Сторінка
4

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Необхідну підготовку до сприймання професіографічного матеріалу і співставлення його з психологічною сферою особистості (зокрема, із власними особливостями) учні повинні отримувати на профінформаційних уроках.

Професіографічний характер даних форм профорієнтаційної роботи, де розкривається психологічна структура певної професії, викликає в учнів потребу «примірювання» професії до себе і себе до професії, до аналізу своїх здібностей. Учні набувають критичного ставлення до оцінок професійної діяльності з боку некомпетентних порадників. У самих учнів з'являється позитивне відчуття своєї професіографічної компетенції. Для системного проведення профінформаційної роботи з учнями старших класів загальноосвітньої школи пропонується програма, подана в таблиці 1.

Програма профорієнтаційної роботи

Таблиця 1

У перших двох завданнях відображаються інформативно-довідкові функції профінформації, у двох подальших — її виховні, формуючі функції. Цілеспрямоване формування інтересів і ставлень особистості передбачає опанування учнем необхідної довідкової інформації, що методично спрямована саме на формування інтересів і ставлень. Роботу з професійної інформації потрібно проводити у такий спосіб, щоб інформаційний матеріал слугував основою формування в учнів необхідних знань про професії та про свій внутрішній світ, умінь співставляти те й інше. Потрібно, щоб ці знання і вміння використовувалися ними для прийняття обґрунтованих рішень із питань власного професійного самовизначення. А це означає, що в процесі профінформаційної роботи в учня має бути сформована активна профорієнтаційна позиція як форма його готовності до професійного самовизначення. Зупинимося на умовах ефективного засвоєння учнями інформації профорієнтаційного характеру. Необхідно сформувати позитивне ставлення учнів до її сприймання. Для цього важливо, щоб інформація, яка пропонується учням, була узгодженою за змістом і формами подачі з можливостями учнів у її сприйманні й аналізі. Ідеться про таку методичну інтерпретацію інформаційного матеріалу, яка відповідає пізнавальним можливостям учнів, обумовленим віковими й освітніми особливостями контингенту школярів.

Для спрямування інформаційного матеріалу на формування усвідомленого, стійкого й адекватного ставлення учнів до професії потрібно його належно систематизувати. Насамперед, він має бути не лише доступним розумінню учнів, а також бути об'єктивним і всебічним. Способи його подання потрібно достатньо урізноманітнити, щоб забезпечити активність сприймання і мислиннєвої діяльності учнів. Цій меті відповідають різні форми організації профінформаційної роботи:

• виготовлення самими учнями спеціальних профорієнтаційних (професіографічних) стендів.

• організацію зустрічей і екскурсій учнівських досліджень професіографічного спрямування.

• проведення спеціальних профінформаційних уроків і використання звичайних предметних уроків із профорієнтаційною метою.

• зосередження уваги учнів на окремих елементах їхньої діяльності на уроках праці тощо.

Бесіди представників різних професій з учнями, що проводяться на зустрічах у школі або безпосередньо на виробництві, повинні бути позитивно орієнтованими. Потрібно розкрити не лише соціально-економічну значущість професії та її виробничу технологію, а й ті суб'єктивні фактори, що обумовлюють успішність професійної діяльності, задоволеність або незадоволеність спеціаліста процесом своєї праці. Профорієнтаційна позиція характеризується усвідомленням особистістю наявності значущої для неї проблеми професійного самовизначення, розумінням можливих шляхів і засобів її вирішення, бажанням вирішити дану проблему і активністю у її вирішенні. У процесі профконсультації учень отримує допомогу, яка дає йому змогу уточнити свою профорієнтаційну позицію, спрямувати її на реальні для нього перспективи і засоби професійного самовизначення. Здійснюється відкрите для особистості проектування її психологічної структури на різні сфери професійної діяльності з огляду на динамічні умови, як суб'єктивні (наявні і можливі здатності особистості - її психологічну структуру, рівень і якість освіти, фізичний стан), так і об'єктивні (соціально-економічні реалії задоволення домагань особистості).

Профконсультація, як і профінформація, ґрунтується на активній пізнавальній діяльності учня, на його пізнавальних потребах, потребах у самопізнанні і на актуалізованих потребах вирішення життєво важливих питань власного професійного самовизначення. Профконсультаційна робота спрямовується на допомогу учневі у самопізнанні, розкритті психологічної структури різних професій (груп професій, зон професійної діяльності) і через це — на допомогу йому у самостійному співставленні своїх можливостей із вимогами професійної діяльності. На цьому профконсультація пов'язується з профінформацією, але це стає можливим лише в результаті профінформаційної роботи, тобто це не початковий, а вищий щабель об'єднання їх функцій. У процесі профконсультації учень наче відкриває себе, збагачуючи свій самоаналіз, і в цьому полягає велика сила професійної консультації для особистості. Учень визначає для себе зміст і рівень розвитку своїх здібностей, дізнається про вимоги, які висуває певна професія до психологічної сфери особистості, і, нарешті, проектує себе у цю професію — виявляє, чи його здібності відповідають вимогам професії. Учень також збагачує свою самооцінку рисами своєї значущості й важливості як особистості, самостверджується як особистість і часто змінює в позитивний бік своє ставлення до навчання і до свого безпосереднього соціального оточення. Відомо, що у більшості педагогічне занедбаних підлітків інтереси складаються у їх мікросередовищі, яке відзначається асоціальною спрямованістю. Як наслідок, у таких підлітків втрачається ціннісна перспектива, порушується адекватність ставлень до вимог соціального середовища (моральних норм, вимог батьків, школи тощо) і до власної поведінки. Важливими питаннями системи професійної консультації є розробка і використання методик профконсультаційної психодіагностики. Такі методики повинні відповідати певним вимогам методологічного характеру.