Сторінка
23
Цілями організації індивідуального професійного консультування були: допомога тим учасникам експерименту, у кого після освіти і тренінгів залишилися невияснені питання, хто сумнівався в правильності зробленого ними вибору професії; надання додатковій інформації про освітні установи, навчання тієї або іншій професії. Зміст консультацій залежав від потреб кожного конкретного учня. В ході консультування дітям була надана допомога у виборі професії, освітньої установи, була надана інформація про свідчення і протипоказання до роботи по тій або іншій професії і способи і методи діагностики цих свідчень. Що крім того учням була надана інформація про способи розвитку умінь і навиків, необхідних для роботи по вибраній спеціальності. З декількома учнями були проведені бесіди з питання причини вибору професії. В ході консультації використовувалися наступні методики: карткова гра «Человек-судьба-черт»; методика «Профконсультаційні переліки».
Таким чином, була реалізована запропонована в 2 розділі модель роботи соціального педагога по профорієнтації старшокласників. Проведені заняття і консультації дали відповідь на безліч питань, що виникають у старшокласників при виборі професії, підготували їх до труднощів, які можуть виникнути на шляху до професійних досягнень, навчили відстоювати свій вибір, підготували їх до проходження співбесіди для надходження до освітньої установи і на роботу.
Необхідно відзначити, що деякі учасники спочатку не проявляли практично ніякої активності на тренінгах, диспутах і під час бесід. В основному це були ті учні, які ще не вибрали собі професію. Проте поступово вони стали активніші, почали брати участь в іграх, дискусіях і бесідах, ставили питання і виявляли бажання проконсультуватися індивідуально по питаннях професійного визначення. Все це вже свідчить про ефективність запропонованої моделі роботи соціального педагога по профорієнтації.
Контрольний етап
Метою даного етапу було визначення рівня ефективності проведеної роботи профорієнтації. Для цього було проведено повторне анкетування, в ході якого використовувалися ті ж анкети, що і на констатуючому етапі. На даному етапі в експерименті брали участь обидві групи респондентів. Отримані наступні результати.
У експериментальній групі:
I. Вибір професії:
1. 45% школярів зробили вибір конкретної професії;
2. 40% школярів вибирають між 2-3 професіями;
3. 15% школярів ще не вибрали собі професію.
II. Рівень знань про професію (з дітей, що зробили вибір однієї або 2-3 професій):
1. високий рівень знань у 60% дітей;
2. середній рівень знань у 20% дітей;
3. низький рівень знань у 20% дітей.
III. Причина вибору професії (з дітей, що зробили вибір однієї або 2-3 професій):
1. для 40% дітей причина вибору професії, перш за все, інтерес до вибраної діяльності;
2. для 35% дітей головне у вибраній професії залишився престиж, висока заробітна плата, інтерес не обов'язковий;
3. 25% дітей вибрали собі професію на прикладі або за порадою батьків.
Різниця в результатах анкетування старшокласників в експериментальній групі на констатуючому і контрольному етапах добре видно на графіках (Рис 2.3).
Рис. 2.4 Результати анкетування старшокласників на контрольному етапі. Експериментальна група.За додатковими кількісними показниками результати наступні:
1. Кількість старшокласників, що проконсультувалися, складає 90% від учнів, входять до експериментальної групи.
2. Кількість учнів, послідували рекомендаціям соціального педагога, складає 40%.
Ці дані свідчать про підвищення рівня професійної орієнтації старшокласників що входять до експериментальної групи.
Окрім кількісних показників нами були виділені також і якісні, тому доцільно зробити аналіз проведеної роботи і за цими показниками. Спостереження на організованих заняттях показали, що багато учнів спочатку не проявляли активності в процесі роботи. Проте через деякий час ці хлоп'ята почали активніше включаться в загальну діяльність, брали участь в іграх профорієнтацій, дискусіях, з цікавістю вислуховували запропоновану нами інформацію, ставили питання. В процесі бесід вони показали свій інтерес до свого професійного визначення. Багато учнів почали самостійно шукати інформацію про різні професії, про установи професійної освіти. Практично всі учні показали свою готовність працювати спільно з соціальним педагогом над професійним самовизначенням. І, нарешті, деякі старшокласники змінили свої уявлення про майбутню професію - вони стали прагнути не тільки і не стільки до престижної професії, але перш за все цікавої для них професії, до тієї професії, до якої у них є здібності. Інші ж учні зуміли довести своїм батькам свій власний вибір.
У контрольній групі результати анкетування зазнали незначні зміни. Це відбулося за рахунок самостійної діяльності респондентів по професійному самовизначенню і пошуку необхідної інформації. Отже, отримані наступні результати:
1. Вибір професії:
1. 35% школярів вже зробили вибір конкретної професії;
2. 25% школярів вибирають між 2-3 професіями;
3. 40% школярів ще не вибрали собі професію.
2. Рівень знань про професію (з дітей, що зробили вибір одній або 2-3 професій):
1. високий рівень знань у 25% дітей;
2. середній рівень знань у 38% дітей;
3. низький рівень знань у 37% дітей.
3. Причина вибору професії (з дітей, що зробили вибір одній або 2-3 професій):
1. для 40% дітей причина вибору - інтерес до вибраної діяльності;
2. для 35% дітей головне у вибраній професії - престиж, висока заробітна плата, інтерес не обов'язковий;
3. 25% дітей вибрали собі професію на прикладі або за порадою батьків.
Різниця в результатах анкетування старшокласників в контрольній групі на констатуючому і контрольному етапах добре видно на графіках (Рис.2.5).
Рис. 2.5 Результати анкетування старшокласників на контрольному етапі.
Контрольна група. Таким чином, аналіз даних дає підставу для оптимістичного висновку про те, що реалізація запропонованої програми професійної орієнтації старшокласників сприяє підвищенню рівня останньої.
Для ефективності визначення рівня ознайомлення зі світом професій ми провели дослідження у 9 і в 11 класах. Нашою метою було порівняння рівня обізнаності учнів і сформованість їх до даної професії.
Для визначення такого складного утворення як професійна спрямованість використався ряд методик, з яких ми дізнались, що за методиками: «Як обрати професію», «Методика дослідження особистісної здатності учнів до вибору професії», «Карта світу професій» за Є.Климовим. «Професійна спрямованість учня», і інші, ( у яких висвітлювались такі якості особистості, якими повинен володіти випускник до певної професії), у 9 класі було визначено, що більшість це 50 % від кількості всіх учнів у класі мають схильність до професії «Людина і людина» 8% «Людина і знакова система», 3% «Людина і природа», 32% «Людина і художній образ», 7% «Людина і техніка». (Рис. 2.6.)