Сторінка
2
узагальненні результатів діяльності та їх корекції.
Профілактика і корекція дезадаптації дітей.
Профілактика і усунення негативного впливу родинних стосунків дитини (превенція фізичного і психічного насильства).
Вивчення і поліпшення клімату в класних колективах.
Вияв обдарованих дітей, їх психологічний захист (профілактика комунікативних проблем і психічного перенавантаження).
Розвиток релаксаційної культури педагогів і дітей.
Психолого-педагогічні прийоми:
Шляхи розв’язання багатьох проблем педагогів і учнів лежать у площині взаємодії психолога з усіма суб’єктами педагогічного процесу.
врахування індивідуальних (інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і інших) особливостей дитини.
забезпечення такого підходу до освітнього процесу, що сприяє підтримці морально-психологічного клімату в класному колективі;
акцент ставиться не тільки на підході, що не шкодить дитині, але й на тому, щоб навчити дитину самостійно вирішувати життєві проблеми, захищати себе від стресів, навчити її засобам психологічного самозахисту.
Розкриваючи сутність принципу створення сприятливого виховного середовища стало необхідним звернення до конкретних засобів і прийомів гуманізації професійної діяльності педагога:
Прийоми позитивної взаємодії (Щуркова Н.Є.): порівняння того, що зроблено дитиною тільки з її діяльністю у минулому, а не з іншими дітьми («Вчора ви ., а сьогодня .»); позитивне підкріплення перед будь-яким оцінюванням; вияв позитивних мотивів дитячої діяльності (Ви хотіли ? Ви думали і сподівались ?); «Я-висловлювання» (за формулою: «Коли ти . (опис вчинку дитини), Я почуваю або думаю . (почуття і думки дорослого), тому що . (можливі наслідки поведінки дитини)»; педагогічна реакція на ускладнену поведінку школяра за схемою:
не дивуватися, показати, що ви вже зустрічалися з такою проблемою;
відверто висловити ваше розуміння мотивів, почуттів дитини;
допомогти зрозуміти наслідки поведінки;
надати можливість пояснити мотиви;
захистити дитину від негативного відношення з боку свідків того, що вчинила дитина, та від негативного самовідошення.
Використання ігрових методів навчання, які надають змогу дитині зняти напругу.
Оволодіння педагогів і школярів позитивним мисленням шляхом слідування таким рекомендаціям: не концентрувати увагу на негараздах, помилках, похмурому настрої, хворобах, а шукати гарне у житті; завести щоденник доброго і гарного (у писемній формі чи у формі розмови з самим собою, або з близькою людиною), де знайдуть місце добрі спогади про все добре, що людина знайшла сьогодні в людях, природі, у стосунках, висновки про те, чому навчили інші люди, помилки, книжки, кінофільми сьогодні; шукати добре, світле та веселе на кожному кроці, говорити про це з людьми, нести світло гарного настрою іншим; якщо доводиться зустрічатися з поганим у житті, то треба поміркувати, яким би хотілося все це бачити і що для цього можливо зробити (не одразу, а крок за кроком); робити позитивні висновки і плани з негативних явищ, з якими довелося зустрітися педагогові і дітям; організовувати кругові бесіди з дітьми з питання, що гарного в цій людині, і цій днині, і цьому вчинку, творі; проводити гру «Оптиміст-песиміст» (учасники якою висвітлюють дві протилежні точки зору на ту саму подію, явище); посміхатися; привчати дітей і себе бачити гарні боки особистості будь-якого темпераменту (лицарську натуру, сміливість, енергійність холериків; веселу вдачу, творчі нахили сангвініків; чуйність і надійність меланхоліків; поміркованість, старанність, вірність флегматиків).
Використання педагогами релаксаційних вправ (в роботі над собою і з дітьми) (Самоукіна Н.В.): малюнок настрою; письмовий виклад того, що хвилює та змога фізично відкинути від себе цей лист з неприємностями, концентрація уваги на диханні; ототожнення за допомогою уяви з улюбленим деревом, тваринкою; самомасаж рук, обличчя; приємні спогади дитинства; творче використання формул впливу на самого себе («Я на все здатний, я здатний до величезних вольових зусиль», «Я - людина смілива та впевнена у собі», «Мене наповнює спокій, любов, радість», «Чиста, прозора вода змиває з мене всі турботи та біль, хвилювання. Мене зігріває сонце, наповнює теплом, світом, радістю і живою енергією»; ігрові вправи «Оркестр барабанщиків», «Веселий телеграф-пантоміма», «Дзеркало», «Мудрий порадник» та ін.
Самоаналіз (подивитися на себе очима різних людей: всіх оточуючих, батьків, дітей. Що ви бачите, які почуття виявляєте, яку пораду можете дасти собі).
Творчій підхід до відомих засобів психозбереження:
Музика лікує: яка музика вам допомагає позбавитися напруги, смутку, виплакатися, підбадьоритися;
Малювання лікує: творіть фарбами, малюйте пальцями, малюйте смуток, жах, біль, щоб викинути їх; малюйте радість, мрію, щастя, щоб залишити їх в домівці.
Імпровізований танок допомагає висловити погані емоції та зарядитися енергією радощів.
Думки лікують: які думки треба відштовхнути від себе, щоб поліпшити настрій, які думки допомагають зберігати добре самопочуття і підвищувати його, які думки, спогади викликають посмішку.
Уява лікує: якими символами ви можете уявити позбавлення смутку, наповнення свого організму і психіки силами, радістю.
Психофізіологічний підхід: творчій вибір індивідуальних способів використання самомасажу, напруження і розслаблення м’язів, фізичної активності, впливу на настрій і самопочуття.
Таким чином, стає очевидним чисельність засобів, якими педагог та учень можуть допомогти собі звільнитися психологічного стресу. Головною умовою ефективності використання кожного з них є творчий підхід із врахуванням індивідуальних особливостей, схильностей особистості. Тому важливо, щоб кожен педагог, починаючи з себе, допомагав своїм учням творчо долати наслідки стресу та запобігати йому. Головною умовою ефективності використання кожного з них є творчий підхід із врахуванням індивідуальних особливостей, схильностей особистості.
Опис кінцевих результатів: методичні рекомендації були апробовані під час організації методичної роботи з педагогічним колективом школи, виховної роботи з учнями і батьками, під час проведення семінарів районного методичного об’єднання класних керівників, психологів.
«Професійна студія»
Заняття за участю батьків та учнів школи
«Причини дитячих невдач, або шлях до успіху»
Мета:
- профілактика здорового способу життя
- вивчення ціннісних орієнтацій сім’ї
- вивчення методів конструктивної взаємодії.
План.
Сім’я – колиска духовного народження людини.
Мозковий штурм ” Навіщо молодій людині здоров’я? ”
Вивчення ціннісних орієнтацій сім’ї.
Завдання “Модель ЦО сучасної молодої людини“
Фізичні покарання та причини молодіжної злочинності .
Тренінг батьківської ефективності ”Режисура сімейного виховання.”
Рольові ігри з учасниками студії.
Хід заняття.
Ведучий психолог:
Життя - це, звісно, дорога, і на ній вистачає перешкод.
Чи зможуть наші діти самостійно знайти свій шлях. Життя повне моментів, коли потрібно робити вибір - в школі, спорті, на роботі, з друзями.