Сторінка
31

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Поряд з цими вимогами спеціальності даного типу передбачають високу художню культуру, розвинений художній смак людини,розуміння нею художніх ефектів (так званого "художнього чуття"),художнього (образного) бачення, законів емоційного впливу і, нарешті, художньої обдарованості, тобто здібностей до музики, літератури, живопису, танців, акторського мистецтва тощо. Щоб досягти майстерності у скульптурі, потрібні поєднання ряду художніх та деяких рухових навичок.Для продуктивної музичної діяльності людина повинна, насамперед, володіти чуттям ритму, музичною пам'яттю, так званим ладовим чуттям, тобто здатністю визначати завершеність або незавершеність музичної мелодії.

Як засвідчують окремі професіограми групи професій типу "людина — художній образ", у діяльності фахівців переважають, в основному, емоційні, сенсорні та моторні види психологічної активності. Переважання у професіях художнього типу названих видів психічної активності, обумовлених специфічністю предмета праці, визначає і структуру характерних для даної групи професій психологічних вимог до здібностей людини.

Музика, навпаки,передбачає розвинену слухову чутливість. Розвинене художнє сприймання (зорове, слухове, дотикове) необхідне фотографу і граверу, музикантувиконавцю і диригенту, художникуоформлювачу та іншим спеціалістам сфери художньої праці. Дотикове сприймання відіграє велику роль у роботі кондитера. Зорове сприймання виконує контрольну функцію у роботі шліфувальника, полірувальника каміння та сприяє точності розрізнення кольорів. Без розвиненої образної, смакової, нюхової пам'яті неможливо стати хорошим кондитером. Руховий вид пам'яті необхідний ювеліру, кондитеру, хореографу, піаністу. Емоційна пам'ять — професійно важлива якість актора. Взаємодія з системами художніх образів вимагає від людини розвиненого, добре організованого спостереження. Ретушеру потрібна добре розвинена уява, щоб побачити в наборі негативів і діапозитивів кольорову ілюстрацію. Рідко зустрічаються такі види діяльності, які вимагали б таких великих можливостей уяви, як професія актора. Більшість професійно важливих якостей у структурі вимог професій типу "людина — художній образ" обумовлені не тільки предметом праці, а й багатогранними цілями, зокрема, естетичними і виховними. Найвищим проявом причетності людини до світу художньої праці є здатність відчути естетичний аспект оточення, побачити безмежну красу форм і кольорів, багатство фактури, почути ритм і музику людської діяльності, поезію природи і людини.За засобами праці професії поділяються на які відділи? Розкажіть про ваш професійний вибір?

Гра «Пастки-капкани».

Спільно з учасниками вибирається варіант професійної кар'єри (надходження в той або інший учбовий заклад, оформлення на роботу, конкретні професійні досягнення, премії). Далі вибирається доброволець, який прагнути зробити вибрану кар'єру. При цьому для героя визначаємо його основні характеристики: стать, вік, освіта, сімейний стан. Кожен учасник, вже знаючи до яких цілей прагне герой, повинен придумати деякі труднощі, які потрібно подолати на шляху до досягнення меті. Труднощі можуть бути як зовнішні (які-небудь обставини, бажання інших людей і тому подібне), так і внутрішні, увязнені в самій людині, адже саме про внутрішні труднощі багато хто часто забуває.

Головному гравцеві також дається час, щоб він виділив декілька найбільш вірогідних труднощів на шляху до своєї мети і підготувався відповісти, як він збирається їх подолати.

Для того, щоб учні змогли оцінити, чи є у них якості, необхідні для тієї або іншої професії пропонуємо ряд вправ для перевірки координації руху.

1. Справа і зліва покласти по листку папери, одночасно обома руками намалювати на правому листі вертикальну лінію, на лівому - круг.

2. Лівою рукою намалювати круг, правою квадрат.

3. Правою рукою намалювати вертикальну лінію, лівою рукою - круг, головою зробити два кивки вперед і назад.

4. Однією рукою намалювати квадрат, інший - трикутник ногою додатково описати круг.

За наслідками виконаної вправи учні визначають, наскільки хороша у них координація руху.

Для оцінки окоміру (професії: токар, водій) проводимо методику «Масштабна». Учням роздаємо бланки і секундомір. На бланку зображені ті, що значно відрізняються за масштабом 10 пар фігур. Завдання кожного учня визначити в скільки разів велика фігура більше маленькою, тобто скільки разів маленька фігура укладеться у великій. Відповідь хлоп'ята записують, час проведення цієї вправи 7 хвилин. Результати тесту коментуються, при цьому загострюється увага не на професійній непридатності учнів, а на необхідності працювати над розвитком тих або інших індивідуальних якостей.

Діагностичне тестування на професійних пробах розширює і заглиблює знання учнів про себе. Відомо, що вправляючись, тренуючись, людина формує навики і уміння, які забезпечують йому успіх у вибраній справі. Особові якості також розвиваються, якщо людина наполегливо і систематично зайнятий якою-небудь діяльністю. Безпосередня участь в діяльності по тій або іншій професії - професійна проба - є найважливішим етапом професійного самовизначення, оскільки виступає свого роду «індикатором» правильності вибору. Адже дізнавшись свої можливості, маючи широке уявлення про професії, і зробивши для себе вибір, людина не зможе визначити, чи подобається йому робота чи ні і чи зможе він виконувати всі її вимоги. Для цього проводяться різні ігри- тренінги.

Процес вибору професії не може успішно здійснюватися без самоконтролю за розвитком свого професійного самовизначення. Звичайно, за цим розвитком стежать вчителі, класні керівники, батьки, практичні психологи. Самоконтроль допомагає таким, що вчиться зайняти активну позицію в професійному самовизначенні.

Підсумовуючи сказане, необхідно відзначити, що професіографія є однією з важливих основ, на яких будується стратегія профінформації, профконсультації і профвідбору. Результати психологічного вивчення професій — професіограми і психограми— мають бути підручними методичними засобами профконсультанта. Такі знання допомагають піднести профорієнтаційну роботу з населенням на значно вищий методичний рівень, ефективніше використовувати наявні професіографічні матеріали. Більше того, творче використання методичного посібника на практиці формує у профконсультантів узагальнений метод психологічного аналізу професії і стимулює до самостійного складання професіограм та їх нагромадження у профконсультаційних цілях. У системі профінформаційної роботи ознайомлення учнів і дорослого населення з психологічною структурою конкретних професій стимулює аналітичне порівняння своїх індивідуальнопсихологічних особливостей з вимогами конкретної професії до психологічної структури особистості працівника, розвиває самопізнання і самовиховання недостатньо розвинених професійно важливих якостей. На основі психограми профконсультант визначає основні критерії придатності людини до певної професійної діяльності, обгрунтовує вибір психодіагности