Сторінка
11

Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Також саме в навчальних закладах нової формації можна було б спробувати організувати проведення в невеликому обсязі занять – факультативного курсу “Наукові дослідження в школі” (робочу програму такого факультативу наводить О. Микитюк). При його проведенні, однак, потрібно прагнути не розтягти на багато годин розмову про історію науки, структуру наукового пошуку або зайнятися вивченням наукової термінології. Такі відомості повинні бути поданими лише в необхідному мінімумі. Головне ж на практиці, на конкретних прикладах показати – які питання можуть бути предметом таких досліджень, чим відрізняється наукова праця від твору й реферату, як підвищити доказовість певних положень та ін. І слухачами такого факультативу повинен бути не весь клас або педагогічний колектив, а загалом ті учні й вчителі, які займаються або могли б займатися такою роботою та її організацією.

Узагальнення наукових досліджень з означеної проблеми дало змогу визначити зміст управлінської діяльності керівника навчального закладу щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями:

на основі вивчення досвіду і тенденцій його розвитку з'ясувати потреби практики в науково обґрунтованих рекомендаціях, організувати впровадження наукових досягнень і практичного досвіду інших навчальних закладів в роботу свого навчального закладу на основі закріплення зв'язку в системі: навчальний заклад – міський методичний центр – вищі навчальні заклади міста;

вивчати стан і перспективи розвитку діяльності навчального закладу з питань організації науково-дослідної роботи вчителів та учнів і на цій основі розробити перспективний і річний плани роботи закладу освіти;

контролювати впровадження в практику теоретичних рекомендацій наукових установ, методичних центрів тощо, надавати допомогу викладачам у вивченні досвіду з даної проблеми;

забезпечити навчальний заклад рекомендаціями з питань організації визначеного напряму діяльності, використовувати у роботі з різними групами викладачів різноманітні форми науково-методичної роботи, а саме лекції, інтерактивні методики, консультації, педагогічні мости, семінари, видання методичного журналу тощо;

проводити проблемні семінари, а також науково-практичні конференції

й педагогічні читання, створювати творчі групи для узагальнення кращого досвіду та його впровадження з проблеми наукової роботи в школах нового типу;

систематично обговорювати на методичній раді та засіданнях інших структурних підрозділів звіти вчителів про стан науково-дослідницької роботи з учнями, результативність даної роботи;

здійснювати на базі ІПО ХНПУ та інших установ перепідготовку педагогічних кадрів;

систематично виявляти, узагальнювати кращий досвід навчальних закладів нового типу, методкабінетів з означеної проблеми;

створювати матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, морально-психологічні, інформаційні та педагогічні умови для оптимізації науково-дослідницької діяльності вчителів та учнів.

Отже, організація науково-дослідницької діяльності з учнями в навчальних закладах нової формації передбачає колегіальну роботу з питань визначення мети і завдань такої діяльності, планування, прогнозування, контроль і координацію для надання дієвої допомоги вчителям з удосконалення наукової роботи, своєї діяльності з самоосвіти, саморозвитку. Головне – уникнути механічного впровадження в практику рекомендацій науки і педагогічного досвіду.

Терміни «наука», «науково-дослідницька робота старшокласників» вже протягом багатьох років супроводжують педагогічну діяльність у системі загальної середньої освіти. Але на різних етапах розвитку сучасної школи змістовне наповнення цих термінів щоразу змінювалося. За часів радянської школи за допомогою слова «наука», з одного боку, підкреслювали ідею про неперервність освіти, з іншого, - визначали тенденцію підвищення методичного рівня викладання, маючи на увазі, перш за все, педагогічну науку як теоретичне підґрунтя навчального процесу. Разом з цим, завдяки існуванню програм поглибленого вивчення окремих шкільних предметів, спеціалізованих класів і шкіл, підготовки учнів до участі в олімпіадах, наукова та дослідницька робота учнів у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90-ті роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох школах з'явилася посадова одиниця заступник директора, в обов'язки якої входили питання науково-дослідницької роботи як учителів, так і учнів, що, безумовно, не є одне й те же саме.

Таким чином, сучасний навчальний заклад нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.

У даному розділі теоретично обґрунтовано умовне означення поняття «наукова робота старшокласників» як системна навчальна та поза навчальна їх діяльність, теоретичного та прикладного напрямів у сфері науки, яка за формою та змістом відповідає творчому рівню навчальних досягнень.

Взагалі, чимало спеціалістів-теоретиків, особливо російських, вважають науково-дослідницьку діяльність старшокласників лише однією з перспективних педагогічних технологій. Ми поділяємо точку зору тих науковців, які розглядають науково-дослідницьку діяльність як найвищу форму прояву творчого рівня навчальних досягнень старшокласників.

Науково-дослідницька діяльність виконує важливі функції. Вона покликана, по-перше, забезпечити оволодіння методами наукового пізнання у процесі пошуку цих методів і їх застосування. По-друге, вона формує риси творчої діяльності. По-третє, є умовою формування інтересу, потреби в такій діяльності, адже поза діяльністю, мотиви, що проявляються в інтересі і потребі, не виникають. Однієї діяльності для цього недостатньо, але без неї ця мета не може бути досягнутою. По-четверте, науково-дослідницька діяльність дає повноцінні, добре осмислені знання, які можуть бути оперативно і гнучко застосовані.

З точки зору науково-дослідницької діяльності, принципово важливо пам’ятати, що готові висновки, які пропонуються до безумовного засвоєння в підручнику або викладені вчителем, створюють в учня враження закінченого і безперечного знання. Така подача знань економічна і компактна, але вона спростовує найважливішу рису інформації – її відносний характер, схильність до перегляду.

Продуктивність науково-дослідницької роботи зі старшокласниками залежить від її чіткої організації. В основу організації діяльності цього процесу було покладено з’ясування сутності понять «науково-дослідницька» й «експериментальна» діяльність. Для впровадження основних засад експериментально-дослідницької роботи в навчальних закладах нової формації було здійснено ряд організаційно-методичних заходів: розроблено структуру науково-дослідницької роботи зі старшокласниками (рис. 1.3.), двічі на рік проводиться методичний фестиваль, мета якого залучити якомога більше педагогів до активного використання в навчально-виховному процесі елементів інноваційних технологій, інтерактивних методик, тобто залучати їх до творчої діяльності; проводиться діагностична робота з метою виявлення проблемних питань щодо залучення старшокласників до творчої діяльності.