Сторінка
4

Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Науково-дослідницька діяльність старшокласників буде ефективною, якщо вона буде правильно вмотивована, буде приносити реальну наукову та прикладну користь. Формування ж позитивної мотивації до науково-дослідницької діяльності старшокласників буде успішним, якщо:

забезпечується реалізація особистісно-діяльнісного підходу до учнів, заснованого на емоційно-позитивній спрямованості навчально-виховного процесу і конструктивного змісту освітнього простору;

здійснюється наступність у формуванні досвіду науково-орієнтованої навчальної діяльності на всіх вікових етапах навчання, вибудовується система безперервної освіти, заснована на системності цілей і вимог;

забезпечується включення кожного учня до спеціально організованої діяльності, що передбачає її гуманістичну спрямованість, вільний вибір, задоволення потреб старшокласників у самореалізації творчих здібностей;

враховується наукова, гуманітарна й культурологічна спрямованість освіти, варіативність, проблемність, особиста значущість науково-дослідницької діяльності учнів для їх самореалізації і самоствердження;

здійснюється організаційно-методична підтримка педагогічних кадрів.

Підбиваючи підсумок аналізу мотиваційної функції науково-дослідницької діяльності, необхідно відзначити, що мотивами цієї діяльності можуть виступати знання, пов'язані з проблемною, афективною, вольовою і смисловою характеристикою суб'єкта, емоційні відносини, здатні спонукати до цієї діяльності. Ми згодні з думкою О. Леонтьєва, що і сам мотив як комплексний спонукач і регулятор науково-дослідницької діяльності володіє когнітивною функцією, яка посилюється в мотиві її зв'язком з іншими елементами підструктури мотиву.

Особистість людини формується в процесі її діяльності. Основним видом діяльності старшокласників є навчання. Навчання у навчальному закладі нової формації має свої особливості, основою яких є оволодіння методикою наукового пізнання, ознайомлення з передовим науковим досвідом, формування дослідницьких вмінь.

Завданням сучасного періоду розвитку навчальних закладів нової формації є забезпечення умов для того, щоб кожен старшокласник протягом навчання у навчальному закладові тією чи іншою мірою отримав навички дослідницької роботи, засвоїв відповідні методи науково-дослідницької діяльності.

Участь у науково-дослідницькій діяльності має свої специфічні особливості, які зводяться до індивідуальної діяльності старшокласників. Таким чином, виконується умова сучасного педагогічного процесу – індивідуалізація навчання. Поширення індивідуального підходу в освіті дає можливість поступово звести нанівець думку про неможливість розвитку у кожного учня дослідницьких навичок.

Поняття індивідуальний стиль діяльності вперше застосував В.С.Мерлін, який визначив його як «доцільну систему взаємопов’язаних дій, за допомогою яких досягається визначений результат». Творчий стиль діяльності виступає в якості об’єднуючого критерію, який синтезує в собі стійкі, що мають єдність, риси творчої діяльності.

Формування досвіду творчої діяльності – один з компонентів освіти. При організації навчально-пізнавального процесу необхідно органічно поєднувати соціальногрупові методи з творчим використанням індивідуального підходу до розвитку навчально-пізнавальної активності.

За час навчання у старшокласника необхідно максимально розвинути творче мислення. В цьому напрямку суттєве значення має зміст науково-дослідницької діяльності учнів, як в межах навчального процесу, так і в позаурочний час.

Головна особливість творчої особистості – потреба в творчості. Важливо так зорієнтувати навчальний процес, щоб учні перебували в атмосфері творчості, могли і бажали творити нове, залежно від свого рівня розвитку, бажань, стійкості інтересів, могли вибирати для себе форму прояву і участі в творчій самостійній діяльності, реалізуючи свою пізнавальну активність. Чим ширше діапазон участі старшокласників у творчому процесі, тим реальніші можливості у педагога активізувати розвиток творчих потенцій учня, тим якісніша співпраця, тим ефективніший процес навчання.

Відповідно творча робота старшокласника ефективна тоді, коли доцільна з погляду її корисної цінності, суспільної значущості. Мета творчості, що здатна стимулювати активну діяльність людини, полягає в самоствердженні за допомогою створення матеріальних і духовних цінностей. Опосередкована, власне, педагогічна мета – це розвиток у вихованців сутнісних сил, здатності здобувати й використовувати знання у процесі доцільної корисної діяльності. Ці завдання досягаються, коли в організації навчально-виховного процесу широко застосовуються методи наукової творчості.

У творчості особливого значення набувають як соціальні, так і особисті чинники. Важливою умовою творчості є сприйняття нових ідей, здатності знаходити і порушувати проблеми, незалежність поведінки та суджень і водночас уміння поступатися і відмовлятися від своїх думок, критичність, сміливість, терпимість.

Розвиток творчої особистості майбутніх випускників, раціональна організація навчально-виховного процесу, керівництво формуванням загальних і індивідуальних особливостей учнів, їх підготовка до майбутньої професійної діяльності, неперервна самоосвіта і самовиховання мають стати найважливішими проблемами організації життєдіяльності сучасного навчального закладу нової формації.

У ході проведення науково-дослідницької роботи в учнів розвивається творче мислення, виховується потреба застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності. Діяльність з виконання дослідження сприяє формуванню свідомої особистої причетності до суспільно значущих справ.

Навчальний заклад повинен готувати випускника-дослідника, який намагається поширювати та досліджувати нові методи роботи, який має формувати нові ідеї і здатний реалізувати їх на практиці. Майбутній фахівець повинен розвинути навички самостійної творчої наукової роботи, сформувати коло своїх наукових інтересів, оволодіти нормами та науково-методичними принципами експериментальної та дослідної діяльності.

М. Князян пропонує використовувати поняття “самостійно-дослідницька діяльність”. Дослідницька діяльність розглядається науковцем “як один з видів організації самостійної роботи” .

Науково-дослідницька робота старшокласників в позаурочний час є одним із найважливіших засобів формування різнобічно розвиненої особистості. Нею передбачається:

- участь у роботі наукових гуртків, проблемних груп, творчих секцій тощо;

- участь у виконанні держбюджетних або госпрозрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у межах творчої співпраці з установами та підприємствами міста;

- написання статей, доповідей, інших публікацій.

Для формування особистості старшокласника як творчої, ініціативної людини, на нашу думку, необхідно залучити його до науково-дослідницької діяльності, яка привчає учня до самостійності, виробляє в нього вміння застосовувати отримані знання при розв'язанні конкретних завдань, вільно орієнтуватися в літературі за обраним фахом, а також виховує вибагливість до себе, зібраність, цілеспрямованість.