Сторінка
21

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

4. Професійні консультації. Консультації проводяться індивідуально. Зміст консультацій залежить від індивідуальних потреб клієнта. В ході консультування учня, виявляється допомога у виборі професії, освітньої установи, надається інформація про свідчення і протипоказання до роботи по тій або іншій професії і способи і методи діагностики цих свідчень. Також надається інформація про способи розвитку умінь і навиків, необхідних для роботи по вибраній спеціальності. Особлива увага приділяється питанню причини вибору професії.

В ході консультації використовуються всі вище перелічені методи. Перш за все, проводиться бесіда з учнем по питаннях, що цікавлять його,учням надається вся необхідна інформація. При необхідності проводиться повторне тестування. При консультуванні використовується і ігровий метод. Учням пропонуються такі ігри як:

- методика «Профконсультаційні переліки». Мета даної методики: технологізувати процес індивідуальної профконсультації, використовуючи для цього спеціальну систему підказок для консультанта і клієнта у вигляді «переліків» спільно обговорюваних і вибираних об'єктів (різних характеристик професії, чинників вибору і тому подібне). У основі цієї методики лежить розгорнена схема побудови особистої професійної перспективи.

З контрольною групою заняття не проводяться.

На контрольному етапі проводиться повторне анкетування обох груп. Отримані результати обробляються, представляються у вигляді графіків і далі порівнюються результати двох груп. За наявності поліпшень ситуації профорієнтованості школярів експериментальної групи в порівнянні з результатами школярів контрольної групи, можна судити про ефективність запропонованої моделі роботи соціального педагога по профорієнтації старшокласників.

Таким чином, автором була запропонована модель роботи соціального педагога по професійній орієнтації старшокласників, яка включає складові: професійну діагностику, професійну освіту (професійна інформація і професійна агітація) і професійну консультацію. Перші три частини проводяться в групі, консультація проводиться індивідуально. Модель реалізується через наступні методи: тестування, лекція, групова і індивідуальна бесіда, диспут, гра. Згідно запропонованої моделі, функціями соціального педагога як профорієнтатора є: діагностична, просвітницька, коректувально-розвиваюча і консультативна. Критеріями оцінки ефективності діяльності соціального педагога по профорієнтації старшокласників є: наявність або відсутність вибору професії, рівень знань про професію, причина вибору професії. Визначені також кількісні і якісні показники оцінки.

Для виявлення рівня ефективності запропонованої моделі була складена програма дослідно-експериментальної роботи по вивченню методики роботи профорієнтації соціального педагога, що включає констатуючий етап (діагностика рівня профорієнтованості старшокласників), що формує етап (цикл занять профорієнтацій) і контрольний етап (повторна діагностика рівня профорієнтованості). Проведення індивідуальної діагностичної бесіди.

Експериментальна перевірка ефективності моделі роботи профорієнтації соціального педагога із старшокласниками

Дослідження проводили у місті Бахмач у ЗОШ №2

Доцільним при визначенні професійної спрямованості учнівської молоді є використання тестової методики ”Як обрати професію” підготовленої співробітниками Інституту професійного самовизначення молоді Російської академії освіти.

Під час проведення методики було поставлено завдання, з перерахованих тверджень і професійних якостей вибрать ті, котрі вони вважали значимими для майбутньої професійної діяльності були поставлені запитання як: «Чи швидкі ви у роботі, ретельні. Ви заповзятливі. І інші питання. Виходячи з даної методики були отримані результати, що найбільше учням подобається ті якості і професії як(журналіст, психіатр, інженер , будівельник , перекладач, лікар, учитель), тобто учні вибрали ті професії які добре оплачуються або ті професії де можливий кар’єрний ріст. Це свідчить проте,що учні морально несформовані до певних професій,і морально несформовані якості. Учні легко піддаються впливу батьків, а власної точки зору вони немають.

Також щоб визначити професійну спрямованість учня, рекомендується провести психологічне обстеження. Пропонуємо спеціальний діагностичний матеріал та бланки для дослідження (Див . додаток).

Проведення рис опитування дасть можливість з'ясувати професійні наміри учня, важливі для нього професійні цінності, значення психологічної структури обраної професії та своєї особистості. Відразу будуть виявлені школярі, які ще не мають професійних намірів, а також ті, у кого наміри не відповідають індивідуальним здібностям.

Зміст професійних цінностей учня визначається з відповіді на десяте питання, ступінь усвідомленості намірів школярів за відповідями на питання 11—14. Учні з чіткими й реалістичними професійними намірами, як правило, уміють виділяти основні професійні вимоги та співвідносити їх зі своїми можливостями. Аналіз відповідей на питання 15 допоможе учням підібрати резервну професію.

Була використана методика дослідження особистісної здатності учнів до вибору професій. Анкета: «Що мені подобається?» (А.Йовайш) спрямована на дослідження інтересів і прагнень, особистості як складових потенційного чи актуального покликання.

Після невеликої вступної бесіди про вибір професії учням пропонується перевірити власні інтереси. На чистому аркуші паперу діти заготовляють бланки відповідей від 1 до 150.Ці питання яскраво висвітлювали проблеми і якості особистості : наприклад «Що мені подобається ? Чи хотіли б ви? Чи подобається Вам? (Учитись малювати, читати про ліс, проводити час у лісі, учитись кулінарії , учитись кресленню) і багато інших питань про ті якості і про професії які подобаються респонденту. Після проведення даної методики був отриманий такий результат,що учні які розуміються на новітніх технологіях, а це майже всі учні обирали ту професію і якості особистості які пов’язані з комп’ютером, також та професія з якою можливий кар’єрний ріст. Найпоширеніші професії виходячи з даної методики серед підлітків це: актор, музика, служба побуту, географія, право. Можливо це пов’язано з тим, що школа не дуже займається по профорієнтації з учнями.

На наш погляд, однією з проблем, які повинна вирішувати школа є рання етапна профорієнтаційна діагностика. Треба враховувати вікові зміни мотиваційної сфери. Шляхом спостереження за школярами, анкетування, аналізу творів на задані теми можна виявити наступні етапи становлення , суспільно-цінністних мотивів трудової діяльності учнів I-ХI класів.

Спираючись на отримані результати вивчення учня, ми провели з дитиною заключну профконсультацію, дали обгрунтовану пораду щодо вибору професії та склали профорієнтаційну характеристику. Для розгорнутої профорієнтаційної характеристики учня ми використати подану схему. Схема індивідуальної профорієнтаційної характеристики учня.(Див. Додатки).

Експеримент включав три етапи: констатуючий, формуючий і контрольний.