Сторінка
1

Підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій на уроках трудового навчання з варіативної частини "Технологія оздоблення виробів бісером 7 клас"

Постійне збільшення розумового навантаження на уроках праці змушує задуматися над тим, як підтримувати пізнавальну активність в учнів, а також, як домогтися високої активності протягом всього уроку. Висунуті перед школою завдання у підготовці учнів до життя вимагають формування особистості, готової до активної участі в науково-технічному та соціальному процесі. Урахування особливостей учнів у навчанні - це не пристосування мети і змісту навчання до окремого учня, а пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних особливостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості. В психолого-педагогічній літературі розробкам питання якості знань присвячено багато спеціальних досліджень. Серед них слід виділити праці В.В. Краєвського, І.Я. Лернера, А.М. Матюшкіна, М.І. Махмутова, М.Н. Скаткіна та інших.

Важливою ланкою у вирішені цієї проблеми, повинно стати забезпечення якісного засвоєння підростаючим поколінням знань, умінь і навичок у процесі організації стимулюючої діяльності у навчанні. Це не викликає сумнівів, оскільки тільки досягнення таких якостей знань як глибина, повнота, оперативність допоможуть в подальшому сьогоднішнім школярам знайти себе і утвердитись в умовах нових економічних відносин.

Однак дана проблема до кінця не вирішена, не розглянуто питання впливу проблемних ситуацій на підвищення якості знань школярів і тому ми вибрали темою нашого дослідження «Підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій на уроках трудового навчання»

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та впровадити в шкільну практику проблемні ситуації які підвищують якість знань при вивчені трудового навчання.

Задачі дослідження:

проаналізувати психолого-педагогічну і методичну літературу по проблемі використання проблемних ситуацій на уроках технології;

виявити рівень інтересу учнів до уроків з бісероплетіння та якості знань;

проаналізувати і вибрати сполучення традиційних і нетрадиційних методів навчання, які у більшій мірі сприяють стимулюванню діяльності учнів до навчання на уроках трудового навчання;

розробити методичну програму по впровадженню проблемних ситуацій, як показника підвищення якості знань учнів.

Об'єктом дослідження є процес використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання.

Предметом дослідження - підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій при вивчені варіативної частини «Технологія оздоблення виробів бісером».

Гіпотеза дослідження - використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання можливо, якщо підвищення якості знань учнів буде проходити за таких педагогічних умов:

- урахування, умінь і навичок при підготовці до сприймання нового матеріалу кожним учнем;

- врахування особистісно орієнтованого навчання учнів;

- гуманізація взаємовідносин учителя й учнів;

- активізація навчальної діяльності.

Методологічною основою дослідження є філософські ідеї про пізнання й відображення дійсності в людській свідомості, закони і категорії теорії пізнання, діалектична теорія про загальний зв’язок, взаємообумовленість і цілісність явищ об’єктивної дійсності (Г. Гегель, І. Кант, Л. Фейєрбах), Вихідні положення дослідження ґрунтуються на Законах України «Про освіту»,«Про вищу освіту», Національну доктрину розвитку освіти, національній програмі «Освіта» (Україна ХХ1 століття), цільовій комплексній програмі «Учитель», «Концепції педагогічної освіти»

Державних нормативних документах.

Теоретичну основу дослідження становлять відомі положення педагогів, які розкривають закономірності становлення особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Вигодський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.) навчання про взаємозв’язок мислення і спілкування (О.О. Вербицький, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, А.М. Матюшкін та ін.);

Методи дослідження:

- теоретичний аналіз психологічної, педагогічної і методичної літератури;

- соціологічні методи (анкетування, тестування, спостереження); - статистичні методи обробки отриманих результатів;

- педагогічний експеримент.

Практична значущість одержаних результатів дослідження визначається тим,що їх можна використовувати на уроках трудового навчання «Методика трудового навчання».

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі СЗОШ № 26 м. Кривого Рогу, у 7-х класах.

Вивчення психолого-педагогічної літератури поняття «якість знань»

Поняття «якості знань» передбачає співвіднесення видів знань(закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту у вигляді образів, відчуттів і сприймань. Переробка чуттєвих даних в свідомості призводить до виникнення уявлень і понять, а в цих двох формах знання зберігаються в пам’яті. Основне призначення знань вони вбачають в організації і регулюванні практичною діяльністю. «Знання – це система понять про предмети і явища, засвоєних в результаті сприйняття, мислення, запам’ятовування і практичної діяльності».

Педагогіка вивчає як процес засвоєння знань, так і кінцевий результат цього процесу. Тому в дидактиці термін «знання» використовується в двоякому значенні в залежності від того, про що йдеться: про процес, чи про кінцевий результат процесу навчання. Проблеми формування знань учнів розвиваються в роботах педагогів: В.В. Краєвського, І.Я. Лернера, А.М. Матюшкіна, М.І. Мамутова, М.Н. Скаткіна, І.Ф. Харламова та багатьох інших.

І.Я. Лернер зазначає, що знання входять до складу змісту освіти. Зміст освіти не зводиться до знань, «… а складається з ряду елементів, включаючи знання».

Н.П. Волкова під терміном «знання» розуміє цілісну систему наукових понять про закони розвитку природи, суспільства, мислення, накопичених людством у процесі активної діяльності і скерованих на подальше пізнання і зміну об’єктивного світу.

І.Ф. Харламов визначає знання як розуміння, збереження в пам’яті і вміння відтворити основні факти науки і витікаючи з них теоретичні узагальнення( поняття, правила, закони, висновки). Знання на його думку мають три взаємопов’язані сторони: теоретичну (факти, теоретичні ідеї і поняття), практичну ( вміння і навички застосовувати знання в будь – яких життєвих ситуаціях), світоглядно – моральну (закладенні в знаннях світоглядні морально – естетичні ідеї).

Сучасні уявлення про повноцінні знання передбачають сукупність їх якостей, без яких вони не відповідають своєму визначенню і призначенню. Різниця в тому, що знання – наукові і навчальні – знаходяться у безперервному становленні, і особливо це помітно, коли мова йде про знання особистості, яка розвивається. Знання особистості не одразу і не завжди стають повноцінними. Не одночасно і не одразу вони формуються. Тому мова йде про сукупність якостей, яких знання набуває поступово.

Коли говорять про якість знань, мають на увазі не лише їх обсяг, а й глибину, повноту, точність, конкретність, узагальненість, систематичність тощо. У структурі знань виділяють з одного боку – конкретні факти, з другого боку – закономірності, наукові принципи.