Сторінка
15

Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Майже не проводиться апробація вчителями наукових досліджень.

Рис. 2.2 Результати розрахунків за кваліметричною моделлю

Мікродослідження № 2. Саморозвиток вчителів в процесі професійно-педагогічній діяльності.

Мета: діагностика рівнів прагнення вчителів до саморозвитку в процесі професійно-педагогічної діяльності.

За основу оцінювання було взято діагностику рівня саморозвитку Л.Н.Бережнова, яка передбачає 7 рівнів прагнення педагогів до саморозвитку – від найнижчого до найвищого. Викладачам було запропоновано відповісти на 18 питань, вибираючи тільки один варіант відповідей.

Таблиця 2.3

Рівні прагнення до саморозвитку

Рис. 2.3 Рівні прагнення вчителів гімназії до саморозвитку.

Спираючись на отримані результати, які занесені до таблиці 2.3 та зображені на рис. 2.3, можна зробити висновок, що в педагогічному колективі немає вчителів з дуже низьким та низьким рівнем саморозвитку, більшість педагогів (близько 63%) мають вище за середній, високий та дуже високий рівень прагнення до саморозвитку, тому цей потенціал треба оптимально використовувати в організації науково-дослідницької роботи з учнями. А з 37% вчителями, що виявили середній та нижче за середній рівні, слід організувати індивідуальну роботу, стимулюючи та заохочуючи їх до саморозвитку в професійній діяльності.

Мікродослідження № 3. Професійно-педагогічна майстерність вчителів.

Мета: визначення рівнів професійно-педагогічної майстерності вчителів.

Дане дослідження здійснювалось за методикою рівневої диференціації педагогічної діяльності Н.В. Кузьміної. Виходячи з неї, визначено чотири рівні практичної діяльності педагогів та розроблено критерії кожного з них:

I рівень – репродуктивний. На ньому викладач використовує у своїй роботі вже накопичені знання, сформовані вміння, набутий досвід, не виявляє потреби у підвищенні рівня педагогічної майстерності, з року в рік повторює традиційну практику, не виявляє ініціативи і творчості, постійно потребує методичної допомоги з боку колег та адміністрації.

II рівень – адаптивний. Педагог вміє перебудувати свою роботу в нових умовах, використовує перспективний педагогічний досвід колег, автоматично переносить його у свою практичну діяльність, користується методичною літературою, організовує навчально-виховний процес в межах традиційних підходів, частково потребує методичної допомоги з боку колег та адміністрації.

III рівень – локально-моделюючий. Вчитель нагромаджує знання з окремих аспектів роботи, вносить елементи новизни в традиційну практику, виявляє інтерес до інноваційних процесів в освіті, активно включається в науково-методичну роботу та дослідно-експериментальну діяльність, апробовує на практиці нові педагогічні ідеї, здатний надавати методичну допомогу колегам з окремих аспектів практичної діяльності.

IV рівень – системно-моделюючий. Вчитель виявляє потребу в постійному оновленні знань, розробляє індивідуальну програму підвищення рівня власної педмайстерності, активно займається дослідно-експериментальною роботою, структурно змінює традиційну практику, створюючи інноваційні освітні технології, прогнозує особистісний розвиток студентів, використовує наукову психолого-педагогічну літературу, здатний надавати допомогу колегам.

Вчителям Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області було запропоновано визначити свій рівень практичної діяльності. Паралельно таке вимірювання рівнів практичної діяльності вчителів проводилося членами адміністрації навчального закладу. Отримані результати занесені до таблиці 2.4 і для наочності зображені на рис. 2.4.

Таблиця 2.4

Рівні практичної діяльності вчителів гімназії

Рис. 2.4 Самооцінка та адміністративна оцінка рівнів практичної діяльності вчителів

Як видно з табл. 2.4 та на рис. 2.4, між оцінками керівної та керованої ланок майже немає розбіжностей. Це свідчить про достатньо адекватний рівень оцінювання. Велика частка педагогів здійснює свою практичну діяльність на локально-моделюючому та системно-моделюючому рівнях, тобто такі педагоги здатні самі працювати творчо, в режимі інновацій, та організувати науково-дослідницьку діяльність учнів. Посиленої уваги з боку адміністрації навчальної установи потребують вчителі, які перебувають на репродуктивному та адаптивному рівнях, їм необхідно надати можливість теоретичного і практичного оволодіння вищими рівнями практичної діяльності.

Мікродослідження № 4. Рівень готовності до науково-дослідницької діяльності старшокласників.

Мета: з`ясувати рівень готовності старшокласників до науково-дослідницької діяльності.