Сторінка
30

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Загальна характеристика типу професій "людина — знакова система"

Всередині групи професій "людина — знакова система" психологи виділяють окремі класи спеціальностей. В основу класифікації покладено таку ознаку, як специфіка мети праці. За нею виділяють три головні групи спеціальностей: 1) гностичні; 2) перетворюючі і 3)пошукові. Прикладом перших може бути професія коректора, других— стенографістки-друкарки, лінотипіста, оператора ЕОМ, бухгалтера, третіх — програміста на обчислювальних машинах, науковця теоретика тощо. Отже, до кожної з виділених класифікаційних груп входить ряд різних професій, предметом праці яких є умовні знаки, символи, цифри, коди, штучні види мов і т.ін. Ці професії за змістом роботи чи історією виникнення і розвитку не схожі одна на одну. Так, праця економіста за своєю технологією нічим не нагадує діяльність диспетчера залізничного вузла, і обидві вони далекі від тих професійних завдань, які реалізує, наприклад, редактор газети чи журналу. Здійснюючи дистанційне управління системою, він одержує зворотну інформацію у закодованому вигляді, тобто у вигляді показників лічильників, індикаторів, вимірювальних приладів тощо. Такі умови праці ставлять його перед необхідністю розкодування і уявного порівняння одержаної інформації з реальним станом керованого об'єкта. Особливість діяльності оператора визначається тим, що швидкісне протікання виробничих процесів, їх складність висувають підвищені вимоги до точності його дій, швидкості прийняття рішень,темпу здійснення управлінських функцій. Тому для роботи оператора у сучасних системах "людина — машина" характерне значне психічнонервове напруження. Праці оператора притаманні обмежена рухова активність, використання малих груп м'язів. Психологи виділяють кілька видів операторської діяльності. Відомою є класифікація, в основу якої покладено основні функції оператора:1. Операторспостерігач. Його функції полягають у виділенні і впізнаванні сигналів, які надходять на фоні шумів, тобто сигналів, подібних до заданих, але не тотожних з ними. 2. Оператор-виконавець. В його функції входить передача інформації від одних елементів системи до інших: одержавши інформацію у вигляді сигналу, він передає її всередині тієї самої системи натисканням на кнопки чи зміною положення відповідних держаків і важелів.3. Оператор-керівник. Його діяльність протікає в системі, де наперед невідомі ситуації, які можуть виникнути у процесі управління,або кількість таких ситуацій настільки велика, що їх наперед неможливо передбачити. Саме це дало підставу виділити їх в окрему структурну одиницю у групі професій "людина— знакова система". Крім операторських професій, до цієї групи включено багато професій системи зв'язку, поліграфічні і канцелярські професії, віднесено економістів, бухгалтерів тощо. Увесь цей калейдоскоп різноманітних професій об'єднується спільними вимогами до здатності людини успішно працювати з символами, знаками та їх системами.

Професіограма телефоніста міжміського зв'язку

Телефонний зв'язок є системою спеціальної апаратури, за допомогою якої можна здійснити звуковий зв'язок на великих відстанях. Завдання телефоніста — за допомогою відповідних технічних засобів організувати розмову між людьми, розділеними великими відстанями. Основний елемент робочого місця телефоніста — комутатор. Телефоніст обслуговує міжобласні і магістральні телефонні зв'язки, з'єднує абонентів для переговорів, перевіряє якість зв'язку, контролює тривалість розмов, роз'єднує абонентів. Він обслуговує виклики абонентів з квартирних і службових телефонів за талонами і в кредит тощо. Телефоніст I класу повинен бути ознайомлений з правилами міжнародних переговорів, знати хоча б одну іноземну мову, щоб швидко входити у контакт з телефоністами і абонентами іноземних країн. Протягом усього робочого часу телефоніст працює сидячи. Медичними протипоказаннями є захворювання органів слуху, дихальних шляхів, мовних органів,нервової системи. Для успішної діяльності спеціаліст повинен мати добре розвинену координацію рухів лівої і правої руки, володіти високою швидкістю простої сенсомоторної реакції. Продуктивність процесу сприймання, безпомилковість у роботі телефоніста залежать від його здатності тривалий час зосереджувати увагу на виконуваній роботі. Однією з важливих психологічних характеристик телефоніста є хороша пам'ять. Вербальнологічне мислення дає телефоністові змогу швидко і правильно приймати рішення на основі поточної інформації. Розвиток вербальнологічного мислення тісно пов'язаний з розвитком мови. Грамотна, чітка, культурна мова — один з важливих показників майстерності телефоніста. Хороша дикція, оптимальний темп мови, правильно побудовані з точки зору граматики речення — якості, відсутність яких говорить про професійну непридатність. Емоційна нестійкість створює передумови для виникнення стану невпевненості у собі, підвищеної втомлюваності. Діяльність телефоніста ставить високі вимоги й до інших особистісних якостей людини. Щоб бути висококласним спеціалістом, необхідні дисциплінованість, організованість, акуратність, ввічливість і тактовність, відповідальність.

Отже, перелічимо професійно важливі якості телефоніста: висока швидкість реакції, сенсомоторна координація рухів, висока слухова чутливість, високий розвиток концентрації, розподілу і переключення уваги, розвинена короткочасна і оперативна пам'ять, хороший розвиток вербальнологічного мислення, висока культура мови, чітка дикція, емоційна стійкість, сильна вольова регуляція, ввічливість, тактовність, відповідальність. Низький рівень розвитку вказаних якостей може бути психологічним протипоказанням для оволодіння професією телефоніста міжміського зв'язку. На основі літературних джерел і результатів спеціального психодіагностичного дослідження розроблена психограма телефоніста міжміського зв'язку.

Загальна характеристика типу професій "людина — художній образ"

До професій типу "людина — художній образ" сучасна професіографія відносить групу спеціальностей, які передбачають взаємодію людини з системами художніх образів (їх частинами, елементами, якостями. Усі спеціальності даної групи професій можуть бути віднесені відповідно до певних видів мистецтва та різних підгруп:

1. Просторові види художньої діяльності:

— декоративноприкладне мистецтво;

— образотворче мистецтво — архітектура, скульптура, живопис, графіка;

— виробниче (індустріальне) мистецтво;

— фотографія.

2. Часові види художньої діяльності:

— музика;

— література.

3. Просторовочасові види художньої діяльності:

— хореографія;

— театр;

— кіно та телемистецтво.

Створення або відтворення (повторення) художнього образу чи його елементів, оперування засобами естетичного впливу, тобто підпорядкування певному ідейному задумові завдяки поєднанню певних ліній, форм, фарб, звуків, рухів — все це характеризує представників групи "людина — художній образ".Саме предметом праці — художнім образом (його елементами,частинами) — визначається основний комплекс психологічних вимог даної групи професій. За всієї різноманітності умов роботи,професії мистецтва вимагають від людини насамперед високого рівня розвитку емоційно-естетичного сприймання, естетичного почуття.