Сторінка
2
Об’єкт дослідження: науково-дослідницька діяльність старшокласників у навчальному закладі нової формації.
Предмет дослідження: організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації.
Відповідно до мети дипломної роботи, її об’єкту та предмету нами висунуто таку гіпотезу: якість організації науково-дослідницької діяльності учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена на діагностичній основі, отримала позитивну експертну оцінку та належне ресурсне забезпечення.
Для досягнення мети і перевірки гіпотези нами використано такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових робіт з проблем управління школою, порівняльний аналіз, синтез, узагальнення, кваліметричний підхід до розробки критеріїв і показників стану організації науково-дослідницької діяльності старшокласників;
емпіричні: метод експертних оцінок, спостереження, бесіда, анкетування, вивчення практичного досвіду роботи керівників і педагогів.
Практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що розроблена комплексно-цільова програма та надані методичні рекомендації щодо її впровадження можуть бути використані в загальноосвітніх навчальних закладах нової формації з метою підвищення якості організації науково-дослідницької діяльності старшокласників.
Матеріали дослідження оприлюднювались на науково-практичній конференції в ІПО ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Науково-методичне забезпечення якості освіти та його психологічний супровід» та викладені у статті «Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації»
База дослідження: Харківська гімназія № 23 Харківської міської ради Харківської області.
Структура роботи зумовлена логікою дослідження, відповідає поставленим меті та завданням; складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаної літератури на 8 сторінках із 100 найменувань, 5 додатків.
Основний зміст роботи викладено на 92 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 10 таблиць, 10 рисунків. Додатки складають 16 сторінок.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, проведено аналіз літературних джерел, визначено апарат дослідження: мету, завдання роботи, об’єкт, предмет, гіпотезу; описано методи та базу дослідження, з’ясовано його практичну значимість.
У розділі 1 «Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації» розкрито організаційні засади урочної та позаурочної науково-дослідницької роботи старшокласників; визначено організаційну структуру та основні етапи творчої самореалізації учнів, розроблено модель комплексної педагогічної підтримки їх у науково-дослідницькій практиці.
У розділі 2 «Практика вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників» здійснено аналіз стану досліджуваної проблеми, розроблено комплексно-цільову програму щодо вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації, проведено її експертизу, здійснено фінансово-економічне обґрунтування та надано методичні рекомендації щодо практичного впровадження.
Основним висновком дослідження є підтвердження гіпотези про те, що якість організації науково-дослідницької діяльності учнів ймовірно підвищиться, якщо впровадити комплексно-цільову програму, яка розроблена на діагностичній основі, отримала позитивну експертну оцінку та належне ресурсне забезпечення.
Науково-дослідницька робота старшокласників як засіб розвитку їх творчого потенціалу та чинник самореалізації особистості в навчальному закладі нової формації
Терміни «наука», «наукова робота» вже протягом багатьох років супроводжують педагогічну діяльність у системі загальної середньої освіти. Але на різних етапах розвитку сучасної школи змістовне наповнення цих термінів щоразу змінювалося. За часів радянської школи за допомогою слова «наука», з одного боку, підкреслювали ідею про неперервність освіти, з іншого, - визначали тенденцію підвищення методичного рівня викладання, маючи на увазі, перш за все, педагогічну науку як теоретичне підґрунтя навчального процесу. Разом з цим, завдяки існуванню програм поглибленого вивчення окремих шкільних предметів, спеціалізованих класів і шкіл, підготовки учнів до участі в олімпіадах, наукова та дослідницька робота учнів у її сучасному розумінні існувала та розвивалася як одна зі складових навчального процесу. З появою у 80-90-ті роки мережі шкіл для обдарованих дітей (ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів) склався і викарбувався сучасний погляд на організацію такої роботи. У багатьох школах з'явилася посадова одиниця заступник директора, в обов'язки якої входили питання науково-дослідницької роботи як учителів, так і учнів, що, безумовно, не є одне й те же саме.
Таким чином, сучасний навчальний заклад нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.
Сьогодні активне залучення учнів до науково-дослідницької діяльності – вимога часу. Останні тенденції розвитку науково-практичної педагогічної думки (Болонський процес) вимагають переусвідомити традиційні парадигми освіти: освіта сьогодні розглядається не як процес передання певної суми знань, процес кінцевий у просторі і часі, а як перманентний процес оволодіння основними освітніми принципами, в якому учень відіграє активну рівноправну роль. Він саме той, хто вчиться, а не той, кого навчають.
Почнемо з обговорення самого визначення поняття «науково-дослідницька робота учнів». Протягом останніх років у пресі, на конференціях і семінарах лунало чимало дорікань, що, мовляв, вживання слова «наука» стосовно школи дискредитує саме поняття про науку, адже школа за своєю суттю до наукової роботи не причетна. Але, якщо звернутися хоча б до тлумачного словника, стає очевидним, що поняття «наука» та «фундаментальна наука», яка дійсно за змістом та функціями відрізняється від загальної середньої освіти, ні в якому разі не слід ототожнювати. Взагалі, наука як система знань про закономірності розвитку природи, суспільства або мислення й є саме те, що дає учневі школа, адже шкільні предмети — це й є науки, які вивчає школяр. Можливо, більш містким та доречним терміном у нашому випадку був би термін «навчально-дослідницька робота», який можна зустріти в деяких з нечисленних джерел, присвячених нашій темі. Але, оскільки словосполучення «науково-дослідницька робота учнів» вже затвердилося в масовій практиці, надалі ми будемо дотримуватися саме цього терміна, скорочуючи його до «наукової роботи» (НР).
Таким чином, зупинимося на такому, певною мірою умовному, означенні: наукова робота учнів — це системна навчальна та позанавчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою та змістом відповідає творчому рінню навчальних досягнень.