Сторінка
1
Актуальність роботи: Педагогічний колектив нашої школи на протязі двох років працює над вирішенням наукової проблеми - «Компетентність- запорука життєвого успіху».
Важливими завданнями, що стоять перед педагогами школи, є формування в учнів ключових компетентностей, тому виховна робота з учнями спрямована на досягнення головних виховних цілей « Особистість як суб’єкт пізнання» та « Особистість як суб’єкт спілкування».
Аналіз ресурсів: технічне оснащення для презентацій, виготовлення демонстраційного та роздаткового матеріалу.
Головною ідеєю стала проблема формування соціальної компетентності учнів, залучення їх в різноманітну діяльність взаємодії з навколишнім світом. Оснащення їх соціально ціннісними і особисто значимими вміннями, навичками, знаннями та відношеннями.
Збагачене виховне середовище впливає на формування духовного світу учня, це становитиме структуру його особистості, наповнюючи її кожного разу новим змістом.
Принцип реалізації та кінцевий результат:
«Грунтуючись на гуманістичному розумінні виховного процесу, ми визначаємо його як ціннісний розвиток дитячої особистості в умовах суб’єкт-суб’єктної і суб’єкт-об’єктної педагогічної взаємодії у малих і великих групах(клас, сім’я, позашкільні, позакласні об’єднання).»О.Я. Савченко
Організація виховної роботи базується на таких принципах:
створення сприятливого виховного і розвивального освітнього простору; врахування зовнішніх впливів на внутрішні стани і мотиви діяльності вихованців.
Реалізація цього принципу передбачає цілеспрямоване створення педагогічно доцільного освітнього простору, який охоплює предметно-естетичне, просторове, соціальне середовище і є багатофункціональним і дитиноцентрованим.
Його багатофункціональність виявляється у взаємодії різних середовищ з метою ефективного досягнення цілей навчання, виховання й розвитку учнів без шкоди для їхнього здоров’я та емоційного благополучча.
Дитиноцентризм спрямовує діяльність педагогів, батьків на створення умов, за яких дитина відчуває позитивний, оптимістичний стиль шкільного життя, його привабливість, динамічність, що сприяє переконаності в особистій безпеці.
Шкільний освітній процес має бути комфортним для вчителя – це умова, розкриття власних особистісно-ціннісних і професійних якостей.
Тип матеріалу: методична розробка.
Мета програми: Формування і розвиток професіоналізму вчителя, розвиток мотивації самовдосконалення, досягнення вершини професійного розвитку та практичних вмінь здійснення самомотивації, самоаналізу, самовдосконалення, самоконтролю та самореалізації .
Завдання програми:
Основою виховного процесу є його гуманізація, позитивний характер взаємодії дорослих, спрямований на учня. Врахування не тільки актуальних потреб даного віку, а й якнайповніша відповідальність спілкування розмаїттю індивідуальностей конкретного класу.
Діалогічність і співробітництво у виховному процесі. Цілеспрямоване створення умов для розвитку демократичних взаємовідносин суб’єктів навчально-виховного процесу на засадах партнерства, взаємної поваги, взаємної залежності та відповідальності. Вступаючи в діалог з вихованцями, проектувати нові завдання, які мають позитивні виховні впливи, залучаючи дітей до їх розв’язання.
Адресність методичні робробки можна застосовувати при плануванні роботи з педагогами, класними керівниками, батьками та учнями школи.
Зміст програми
На сучасному етапі розвитку суспільства ключову роль у національному відродженні відіграє освітянин як носій духовної культури українського народу, що впливає на розвиток інтелектуальної, емоційної й ціннісної сфери молодого покоління. Центральною проблемою підготовки й перепідготовки освітянина стає розвиток зрілої людини як професіонала й духовної особистості, що прагне до самовдосконалення й самореалізації.
Професіоналізм педагога вчені пов’язують насамперед з яскравим проявом здібностей у галузі освітньої діяльності, із нестандартним володінням уміннями та моральною вихованістю спеціаліста О.О.Бодалев.
Необхідним стає розвиток мотиваційної сфери професіонала, його прагнення досягати успіхів у діяльності та самовдосконаленні.
Найважливішою умовою досягнення професіоналізму є:
потужний розвиток у людини загальних здібностей,
перетворення загальнолюдських цінностей у її власні цінності,
особистісно-позитивне ставлення до професії; розуміння своїх власних обмежень і ресурсів професійної діяльності;
власний досвід життя в цілому, який визначає прогресивний шлях до варіантів саморозвитку, а не професійні вимоги;
особливості індивідуального „бачення” засобів професійного пізнання, спілкування і праці, проблемних ситуацій, цілей і методів діяльності;
методологічні установки і норми професійного мислення, що виникають унаслідок рефлексивного засвоєння професійної діяльності („індивідуальна професійна картина світу”).
індивідуальний стиль діяльності.
Науковим обґрунтуванням методичної розробки слугують: основні положення досліджень, що розглядають технологію гуманізації педагогічного процесу в сучасній школі (В.Алфімов, Г.Балл, К. Гавриловець, В. Кабуш, В. Сухомлинський, Сущенко А.В.), наукові праці, в яких розкриті особливості гуманного педагогічного процесу (В. Білоусова, О. Бондаревська, І.Зязюн, А.Макаренко, Л. Фрідман, Н. Щуркова); концепція особистісно зорієнтованої освіти (Ш. Амонашвілі, І. Бех, Т.Сущенко, І. Якиманська); концепція диференційованого навчання і виховання учнів (А. Фурман); концепція взаємозв'язку фізичного, інтелектуального і духовного розвитку особистості (Г. Песталоцці, П. Легафт, Е. Вільчковський, Н. Денисенко, Б. Шиян та ін.).
Гуманізація суспільного життя, освіти і педагогічної діяльності належить до визначальних цінностей і є умовою і результатом якісної шкільної освіти. За даними дослідження Сущенко А.В., показниками готовності педагогів до гуманізації педагогічної діяльності є: стійкість емоційного ставлення вчителя до гуманізації педагогічної діяльності; уміння передбачати наслідки своїх дій, їх доцільність; саногенне мислення; вміння володіти своїм настроєм, знімати зайве психічне напруження; емоційна стабільність, високий самоконтроль гуманної поведінки, доброта, щирість, самодостатність, цілеспрямованість, справедливість; здатність не насаджувати гуманні норми поведінки, а взаємно заряджати цим феноменом людяності й свідомості; вміння налагоджувати діалог з усіма гілками й ланками соціокультурної ситуації, що впливають на життєдіяльність сучасного учня, захистити його в умовах нестійкого, а іноді й жорстокого соціуму.
Характеристика досвіду за інноваційним потенціалом. В основі методичних розробок лежить творче використання досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду відповідно до конкретних умов, а також комбінування та оптимальне сполучення відомих форм, методів і прийомів роботи, які дають позитивний результат.
План впровадження методичної розробки полягає у:
теоретичному аналізі літератури з обраної проблеми;
комплексній діагностиці стану психологічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу; Діагностика стану психологічного здоров`я (містить визначення рівня тривожності учнів, їх самооцінки, психологічного клімату).