Сторінка
1
Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені, моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації вибору, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють почуттям відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, здатні оперативно сприймати й творчо працювати з інформацією, що постійно оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення. Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково-дослідницької діяльності необхідно формувати ще в загальноосвітньому навчальному закладі.
У часи швидких змін соціально-економічних умов змінюються і задачі в освітній сфері. Згідно з Національною стратегією розвитку освіти України на 2012-2021 роки основним із завдань декларується створення цілісної системи роботи з обдарованою молоддю, забезпечення умов для її розвитку, соціалізації та подальшого професійного зростання. Розвиток системи освіти у напрямку підтримки наукової та інноваційної діяльності ґрунтується на вивченні потреб і забезпеченні розвитку обдарованих дітей, розробленні індивідуальних методик організації їх навчання, проектуванні особистісно розвивального середовища. Крім того, ст.5 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.
Особливого значення організація наукової роботи набуває в школах нової формації – гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України (за влучним висловом В. Кременя) – майбутньої еліти. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту шкіл нової формації, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.
За радянських часів у школах певний період наукова та дослідницька робота у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90 роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох навчальних закладах з’явилася посадова позиція заступника директора, в обов'язки якої входили питання науково-дослідницької роботи як учителів, так і учнів, що, безумовно, не є одне й теж саме. Таким чином, сучасний навчальний заклад нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень, робіт з питань управління навчальним закладом показав, що питання організації науково-дослідницької роботи старшокласників висвітлено в роботах В. Лозової, О.Микитюка, В. Соловйова,С. Васильєвої, В. Редіної, В. Гнєдашева, В. Голобородька, Ю. Туранова, В. Уруського та інших. Практично розробкою даного питання займалися керівники майже всіх шкіл нової формації, в тому числі й харківських – Л. Безкаравайна, Н. Клименко,В. Гнєдашев, І. Бліох, С. Шепель, В. Рибальченко, О. Головченко, І. Дядченко, І. Івлева та інші. В сучасній літературі визначено сутність поняття “наукова робота учнів”, принципи науково-дослідницької діяльності, основні форми наукової роботи та методи їх реалізації. Науковці розглядають певні основні моменти історії формування науки, її роль у сучасному суспільстві. Також виокремленні головні напрями наукових досліджень старшокласників.
Дослідники А.Анцифорова, А. Ковальов, Ю. Орлов, Л. Рувинський, К. Абульканова-Славська, Е. Каган вказали окремі аспекти цієї проблеми стосовно умов сучасної школи і сучасного суспільства.
Значний вклад у теорію самореалізації взагалі і старшокласників зокрема внесли роботи Л. Рувинського, А. Ковальова, А. Кочетова, Л. Арістової, Ю. Орлова. Але й досі не існує єдиної програми чи рекомендацій щодо організації наукових пошуків у системі загальної середньої освіти.
Таким чином, виникає протиріччя:
між необхідністю в організації діяльності наукових товариств старшокласників та відсутністю норм організації цієї діяльності;
між наявним та необхідним рівнем підготовленості керівників і педагогічних працівників до організації науково-дослідницької роботи старшокласників;
між необхідністю підвищення рівня її організації в школах нової формації й незавершеністю теоретичної розробки відповідної процедури на основі програмно-цільового підходу.
Вищезазначені протиріччя зумовили необхідність вирішення наступних проблем: розробка механізму забезпечення педагогічних працівників якісною своєчасною інформацією, необхідною для організації науково-дослідної роботи в школах нової формації; розробка відповідного інструментарію оцінювання стану організації науково-дослідницької роботи старшокласників з урахуванням принципу об’єктивності; з’ясування технології розробки комплексно-цільової програми щодо вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів та вчителів у школах нової формації; удосконалення управлінської майстерності керівників та педагогічної майстерності вчителів з означеної проблеми.
Отже, актуальність дослідження й вирішення даних проблем в умовах модернізації освітньої сфери, необхідність підвищення якості організації науково-дослідницької роботи в школах нової формації й удосконалення управління цим процесом з боку керівників та педагогів обумовили вибір теми дипломної роботи – “Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації ”.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і практично дослідити умови організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації та шляхом впровадження комплексно-цільової програми забезпечити вдосконалення цього процесу.
Мета дослідження обумовила вибір наступних завдань:
Здійснити аналіз наукової літератури з означеної проблеми та схарактеризувати організаційні заходи впровадження науково-дослідницької роботи старшокласників у навчальному закладі нової формації.
Практично дослідити проблеми організації науково-дослідницької роботи старшокласників у Харківській гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області та розробити на діагностичній основі комплексно-цільову програму щодо вдосконалення цього процесу.
Розробити методичні рекомендації та здійснити фінансово-економічне обґрунтування процесу впровадження комплексно-цільової програми в практику роботи навчального закладу нової формації.