Сторінка
19

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Проведення експерименту має на увазі постановку гіпотези, яка підтверджується або спростовується в процесі проведення дослідно-експериментальних заходів. У даному дослідженні була поставлена наступна гіпотеза: рівень професійної орієнтації старшокласників підвищиться за умови організації в освітніх установах цілеспрямованої соціально-педагогічної діяльності по даному напряму. Дослідження проводится у ЗОШ I-III ст. №2

Програма дослідно-експериментальної перевірки моделі діяльності профорієнтації соціального педагога включає 3 етапи: констатуючий, формуючий і контрольний.

Констатуючий етап включає проведення анкетування двох груп старшокласників: експериментальною і контрольною. Результати анкетування обробляються відповідно до вищевикладених критеріїв. Кількісні показники представляються у вигляді графіків.

В умовах школи, інших навчальних закладів профорієнтаційна робота повинна бути спрямована на формування психологічної готовності до трудової діяльності. Тому потрібно звертати увагу на:

- наявність в учнів певних установок на працю;

- домінування інтересів у навчальній діяльності;

- мотиви вибору продовження навчання;

- зниження в учнів інтересу до навчання і його орієнтація на позанавчальну діяльність;

- рівень знань у вибраній професії та вимоги, що до неї висуваються.

Стисла характеристика методів профорієнтації та практичне їх застосування: Звичайно, під час розгляду практичної методики виділяють:

1) імітаційну модель, де відтворюється зміст і суть методики;

2) психотехнічну модель, де відтворено процедуру і умови використання методики (а в деяких методиках і можливі труднощі під час її проведення).

Імітаційна і психотехнічна моделі відносяться до методики як до "зовнішнього засобу", що представленні в різних книгах і методичних посібниках. Щоб методика працювала, необхідний підготовлений для цього спеціаліст, що орієнтується в змодельованих в методиці проблемах і вміє провести її практично.

Можна запропонувати основні групи методів профорієнтації, які складені у відповідності до цілей профорієнтаційної допомоги. Психологічну профконсультаційну допомогу умовно підрозділяють на три основні напрями (див. табл. 9).

Таблиця 9

Інформаційно-довідкові, просвітницькі методи:

Професіограма - стислий опис професій (проблема в тому, що традиційні важко "сприймаються" багатьма школярами, тому важливо шукати більш компактні і зрозумілі форми опису професій);

Інформаційно-пошукові системи - ПС (для оптимізації пошуку професій, навчальних закладів і місць роботи):

Професійна реклама і агітація (при умові достовірності, оперативності і привабливості для тих, кому така реклама призначена);

Екскурсії школярів на підприємства і у навчальні заклади (при умові попередньо підібраних і підготовлених кваліфікованих ведучих і екскурсоводів);

Зустрічі школярів з спеціалістами з різних професій (при умові спеціального відбору і психолого-педагогічної підготовки таких спеціалістів по професії);

Пізнавальні і просвітницькі лекції про шляхи рішення проблем самовизначення;

Профорієнтаційні уроки зі школярами як система знань;

Профорієнтаційні тренінги зі школярами з метою, профосвіти і профдіагностика (а також профагітація);

Навчальні фільми і відеофільми (зараз це дуже проблематично, оскільки майже відсутній навчальний матеріал у такій формі);

Використання ЗМІ може бути досить ефективним.

Різноманітні ярмарки професій і їх модифікації, що вже показали свою ефективність в профорієнтаційній допомозі не тільки безробітним, але і випускникам шкіл.

Методи морально-емоційної підтримки

групи спілкування (в профорієнтації частіше використовуються для створення сприятливої атмосфери взаємодії, але не для вирішення власне профконсультаційних проблем). Своєрідним розвитком подібних груп стосовно до профорієнтаційної проблематики стали "Клуби шукаючих роботу" і їх все можливі модифікації, де на фоні сприятливої психологічної атмосфери вдається більш ефективно розглядати профорієнтаційні питання;

тренінг ігри спілкування ( дозволяють освоїти деякі комунікативні навички поведінки при прийомі на роботу, на екзаменах і при різних ділових контактах);

складні методи індивідуальної і групової психотерапії- інколи вони дозволяють клієнтам краще усвідомити зміст діяльності, що вибирають, чи зміст самого процесу самостійного прийняття рішень, що пов'язані з самовизначенням і вимагають особливої підготовки профконсультанта;

публічні виступи, не дивлячись на деяке іронічне до них відношення, при вмілому використанні можуть формувати серйозну мотиваційну основу самовизначення у ряду клієнтів, але в інших випадках можуть стати і сильним маніпулятивним засобом для довірливих клієнтів;

профорієнтаційні і профконсультаційні активізуючи методики (ігри) з елементами психотренінга: особистий шарм профконсультанта (те, що від природи, і те, що можна самостійно розвивати в собі); різні позитивні (успішні) приклади самовизначення, на які може опиратися профконсультант для підвищення впевненості клієнта в принциповій можливості вирішення своїх проблем "свято праці", що підвищує престиж конкретних професій (звичайно, при вмілій організації і врахуванні специфіки тієї аудиторії, для якої таке свято організовується, тобто, щоб це було свято з буфетом і розвагами, а не "офіційний організований захід").

Методи надання допомоги в конкретному виборі та прийнятті рішень;

побудова "ланцюга" основних ходів (послідовних ходів), що забезпечують реалізацію намічених цілей і перспектив, які дозволяють наочно уявити можливі перспективи;

побудови системи різних варіантів дій клієнтів ( у виді своєрідних "дерев" і "гілок"), що ведуть до визначеної цілі і дозволяють виділити найбільш оптимальні варіанти перспектив;

використання різних схем альтернативного вибору, у вже наявних варіантів вибору професії, навчального закладу чи спеціальності в конкретному закладі (звичайно використовуються на заключних етапах консультацій).

Заключним етапом визначення професійної спрямованості учня є індивіду-альна профконсультаційна бесіда. Під час бесіди вирішуються два завдання: по-перше, профконсультант допомагає учню більш чітко усвідомити свої інтереси та схильності, особливо перспективні з погляду самовизначення; по-друге, на основі самоаналізу й оцінки своїх інтересів та схильностей намітити позитивну програму подальшого їх розвитку та втілення в майбутній професійній діяльності.

Програма дослідно-експериментальної роботи щодо ефективності діяльності профорієнтації соціального педагога

Зі старшокласниками експериментальної групи проводиться цикл занять по профорієнтації, що включають:

1. Професійну діагностику. На даному етапі проводяться групові заняття, в ході яких учням пропонуються різні тести і діагностичні методики, що покликані визначити професійний тип особи, характерологічні особливості особи, мотиви вибору ними тієї або іншої професії. Учням пропонуються наступні діагностичні методики і тести: