Сторінка
7

Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Ідея розвитку науки в школі не нова. Ще німецький педагог А. Дістервег наголошував на неприпустимості відриву педагогічної діяльності від науки. «Без прагнення до наукової роботи, писав він, учитель потрапляє до трьох педагогічних демонів: механістичності, рутинності, банальності; він дерев'яніє, кам'яніє, опускається, а навчання перетворюється на натаскування й дресирування».

І навпаки, участь учителя в розвитку педагогічної науки дає йому, натхнення, робить цю науку його власністю, допомагає не відставати від її розвитку, приносить радість і задоволення, отже, виступає не тільки як споживач науки, а й як її виробник.

Назвемо пріоритетні напрями експериментально-дослідної роботи в школі, які становлять її організаційну структуру:

створення та апробація нових навчальних програм з нових і традиційних навчальних курсів;

експериментальне випробовування нових концепцій освіти і виховання;

створення нових моделей педагогічної й навчальної діяльності, які сприятимуть ефективності оволодіння новим змістом освіти;

розробка варіативного компонента освіти і способів перевірки його результативності;

організація навчально-виховного процесу в гімназіях, ліцеях, колегіумах, навчально-виховних комплексах, мало комплектних школах тощо;

викладання поглиблених навчальних курсів;

організація навчально-виховного процесу в умовах п'ятиденного робочого тижня;

розробка нових методів і засобів позакласної роботи, виховання й розвитку особистості;

розробка нових принципів управління освітою, створення нових схем управлінської діяльності тощо.

Всі перелічені й неназвані теми можна згрупувати за такими напрямками:

розробка нового змісту освіти;

розробка нових методів, прийомів, засобів, методик, технологій, систем навчання, виховання й розвитку дітей ;

створення нових моделей навчальних закладів, навчально-виховних комплексів;

створення керівних структур, систем, механізмів управління (рис. 1.3.).

Для впровадження основних засад експериментально-дослідної роботи в навчальному закладі нової формації треба здійснити ряд організаційно-методичних заходів. Почати, на нашу думку, слід з навчання членів педагогічного колективу навичок аналізу своєї діяльності. Виконанню цієї роботи великого значення надавав В.Сухомлинський, який неодноразово підкреслював, що вчитель, який оволодів цими навичками, вже досяг принаймні половини успіху.

Наступний етап проведення в школі двічі-тричі на рік методичного фестивалю, мета якого залучити якомога більше педагогів до активного використання в навчально-виховному процесі елементів інноваційних технологій, інтерактивних методик, тобто залучати їх до творчої діяльності. В процесі проведення методичних фестивалів учителі, що розповідають і за можливості демонструють нові здобутки під час проведення уроків, виховних заходів, розповідають про використані нові, оригінальні методичні прийоми, тобто залучаються до творчої діяльності.

Рис. 1.3. Організаційна структура науково-дослідницької роботи з учнями в гімназії.

Значну увагу необхідно приділяти теоретичному навчанню вчителів, організувати роботу проблемних семінарів, творчих груп тощо, всіма можливими засобами стимулюючи творчу діяльність.

Будь-яке творче починання педагога має бути науково обґрунтованим. Саме наука вкладає в руки вчителя обґрунтовану, вивірену, цілісну методику творчої діяльності:

визначення проблеми, яка цікавить учителя, встановлення її актуальності, наукової новизни, практичної значущості;

вибір теми дослідження;

вибір об'єкта й предмета дослідження;

продумування провідної ідеї та задуму;

формування гіпотези дослідження;

постановка мети й робочих завдань;

вибір методів дослідження.

Ще одна деталь. Керівники кращих шкіл справедливо вважають, що сучасний директор та його заступник, незважаючи ні на які турботи, зобов'язані мати особисту тему для дослідження, показуючи тим самим приклад колективу, і домагатися того, щоб кожен учитель працював над певною проблемою саме як дослідник.

Розглянемо основні етапи й механізми організації науково-дослідницької роботи зі старшокласниками.

Етап І. Підготовка педагога і учнів до активної і науково доцільної дослідницької роботи. Цей етап вміщує два основних пов'язаних між собою види діяльності. По-перше, вибір теми дослідження у відповідності із загальною темою науково-експериментальної роботи навчального закладу нової формації і її замовленням певному дослідницькому колективу (групі, товариству); розробка мети, завдань, гіпотези, календарного плану, методів і засобів виконання, розподіл видів діяльності між творчими групами і окремими виконавцями. По-друге, освоєння теорії і технологій дослідження, що йде дещо випереджаючи перший напрямок і поруч з ним. Успішне здійснення такого етапу забезпечується певними умовами: наявністю концепції, програми, плану наукового дослідження у гімназії чи ліцеї, готовністю педагога кваліфіковано вести керівництво дослідженням, наявністю дослідницької групи, сформованої на засадах спільності професійно зорієнтованих інтересів і референтності. Організаційними і психолого-педагогічними механізмами виконання намічених завдань виступають: а) чіткий план дослідницької діяльності і періодична звітність про конкретні здобутки; б) наявність замовлення шкільною адміністрацією теми, змісту дослідження, терміну виконання, встановлення перспектив запровадження результатів роботи заохочення учасників творчого пошуку; в) забезпечення групи дослідників кваліфікованим науковим керівництвом, мінімально необхідним обладнанням, матеріалами тощо; г) виділення у рамках загального навчального плану певного для виконання роботи.

Таким чином, на першому етапі вирішувались конкретні завдання мотивації учасників дослідницьких груп і товариств до творчого пошуку, забезпечувались інноваційні заходи, уточнювався план діяльності, її науково-методичне забезпечення. На цьому етапі розв'язуються складні суперечності між завданнями інноваційного навчального закладу нової формації вести науково-експериментальне дослідження нарівні з освітнім процесом і сталими, досі ще сильними традиціями школи обмежуватись виключно навчально-виховною роботою за готовими, наданими ззовні зразками.

Етап 2. Побудова проекту дослідницького експерименту з конкретизацією обґрунтуванням його теми, проблеми, предмета, мети, завдань, з накресленням календарних строків виконання окремих констатуючих і перетворюючих станів експериментальною роботи. Ще раз підкреслимо, що ми розглядаємо згідно з темою тільки таку дослідницьку роботу учнів навчальних закладів нової формації, яка підпорядкована загальній науковій проблемі цих закладів і виконується в її рамках. Тому це перш за все − вибір і виконання певної експериментальної роботи як частини загального експерименту. У зв'язку з таким розкладом сил і завдань ми стикаємося з об'єктивною суперечністю між необхідністю для учнів і їх наукових наставників виконувати певне суспільне замовлення (у даному випадку замовлення школи чи через неї іншої установи органів освіти, МАН, вищого навчального закладу), з одного боку, і правом вільного вибору теми такої роботи, способів діяльності, з іншого. Розв'язання цієї суперечності вимагає високої професійної культури педагогів, активного діалогу з учнями, знаходження розумних компромісів. Практика реального експерименту показала, що вказана суперечність при компетентному її розв'язанні не тільки не перешкоджає процесу індивідуальної самореалізації старшокласників, але й, навпаки, сприяє активному пошуку, вибору найбільш раціональних способів і особистісного, і соціального розвитку людини. Відомо ж, справжня самореалізація, за дослідженнями А. Маслоу і К. Роджерса, та й за дослідженнями інших авторів, відбувається як потужне зростання соціально значущих якостей індивіда під час постійних занять творчістю. А технологічною сутністю творчості і є постійне розв'язання виникаючих суперечностей між вимогами суспільства і особистості. Не випадково, що видатні люди-творці відзначаються своєю спрямованістю на інтереси іншої людини, на покращення життя всього суспільства.