Сторінка
14
Величина "затрат" на оволодіння діяльністю та її виконання повинна бути мінімальною при максимальному рівні продуктивності праці. При здійсненні прогностичної функції профконсультації передбачається повідомлення клієнту зовнішніх і внутрішніх перешкод, що можуть ускладнити процес досягнення професійних цілей, а також позитивних якостей, що сприяють реалізації намічених планів і перспектив, про шляхи і способи подолання перешкод і особистих недоліків.
Вирішення завдань профконсультації включає:
♦ вивчення якостей і властивостей людини у відповідності з вимогами професійної діяльності ("від професії до людини");
♦ вивчення потенціалу людини ("від людини до професії");
♦аналіз можливостей, на які людина може претендувати на ринку праці.(Див. табл.7).
Серед основних мотивів в професійній консультації можна виділити такі:
Таблиця 7
|
Невизначеності |
клієнт не має свого плану вирішення професійного майбутнього, шукає вихід із ситуації. |
|
Підтвердження вибору |
у клієнта є необхідність у підтвердженні і обгрунтуванні свого вибору. |
|
Альтернативного вибору |
є потреба в розгляді декількох варіантів вибору. |
|
Підтвердження можливостей |
є необхідність в підтвердженні можливостей здійснення зробленого вибору. |
|
Розв'язання конфлікту |
у клієнта виникла ситуація, з якої він не може самостійно вийти. |
Професор Платонов розглядає такі етапи професійної консультації:
Підготовча профконсультація вирішує завдання постановки перед учнями проблеми "ким бути" для самостійного обдумування.
Основна профконсультація повинна підвести школяра до свідомого і правильного професійного вибору.
Заключна профконсультація - надання допомоги у виборі професії у відповідності із нахилами, інтересами і психофізіологічними особливостями школярів (9-11 класі).
Уточнююча профконсультація - часто виходить за рамки школи, здійснюється в ПТУ, технікумах.
На кожному з цих етапів профконсультація носить різний характер
Ці етапи реалізуються різними спеціалістами: вчителями школи, психологами, міськими і районними центрами зайнятості, центрами профорієнтації, представниками базових підприємств та навчальних закладів.(Див. табл. 8).
Таблиця 8
|
Етапи |
Завдання |
|
Розвиваючий характер |
На першому етапі підготовка школярів до вибору професії неможлива без розвитку його здібностей, позитивних якостей та самооцінки. Розвивати інтерес і спрямовувати здібності на вибір сфери професійної діяльності. |
|
Рекомендаційний характер |
відповідність психофізіологічних особливостей та стану здоров'я вимогам професії, яку обирають, психологічна готовність особистості і оволодіння обраною професією, довідкова інформація школярів про характер і зміст праці, можливостях отримання спеціальної освіти, можливостях працевлаштування. |
|
Формуючий характер |
допомогти самоствердитися в професійному виборі. Учні знайомляться із умовами своєї діяльності, готуючись до навчання чи до роботи. |
|
Уточнюючої профконсультації |
корекція і уточнення професійного плану і вибору сфери професійної діяльності. Можлива рекомендація зміни спеціальності в рамках обраної професії. |
Виходячи із завдань можна виділити типи професійної консультації:
Довідково-інформаційна консультація спрямована на те, щоб якнайглибше ознайомити людину із змістом обраної професії. Це вимоги, що професія висуває до особистісних якостей спеціаліста, шляхи отримання професії, можливості працевлаштування, вимоги до прийому на роботу і навчання, можливості оволодіння різними профілями, терміни підготовки, перспективи професійного росту, шляхи підвищення кваліфікації.
Діагностична профконсультація спрямована на всебічне вивчення особистості школяра, виявлення інтересів, нахилів, здібностей, окремих професійно важливих якостей особистості з метою виявлення близької людині професії. Вона проводиться психологом, за допомогою анкет, тестових методик, спеціальних приладів. Медична профконсультація спрямована на виявлення стану здоров'я учнів, їх психофізіологічних властивостей щодо професії, яку вони обирають, в разі необхідності переорієнтація на іншу, близьку за змістом діяльність, виявлення відповідність стану здоров'я людини вимогам професії, яку він обрав. Проводять її лікарі, лікар-консультант разом із профконсультантом.
Формувально-корекійна профконсультація покликана коригувати вибір школярами професії та передбачає систематичну реєстрацію змін особистості школяра стосовно професійного самовизначення, потрібна тоді, коли професійні наміри людини не відповідають реальним можливостям і здібностям, в такому випадку професійний план потребує уточнення і корекції.
Профконсультація сприяє:
> Цілеспрямованому розвитку здібностей особистості школяра;
> Ефективному використанню трудового потенціалу особи;
> Підвищенню соціальної та професійної мобільності людини;
> Профілактиці вимушеного безробіття;
> Підвищенню активності людини в самостійному пошуку професії;
> Зростанню професіоналізму та працездатності людини;
> Розвитку соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності особи;
> Підвищенню професійно-кваліфікаційного розвитку соціально-економічної ініціативи людини.
В проведені профконсультації доречні різноманітні методи: профорієнтаційна розповідь, лекція, бесіда, переконання, аналіз професіограм, аналіз профорієнтаційних справ, екскурсія, метод позитивного трудового прикладу, перегляд кінофільмів, відеозаписів, прослуховування радіо бесід, робота з банком профконсультаційного матеріалу.Для оптимального напрямку адаптації до професії можна організовувати зустрічі з представниками професій, з випускниками, із викладачами навчальних закладів, відвідувати дні відкритих дверей в навчальних закладах.Профконсультація може бути по формі проведення колективною, груповою, індивідуальною.
Інтегральним показником урахування основних факторів професійного самовизначення є професійний план. Розуміючи професійний план як специфічний образ майбутнього і виходячи з положення загальної психології про регулюючу функцію образу, можна вважати його одним з важливих регуляторів поведінки особистості. Побудова особистісних професійних планів є окремим випадком побудови психічних образів на рівні уявлень і мислення, на основі складу розуму, характеру, досвіду тих, хто вибирає професію, місце роботи.