міжфразного зв’язку;
2) виявити рівень сформованості аналітичних умінь встановлювати смислові зв’язки між реченнями, групами тематично пов’язаних речень та визначити їх показники, що грунтуються як на основі свідомого засвоєння програмних знань, так і на основі мовного чуття учнів;
3) проаналізувати можливості школярів використовувати мовні засоби зв’язності під час виконання завдань конструктивного характеру, а також при написанні власних висловлювань.
Результати спостережень за навчально-виховним процесом на уроках мови і розвитку зв’язного мовлення свідчать про недостатність уваги класоводів до проблеми формування у четвертокласників умінь використовувати лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку. Спостереження за диференційованим навчанням розвитку зв’язного мовлення на уроках мови дозволило зробити висновок про те, що засвоєння елементарних відомостей про текст відбувається лише при вивченні відповідного розділу. При опрацюванні усіх розділів інших тільки 12% вчителів акцентують увагу дітей на властивостях лексичного повтору виступати засобом зв’язку у тексті.
Під час спостережень за засвоєнням учнями відомостей про текст, його типи й стилістичні різновиди було виявлено такі типові недоліки:
учителі не загострюють уваги, що лексичний повтор виконує функції засобу зв’язку у тексті, а також відіграє роль логічного й емоційного виділення відповідних елементів висловлювання;
на уроках розвитку зв’язного мовлення не беруться до уваги форми мовлення й специфіка об’єктивованих у них текстів; учні будують усі висловлювання за законами писемного мовлення;
для спостережень учнів за стилістичними різновидами текстів, як правило, для аналізу добираються художні; так само при побудові дітьми власних зв’язних висловлювань частіше висувається завдання скласти текст художнього стилю; уміння складати елементарні наукові й ділові тексти фактично не формуються.
З метою виявити причини низького рівня викладання елементарних відомостей про лексичний повтор як засіб зв’язності тексту, було проведене анкетування вчителів початкових класів у школах. Учителям (60 чоловік) було запропоновано анкету.
Анкета
Як ви розумієте поняття «текст» і «зв’язне висловлювання»?
Які ви знаєте засоби міжфразного зв’язку в тексті?
З якими засобами міжфразного зв’язку і під час вивчення якого навчального матеріалу знайомите молодших школярів?
Чи порівнюєте особливості використання різних видів міжфразного зв’язку?
Яким чином організовуєте роботу на порівняння засобів зв’язності?
Як при побудові зв’язних висловлювань ви організовуєте роботу на використання у мовленні лексичного повтору?
З якими функціями лексичного повтору ви ознайомлюєте молодших школярів?
Чи мають ваші учні достатній обсяг умінь і навичок будувати зв’язні висловлювання за допомогою лексичного повтору як засобу зв’язності тексту?
Чи достатній обсяг умінь і навичок будувати зв’язні висловлювання за допомогою лексичного повтору як засобу зв’язку мають ваші учні?
Які, на вашу думку, причини низького рівня цих умінь і навичок?
Які зміни у програмі для початкової школи, на вашу думку, сприятимуть покращенню якості володіння молодшими школярами уміннями будувати зв’язні висловлювання?
У результаті аналізу відповідей учителів можна зробити висновок про недостатність їхніх теоретичних знань питання розуміння понять «текст» та «зв’язне висловлювання». Тільки 35% респондентів змогли дати визначення обох понять, розмежувати їх на рівні початкової школи. Виникали труднощі й у виділенні функцій лексичного повтору як засобу зв’язності. Лише 7% учителів позитивно відповіли на запитання щодо порівняння різних видів міжфразного зв’язку.
65 % педагогів указали, що основну увагу формуванню умінь використовувати різноманітні види міжфразного зв’язку і лексичного повтору зокрема приділяють на уроках розвитку зв’язного мовлення, бо саме там, на їхню думку, є всі умови для цього процесу.
Серед вправ із розвитку умінь використовувати у ролі засобу зв’язку лексичний повтор усі респонденти назвали вправи на заміну невиправданого повтору; 95 % – вправи на аналіз готових текстів, для визначення слів, що поєднують речення; 70 % – вправи на порівняння двох текстів; 40 % – вправи на встановлення пропущеного засобу зв’язку.
Незважаючи на вказані вище недоліки, 93% учителів вказали на задовільний рівень володіння своїх вихованців уміннями використовувати лексичний повтор як засіб зв’язності тексту, що свідчить про формальний підхід в оцінці наслідків їхньої фахової підготовки. Абсолютна більшість опитуваних педагогів указали, що основною причиною низького рівня володіння молодшими школярами уміннями будувати зв’язні висловлювання є відсутність чітких рекомендацій щодо опрацювання лексико-граматичного матеріалу в органічному взаємозв’язку з розвитком мовлення учнів. Програмою передбачено усунення невиправданих повторень, тобто немотивованого лексичного повтору, проте навчальні завдання, що містяться у підручнику, не дають змоги формувати в учнів зазначені уміння, оскільки дидактичний матеріал підручника не забезпечує систематичності цієї роботи. Навчальний матеріал не використовується повною мірою в реалізації основних завдань програми з розвитку зв’язного мовлення. Згідно шкільної програми у шкільних підручниках з українськї мови для початкової школи вміщено теоретичні відомості про «текст», його структуру, типи текстів, засоби зв’язності.