Сторінка
10

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Поняття “орієнтація” вживається у ряді наук. І скрізь воно так чи інакше пов'язане з визначенням місцезнаходження і з вибором напряму руху. У енциклопедії орієнтація (фр.orientation буквально - направляти на схід) визначається в прямому і переносному сенсі. В прямому - вміння знатися на навколишньому оточенні, в переносному - напрям наукової, суспільної і іншої діяльності в певну сторону. Які б визначення не давалися поняттю “профорієнтація”, ясно, що всі вони пов'язані з діяльністю по вибору професії. Якщо молода людина намагається орієнтуватися в світі професій і починає активно з'ясовувати, наскільки та або інша конкретна професія відповідає його життєвим намганням, то в цьому випадку краще говорити про його орієнтацію на професію. Якщо ж він стає об'єктом педагогічного або іншої дії з метою вибору відповідною для нього і для суспільства професії, то тут краще говорити про орієнтацію в сенсі орієнтування його на професію. Останнє точніше виражає суть справи. Проте в практиці склалася традиція говорити про орієнтацію і в тому, і в іншому сенсі.

Відсутність єдиної точки зору на поняття профорієнтації пояснюється ще і іншими причинами. Наприклад, тим, що це комплексна проблема, а тому підходи до її визначення можуть бути різними. Якщо професійна орієнтація розглядається через призму педагогічної практики, що протікає під переважаючим впливом вчителів шкіл, майстрів учбово-виробничих комбінатів і ін., то прийняття цієї точки зору як єдиної і головної створює педагогічний образ профорієнтації.

“Якщо ж на цей процес подивитися через призму психологічної науки, то на перший план виступлять психологічні поняття і концепції, що пояснюють особливості того або іншого вибору. В рамках цього підходу формується і відповідний образ профорієнтації як психологічного явища, що складається з двох взаємозв'язаних сторін:

а) приняття учнями рішення про свій професійний вибір;

б) вплив на психіку учня з метою формування професійних намірів, здійснення такого вибору професії, який би відповідав інтересам і здібностям особи і одночасно знаходився б відповідно до суспільних потреб” .

Звідси слідує необхідність здійснення міждисциплінарного підходу в питаннях розуміння суті профорієнтації, так і в практичній роботі по орієнтуванню молоді на ті або інші професії. Викладене вище розуміння профорієнтації як єдність практичної роботи і теорії дозволяє дати наступне визначення. Професійна орієнтація - “це цілеспрямована діяльність по підготовці молоді до обгрунтованого вибору професії відповідно до особистих схильностей, інтересів, здібностей і одночасно з суспільними потребами в кадрах певних професій і різного рівня кваліфікації. Вона є єдністю практичної діяльності і міждисциплінарної теорії, що розвивається, і реалізується не тільки в учбово-виховному процесі роботи з учнями”.

Цілі і завдання профорієнтації успішно реалізуються повною мірою тоді, коли сама профорієнтація зможе спертися на розвинену теорію і методологію. І не випадково: адже в теорії і методології заломлюються і перевіряються поняття, ідеї, погляди, уявлення, форми, методи і принципи, які дозволяють підвищити ефективність практичної роботи.

Отже, профорієнтація - це “науково обгрунтована система підготовки молоді до вільного і самостійного вибору професії, покликана враховувати як індивідуальні особливості кожної особи, так і необхідність повноцінного розподілу трудових ресурсів на користь суспільства.

Профорієнтація має бути єдністю практики і міждисциплінарної теорії. При цьому важливе значення має теорія: адже саме в ній заломлюються ті або інші ідеї, які потім допомагають перетворити практичну роботу на науково-практичну. Теорія не з'являється, як правило, разом з самою діяльністю, щоб сформулювати теорію, сприяючу вдосконаленню практики профорієнтації. У професійній орієнтації в розділ кута зазвичай ставилася практична робота по орієнтації учнів переважно на робочі професії. Значно пізніше було зосереджена увага на необхідність розробки теорії, і лише відносно недавно почала відчуватися потреба в розробці методологічних питань профорієнтації .

Практична сторона включає діяльність державних і суспільних організацій, підприємств, установ, школи, а також сім'ї по вдосконаленню процесу професійного і соціального самовизначення на користь особи і суспільства в цілому.

Теорію профорієнтації можна визначити таким чином: “ це сукупність висловів, що відображають в концентрованій формі комплекс поглядів, уявлень і ідей, направлених на здійснення ефективної діяльності профорієнтації” .

Це визначення порівняно просте і загальне: воно хоча і корисне для “входження в світ теорії, але з погляду наукової строгості, неминучої при визначенні теорії будь-якої діяльності. Глибше визначення наступного поняття слідуюче: “ теорія профорієнтації - це форма наукової організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності і істотні зв'язки двох процесів - професійного самовизначення молоді відповідно до особистих інтересів, схильностей, здібностей і орієнтування її на ті професії, по яких відчувається суспільна потреба в кадрах”.

Розглянемо основні компоненти теорії професійної орієнтації школярів: факти, закономірності, принципи. Достовірних фактів, отриманих за допомогою наукових методів, в профорієнтації мало. Тому одне з важливих завдань - зібрати нові факти і дати їм правильну інтерпретацію. Це виявляється важливим в тих випадках, коли пошук нових фактів ведеться за допомогою однієї або декількох гіпотез. Останні також складають важливу частину теорії. Наприклад, в кожному районі (регіоні) можуть опинитися свої специфічні чинники, що впливають на вибір певної професії. Гіпотеза про такі можливі чинники допомагає створенню методів дослідження, що дозволяють оцінити явище, що цікавить, і на цій основі виробити практичні рекомендації по поліпшенню роботи профорієнтації з учнями.

Рівень розвитку кожної теорії нерідко визначається складом і якістю принципів, покладених в основу діяльності. Формулюванню принципів профорієнтації приділяється немало уваги. Проте не можна сказати, що розробка системи принципів профорієнтації завершена: потрібно ще багато зробити для створення стрункої, несуперечливої системи, що задовольняє всі вимоги.

Оскільки об'єктом діяльності профорієнтації є процес соціально-професійного самовизначення людини, важливо насамперед сформулювати групу принципів, якими керуються (або повинні керуватися) дівчата і хлопці, вибираючи собі професію і місце в соціальній структурі суспільства.(Див. табл.4).

Принципи, якими повинні керуватися при виборі професії

Таблиця 4