Сторінка
8
Далі на конкретних прикладах ми покажемо варіанти діяльності на цьому етапі, тепер же лише зауважимо, що процедури формулювання окремої теми експерименту і його завдань починаються з усвідомлення загальної наукової проблеми школи і того вкладу, який можуть внести до її розв'язання члени даного невеликого дослідницького об’єднання. Поступово у керівників таких осередків складалося переконання, що навчити учнів за порівняно короткий час всім деталям дослідництва немає змоги. Та й потреби такої об'єктивно не виникає. Учні виконують не масштабні, а досить обмежені за обсягом досліди, часто − тільки їх фрагменти, спираються на точно визначений педагогом список уривків з першоджерел, на запитання до них. Тільки поступово окремі з юних дослідників оволодівають більш складною і досконалою технікою наукового експериментування. Переконались ми і в тому, що на початковій стадії виправданим є застосування готових і перевірених методик діагностичних процедур. Введення власних діагностичних методів і систем відбувається поступово і дуже обережно.
Етап 3 − це безпосереднє виконання плану дослідницької роботи як процесу творчої взаємодії наукового керівника з учасниками наукового пошуку і останніх − між собою. Цей етап − основний у всій структурі, і йому присвячено окремий підрозділ. Тут же лише зазначимо, що ефективність цього етапу залежить і від якості попередніх, а, головне, від основних педагогічних умов науково-професійної компетентності керівника, його комунікативної культури, якості того дослідницького кругозору, що надала школа своїм вихованцям (спеціально виділений час, діалектичне поєднання свободи вибору теми і конкретного замовлення школи, поєднання інтересів дослідження з інтересами майбутньої професії, гласність результатів і заохочення учасників та інші позиції, викладені вище).
Етап 4 − підсумковий − завершує певний і достатньо тривалий період підготовки і виконання дослідницької роботи членів товариства. Підсумки діяльності підводяться, як правило, у кінці навчального року на засіданні товариства, а потім на засіданні науково-методичної ради школи. Завершальною ланкою є звіти заступників директорів з навчально-виховної роботи на науково-методичній раді районного відділу освіти, порівняльний аналіз досягнень окремих навчальних закладів нової формації і постанова ради щодо оцінки такої роботи та заходів її подальшого удосконалення.
Таким чином, створена модель (табл. 1.1) педагогічної підтримки самореалізації творчих сил здібних та обдарованих учнів шкіл, що обрали інноваційний аспект свого розвитку, поступово була перетворена у комплексну систему дій завершеного характеру. У структурі цієї системи можна виділити такі головні компоненти, як мотиваційний блок, соціально-педагогічні та психологічні умови, операційний та контрольний блоки. Кожний з названих елементів системи супроводжували певні організаційно-педагогічні механізми реалізації.
Таблиця 1.1
Модель педагогічної підтримки самореалізації творчого потенціалу старшокласників у науково-дослідницькій роботі навчального закладу нової формації
|
Мета, завдання |
Педагогічні умови |
Механізми виконання. |
|
Самореалізація творчого потенціалу старшокласників |
Наявність комплексної програми розвитку творчого потенціалу учнів |
Співтворчість учителів і науковців, звітність заст. дир-ра, наукових керівників |
|
Креативні здібності і вміння: бачення і формулювання наукової проблеми; потужні мотиви до творчої діяльності; висока працездатність, енергетична потужність; готовність займатись дослідництвом; творче мислення; творче ставлення до професії; адекватна самооцінка |
Наявність індивідуальної програми самореалізації; навчання методам і прийомам дослідження, створення умов для самостійної праці; публікація результатів; розвиток творчих здібностей як провідна мета уроку, творчого гуртка, факультативу, виховного заходу |
Ситуації успіху Система заохочень Спеціальний час для поглибленої творчо-дослідницької роботи. Неперервність дослідницької роботи у системі "Школа-внз" |
|
Здібності до гуманістичного спілкування; організаторські здібності |
Формування наукових гуртків за принципом референтних груп із спільними проф. уподобаннями зі змінами лідерів і чіткою відповідальністю, комунікативний тренінг |
Реалізація наскрізної програми "Культура спілку вання" на рівнях: школа - клас - гурток - особистість; включення її в освітній процес |
|
Творча ініціатива як здібність виходити за межі заданої ситуації і реалізувати власне ціле покладання |
Надання можливості вільного обрання теми, змісту дослідження, корекції спільного проекту |
Можливості і вміння захисту власних здобутків; поєднання керівництва і самоуправління |
|
Спроможність створити творчі продукти |
Конкурси, огляди, олімпіади, конференції, публікації |
Детальний план-календар, інструктаж, контроль |
Успіх операційного (виконавського) етапу наукової роботи, як показало дослідження, в основному залежить від загальної і професійної культури педагога-дослідника, що включає його наукову, методичну і комунікативну компетентність, розвинуті творчі здібності і гуманістичну спрямованість.
Контрольний блок є природним і необхідним завершенням всього циклу науково-дослідницької діяльності взагалі та учнівської зокрема. Ефективність контролю, як з'ясовано в даній роботі, залежить не тільки від його своєчасності, об'єктивності, комплексного характеру, а, головне, від наявності стрункої системи оперативного управління, на чолі якої стоїть керівник науково-дослідницької служби у навчальному закладі нової формації − заступник директора. Саме заступник директора з навчально-виховної роботи, якщо він досяг достатнього рівня науково-педагогічної культури, став ключовою постаттю у ствердженні справжнього дослідництва педагога і учня-старшокласника як важливого і незамінного компонента всієї освітньої системи.
Умови вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів у навчальних закладах нової формації
«Умова» в словнику С. Ожегова – це обставина, від якої що-небудь залежить; обстановка, у якій відбувається, здійснюється будь-що. Умови об'єктивні. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити два підходи до дослідження умов. Критерієм першого підходу є відношення умов до суб'єкта: виділяють зовнішні умови (у меншому ступені залежні від суб'єкта) і внутрішні умови (належать суб'єктові). До зовнішніх умов організації науково-дослідницької роботи з учнями можна віднести стан суспільства, соціальний статус педагога в ньому, родинний стан, доступ до культурних і наукових цінностей. До внутрішніх умов відносяться задатки, загальні й спеціальні здібності, психологічні механізми (компенсаторні, механізми зняття внутрішньої конфліктності, індивідуалізації, персоналізації, інтеграції тощо), які дозволяють вчителеві продуктивно працювати з даною категорією дітей, та задатки й здібності самих дітей.