Сторінка
8

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Соціологічні дослідження засвідчують, що практично кожен третій випускник середнього загальноосвітнього навчального закладу обирає собі майбутню професію стихійно, без всебічного аналізу реальних і потенційних ресурсів, оцінювання можливостей їх мобілізації для досягнення визначеної мети, корекції своїх фахових уподобань з довготривалими тенденціями кон'юнктури професій тощо. Існує дуже сильна залежність вибору від випадкових факторів, наприклад, порад друзів або знайомих, гонитва за модною професією. Помилковість вибору, окрім матеріальних затрат, містить великий психологічний негатив, що може призвести згодом до глибокого розчарування, конфліктних ситуацій, викликати почуття невпевненості в собі, і, можливо, поставить на порядок денний потребу змінити професію. Тому вибір професії — нелегка інтелектуально-психологічна справа.

В якій ситуації опиняється юнак чи дівчина після здобуття середньої освіти? У ринковій економіці існують можливості щодо працевлаштування. Новачку ж на ринку праці спочатку треба зробити вибір між трудовою зайнятістю чи навчанням, що є винятково прерогативою особи.

Найперше кожний індивід змушений вирішити, чи виходити на ринок праці відразу після здобуття встановленої законом мінімальної освіти чи продовжити її, щоб одержати спеціальні знання для виконання того чи іншого виду робіт .

Людина в пошуку джерела заробітної плати вимушена пристосовуватись до існуючих робочих місць. Тут важливий рівень освіти та професійна спеціалізація.

Починати опановувати професією можна з набуття найпростіших навичок безпосередньо на робочому місці. Це непоганий варіант, якщо надовго не затримуватися в статусі «чистого практика», а наполегливо шукати і реалізовувати можливості для здобуття систематизованих найпередовіших теоретичних знань в обраній галузі. Тому краще орієнтуватись на вступ до професійно-технічного закладу або вищого закладу освіти. Перевага такого варіанта в тому, що можна поглиблювати теоретичні знання відповідно до актуального рівня. Як це робити — підкаже досвід, здобутий під час навчання в спеціалізованому закладі освіти. Але це вже інша стратегія виходу на ринок праці — тут участі в суспільній праці передує здобуття знань щодо спроможності виконувати певну роботу. Початок її реалізації — вибір професії. Професія — це вид трудової діяльності людини, яка володіє певними загальними і спеціальними теоретичними знаннями і практичними навичками на базі спеціальної підготовки та досвіду роботи. Якість трудової діяльності визначає кваліфікація працівника, що залежить від спеціальної професійної підготовки, яка дає можливість виконувати роботу певного рівня складності. В змістовному сенсі йдеться про сукупність необхідних для виконання роботи професійних навичок, знань, умінь, досвіду, рівня освіти. Складаючи перелік професій для вибору, слід зважати на назву професії, оскільки вона визначає характер та зміст праці. Назви професій мають офіційний статус, тобто ними повинні послуговуватись як роботодавці під час прийняття працівника на роботу та занесення відповідного запису до трудової книжки. Заклади надання професійної підготовки повинні видавати дипломи з правильним записом найменування здобутого фаху. Офіційні назви професій містяться в Класифікатори професій, укладеному Держспоживстандартом України.

Будь-яка професія вимагає так званих «професійно важливих якостей». Наприклад, для коректора важлива увага, для художника — образне мислення тощо. Кожна людина від народження за генетичним механізмом спадковості наділена хистом до тієї чи іншої діяльності. Хист поєднаний з інтересом до певної діяльності. Якщо в діяльності здібності будуть повною мірою реалізовані, є максимальні шанси досягнути найбільшого успіху.

Об'єктивні передумови правильного вибору містяться в самій людині. Вони обумовлені її знаннями, навичками, бажаннями, широтою світогляду. Завдання полягає в правильному оцінюванні особистісного потенціалу на основі чітко сформулюваної мети своєї життєдіяльності .

Першим кроком є самовизначення відповідно до психофізіологічних особливостей молодої людини і специфіки майбутньої професійної діяльності. Дуже важливо при виборі професії враховувати і деякі основні психологічні властивості характеру. Психологи виділяють три типи психічної діяльності людини: (Див. табл.3).

Таблиця 3

Оцінювати свої професійні можливості повинен кожен індивід самостійно, не відволікаючись на суспільні міфи, очікування інших людей, соціальні страхи, навіювання, наслідування. Необхідно розібратися у своїх потребах, інтересах, мотивах, схильностях, пріоритетах, прийняти їх як очевидність, правильно оцінити з позиції реалізації, перспективності, усталеності. Як переконує приклад багатьох успішних у досягненні професійних вершин людей, саме такий підхід до вибору професії є найбільш ефективним.

У ситуації сумніву слід вибирати ту професію, де здібності будуть максимально реалізовані. Особливо це важливо в тому сенсі, що професія повинна приносити задоволення (позитивні емоції), бо тільки в такому разі можна досягнути вершин майстерності у щоденному виконанні виробничих завдань.

На закінчення опису психологічного аспекту вирішення проблеми вибору професії не завадить наголосити, що природні задатки людини мають величезну пластичність, значний потенціал для розвитку. Але водночас слід мати на увазі, що вони навіть з примноженими знаннями і навичками не безмежні в практичному застосуванні, особливо в тій частині, що пов'язана з фізичним станом, індивідуальними функціональними можливостями особи. Не завадить також знати про професію і в плані спроможності опанувати відповідний обсяг необхідних знань. Незнання цих, здавалося б, другорядних нюансів, поширена причина помилок у виборі молоддю майбутньої професії.