Сторінка
5

Підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій на уроках трудового навчання з варіативної частини "Технологія оздоблення виробів бісером 7 клас"

Третя умова. Гуманізація взаємовідносин вчителя і учнів.

Створення на уроці атмосфери між вчителем і учнем, що сприяє активності, емоційній піднесеності, вимагає тактовності з боку вчителя, доброзичливості, поваги до гідності дитини, віри в її сили, міцного контакту з класом, зміни тактики у взаєминах з учнями залежно від зміни обставин.

Не підкреслюйте без особливих потреб, - радить психолог Л.В.Сорокіна, - своєї зверхності над учнями. Вони не забувають, що ви їх учителі, досвідченіші і маєте більше прав, ніж вони, але не люблять, коли їм часто нагадують про це. Чим частіше вчителі підкреслюють свою зверхність, тим менше учні сприймають її. Я не заперечую необхідності розумної династії у ваших взаєминах з учнями, але хай вона не буде стіною між вами і іншими».

Ставлення учнів до вчителя і вчителя до учнів взаємопов’язані і взаємозумовлені. Ефективність спілкування залежить і від стилю, манери контактування партнерів. Будь - яке спілкування, що ґрунтується на взаємодії суб’єктів, вимагає поваги до чужої життєдіяльності, взаємно узгодженості.

Тільки за таких умов народжується духовний контакт, відкритість, взаємодовіра, особиста зацікавленість. Співпраця педагога та учнів можлива лише в тому випадку, якщо вона базується на особистісному підході гуманістичної педагогіки.

«Гуманістична позиція педагога повинна заключатись у тому, щоб прийняти учня таким, яким він є, з таким життям, яким він живе, спілкуватись з ним, цікавитись його життям, стати його співучасником».

Четверта умова. Створення ситуації успіху. Ситуацію успіху для учня, рівень знань якого низький, можна створити авансуючи довіру, підкреслюючи найменші успіхи (словом, радістю, тоном), щоб учень, який звик до покарань за аморальну поведінку, погані знання відчув впевненість в своїх силах змінитися на краще, відчув радість від власної корисності. Участь в колективних справах допоможе школяру покращити своє становище серед однолітків. Закріпити успіхи у навчанні відстаючих школярів можна удосконалюючи його пізнавальну діяльність, підвищуючи рівень вимог до нього, добиваючись розвитку його зацікавлень.

Для створення ситуації успіху необхідно підвищити інтерес учнів до вивчення біології, підвищити інтерес до знань, збільшити потребу в глибокому і повному їх засвоєнні, розвивати ініціативу та самостійність в роботі, щоб в процесі навчання учні не тільки володіли встановленою системою наукових знань, умінь та навичок, але й розвивати свої пізнавальні здібності та творчі сили, володіти найбільш досконалою системою самостійної роботи.

Стимулювання навчальної діяльності учнів.

Вчитель повинен підвищити інтерес до вивчення біології, та володіти методами стимулювання навчальної діяльності учнів.

Методи стимулювання – методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією. До них належать методи формування пізнавальних інтересів та методи стимулювання обов’язку й відповідальності у навчанні.

І. Методи формування пізнавальних інтересів включають в себе:

Метод забезпечення успіху в навчанні – метод, який передбачає допомогу вчителя учню, який відстає, розвиток у нього інтересу до засвоєння знань, прагнення закріпити успіх. Цей метод ефективний у роботі з учнями, які мають проблеми з навчанням. Вчитель надає такому учневі допомогу доти , поки він наздожене однокласників і отримає першу хорошу оцінку, яка підіймає настрій, пробуджує усвідомлення власних можливостей і на цій основі прагнення закріпити успіх. Уважно спостерігаючи за навчальною діяльністю кожного учня, вчитель може своєчасно прийти на допомогу тому, кому вона потрібна. Так запобігають появі прогалин у знаннях окремих учнів і водночас усувають причини незадоволення й небажання вчитися. Забезпечення успіху у навчанні ефективніше, коли в учнів зміцнюють віру у власні сили, пробуджують почуття власної гідності.

Метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу – використання цікавих пригод, гумористичних уривків, якими легко привернути увагу учнів. Особливо велике враження справляють на учнів цікаві випадковості, несподіванки.

Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу – передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на кожному уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку морально – психологічну атмосферу, в якій вони отримують моральне задоволення від того, що інтелектуально зросли хоча б на трішки. Коли учень відчує, що збагачує свій багаж знань, свій словниковий запас, свою особистість, він цінуватиме кожну годину перебування в школі, намагатиметься ефективніше працювати над собою.

ІІ. Методи стимулювання обов’язку і відповідальності у навчанні.

Ці методи передбачають пояснення школярам суспільної та особистої значущості учіння; висування вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов’язку; заохочення до сумлінного виконання обов’язків; оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби – вказівки на недоліки, зауваження.

Для забезпечення успіху в навчанні важливим компонентом є стимулювання процесу навчання.

Рівень теоретичних досліджень в області стимулювання достатньо високий. Мало знайдеться факторів, які зрівняються з стимулюванням по ефективності свого впливу на продуктивність педагогічного процесу. Місце стимулювання в першій трійці найбільш впливових причин говорить саме за себе.

Потреби, мотиви, стимули – ягоди одного поля. Можна довго сперечатися про ієрархію цих понять, місці та ролі їх в системі, чим і займаються теоретики, безумовно одне – стимули опираються на потреби та мотиви. Важливо підкреслити те, що людина відчуває одночасно дію різних потреб і мотивів і діє відповідно до найбільш сильних потягів. Але може статися так, що одночасно діють з однаковою силою різнонаправленні мотиви і потреби, які вступають між собою в конфлікт. В таких випадках людина спиняється перед необхідністю вибирати з декількох можливих направлень те, за якими вона буде діяти. Не останню, а, можливо, головну роль в цьому виконують стимули.

Таким чином, ми вважаємо, що дотримання цих умов буде сприяти розвитку та підвищенню якості знань учнів.

Висновки до першого розділу

Аналіз науково-педагогічної та психологічної літератури дав змогу зробити висновок про те, що одним із ефективних засобів підвищення якості знань учнів та підвищення їх активності є використання ігрових ситуацій у навчанні.

Знання це цілісна система наукових понять про закони розвитку

природи, суспільства, мислення, накопичених людством у процесі активної діяльності і скерованих на подальше пізнання і зміну об'єктивного світу.

Поняття «якість знань» включає в себе такі елементи як глибина і повнота, міцність, оперативність, гнучкість, усвідомленість, системність, узагальненість, конкретність. Кожний із складових компонентів якості знань характеризується певними показниками. Показники сформованості знань учнів дають змогу визначити чотири рівні навчальних досягнень учнів: високий, достатній, середній, початковий.