Сторінка
1

Виховання моральних якостей у старших дошкільників

У вихованні дітей старшого дошкільного віку існує багато проблемі. Одна з них «Як прищепити дитині, зберегти й посилити в ній відчуття причетності до родових, етнонаціональних ціннісних основ і водночас підготувати її до сприйняття та засвоєння найсучасніших інтелектуальних, технічних, технологічних і художніх здобутків людства?»

Виховання – це прилучення дитини до світу людських духовних цінностей. Особливої ваги сьогодні набувають такі загальнолюдські цінності, як гуманізм, патріотизм, честь, справедливість. Моральні норми – основні правила всякого людського співжиття, вироблені протягом тисячоліть морального розвитку суспільства, є складовою загальнолюдської моралі. Слід підкреслити її гуманістичну спрямованість: центром моралі є людина. З найдавніших часів усі ідеології і видатні мислителі зверталися до найціннішого в світі – людини, намагалися пізнати її суто людську ознаку моральні якості.

Перші прості моральні якості склалися в умовах розвинутої родової общини у безпосередньо наочній формі звичаїв і лише пізніше оформилися у поняття. Протягом віків виховний досвід численних поколінь створив народну педагогіку, в якій моральні якості набули характеру традицій. Педагогіка народного виховання – це свідома діяльність, що має на меті формування у підростаючого покоління духовних якостей, що відповідають народному ідеалу особистості. Народний ідеал всебічного розвитку особистості відбито в усній народній творчості. У творах фольклору пропагуються ті риси людини, які народ схвалював, і засуджуються ті, які зневажалися народним уявленням як негідні. Центральні теми зразків народної мудрості – сімейне виховання і праця людей, тобто головні чинники формування моральних якостей особистості. Прислів’я, приказки, пісні, казки, загадки – все це скарби виховного досвіду народу, в яких влучно, змістовно і цікаво втілено моральні категорії добра і зла, правди і кривді, совісті й безчестя. Народна мораль засуджує брехунів, нечем, тих, хто не поважає старших, зводить наклепи, кепкує з інших, не надає допомоги, зраджує, лицемірить. Повага до людей, доброта, чесність, щирість, вірність, любов, відвага завжди перемагають у боротьбі проти злих сил. Виховувати у дитини моральні якості повинні батьки разом з вихователями дошкільних закладів. Однім із головних завдань ДНЗ – виховання моральних якостей у дошкільників. Вирішується це завдання через гру. Гра є провідним видом діяльності у дошкільному віці. У процесі гри активно формуються або перебудовуються психічні процеси. Ігрова діяльність сприяє розвитку пам’яті та інтелекту, а також уяви як психологічної основи творчості. Гра є важливою і для набуття дитиною соціальних навичок спілкування, взаємодії з однолітками, не кажучи про те, що в процесі ігрової діяльності відбувається проникнення дитину в світ дорослих людей. Найбільш актуальними для старших дошкільнят є сюжетно-рольові. У сюжетно-рольових іграх дитина бере на себе певні ролі і підкоряється правилам, вимагаючи й від інших дітей їх дотримання. З огляду на цю особливість сюжетно-рольових ігор, дорослому важливо грамотно керувати грою дітей, щоб донести до них моральні норми поведінки та правила, які відтворюються дітьми в процесі ігрової діяльності.

Вихованню моральних якостей засобом сюжетно-рольових ігор приділяли увагу в своїх працях О. Комаровська, І.Бех, А.Сорокіна, М.Васильєва та інші педагоги, але тема «Виховання моральних якостей у старших дошкільників засобом сюжетно-рольової гри» залишається актуальною і сьогодні.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити рівні вихованості моральних якостей у старших дошкільників.

Об’єкт дослідження: виховання моральних якостей дошкільників у виховному процесі дошкільного навчального закладу.

Предмет дослідження: виховання моральних якостей дітей старшого дошкільного віку засобами сюжетно-рольової гри.

Завдання дослідження:

1) З’ясувати, яким чином у дошкільному навчальному закладі використовується сюжетно-рольова гра у виховному процесі та з’ясувати як вона впливає на виховання моральних якостей дитини.

2) Виявити показники вихованості моральних якостей старших дошкільників.

3) Виявити та охарактеризувати рівні вихованості моральних якостей старших дошкільників.

4) Розробити методичні рекомендації для вихователів старшої групи щодо використання сюжетно-рольових ігор.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент, який містить три етапи констатувальний, формувальний та контрольний.

Теоретичний аналіз змісту морального виховання

Сьогодні проблема морального виховання набуває все більшої актуальності. В умовах дегуманізації суспільних відносин, підкорення їх потребам ринку, утрати виховних ідеалів, відчуження людей один від одного важливим є пошук ефективних форм, методів та засобів морального виховання дітей дошкільного віку.

Нині перед національною системою виховання в нашій державі постають якісно нові завдання, що вимагають практичного перетворення системи освіти. З огляду на це сучасні вчені наголошують на необхідності формування в особистості загальнолюдських моральних якостей.

Наукова проблема морального виховання змістовно спирається на поняття “мораль”, “моральність”. Для того щоб окреслити головний зміст процесу морального виховання, потрібно звернутись до вітчизняної традиції тлумачення цього поняття. Поняття “мораль” і “моральність” (від лат. mor, morіs – норов, вдача, звичаї) як сукупність норм поведінки, спілкування та взаємин, що прийняті в соціумі, мають фундаментальне значення для теорії морального виховання. Мораль є однією з форм суспільної свідомості, системою уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, норм, що регулюють діяльність людей. За висловом О.Павловської, мораль є сукупністю цінностей, що орієнтують людей у практичних відносинах. Це ідеали, норми, принципи, погляди на добро й зло, на сенс життя, на гідність, на честь, на всю систему відносин особистісного і суспільного.

На думку І.Беха, моральність є “формою суспільної свідомості відносно двох сфер – світу людей і світу речей – може виступати і як суб'єкт-суб'єктне, і як суб'єкт-об'єктне ставлення”. Тому, в нашому визначенні, моральність несе в собі моральні цінності й ідеали, що відображають рівень розвитку окремої людини й народу в цілому. Будучи ядром особистості, моральність визначає характер життєвої позиції людини й результати її діяльності.

Термін моральне виховання ” в педагогічній науці є широковживаним, але не має чіткої визначеності ”, на що вказував І.Бех. Так, учений пояснював, що виховну технологію ототожнюють з виховними методами, а введення цього поняття вважають даниною моді.

Аналізуючи методологічні основи проблеми морального виховання особистості, ми звертали увагу на сукупність вихідних філософських, педагогічних, етичних та естетичних ідей, що знайшли прояв у основних тенденціях щодо трактування сутності морального виховання: антропоцентричної, теоцентричної, соціоцентричної. Таку класифікацію ми знаходимо у О.Вишневського та В.Білоусової. На думку О.Вишневського, антропоцентрична тенденція ґрунтується на системі вартостей віри в Людину – без Бога; теоцентрична тенденція характеризується вірою в існування Вищого Абсолюта, “що втілює ідеал Добра”; особливість соціоцентричної тенденції в моральному вихованні полягає в тому, що вона спирається на “замовлення вождів”, відповідно до потреб ідеології, та визначається суспільними умовами, нормами й принципами, що формуються або є прийнятими в даному суспільстві.