Сторінка
10
12 балів ставили за повні відповіді на запитання, враховуючи рівень творчої активності. 11 балів - за повні відповіді на всі запитання. 10 балів -за відповіді з малими неточностями.
Багато учнів експериментального класу намагались самостійно провести паралелі між вивченими процесами, встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними, нехай і не завжди абсолютно точно і чітко. Але нам цікаво саме прагнення учнів висловити свою думку, підтвердивши її прикладами. Таких учнів в експериментальному класі виявилося 15,6%, а в класах, де процес навчання відбувався традиційно – 8%
Відповіді, які містили неточності і відволікали учнів, але все ж дозволяли зробити правильні висновки, були оцінені в 7-9 балів.
Треба відмітити, що в експериментальному класі зменшилась кількість робіт оцінених на 4-6 балів і вдалося запобігти робіт на 1-3 бали.
В експериментальному класі підвищився й рівень якості знань з 66,6% до 83,3% в 7-А класі та, що вказує на ефективність використання проблемного навчання в навчальному процесі. Тоді як в 7-Б класі, де процес навчання відбувався традиційно, рівень якості знань не змінився.
Аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що вміла організація використання проблемних завдань та ситуацій сприяла, забезпеченню результативності розвитку пізнавального інтересу учнів.
Після проведення формуючого експерименту, зі зрізу учнів ми з'ясували, що значно підвищився рівень пізнавального інтересу учнів.
Таблиця 2.4 - Динаміка зросту інтересів і бажання вивчати розділ «Технологія оздоблення виробів бісером» (в %)
№ п/п |
Рівні |
Клас | |||
До експерименту |
Після експерименту | ||||
7-А |
7-Б |
7-А |
7-Б | ||
1. |
Високий-творчий |
12 |
7 |
14 |
12 |
2. |
Середній-репродуктивний |
70 |
57 |
82 |
88 |
3. |
Низький-інтуїтивний |
18 |
36 |
4 |
- |
Дані свідчать, що у більшості учнів значно підвищився інтерес до вивчення обслуговуючої праці, а саме до розділу «Технологія оздоблення виробів бісером ». Учні стали з цікавістю, бажанням готуватися до уроків, виконувати випереджаюче завдання, зібрати різноманітну цікаву інформацію до уроків. Багато учнів записалися до клубу „Серебриста бісеринка ” щоб глибше дізнатися про бісер.
Також учні на уроках такого типу мають можливість стати співавтором вчителя, проявити свою винахідливість.
Таким чином, використання на уроках трудового навчання нетрадиційних форм та проблемних завдань та ситуацій, забезпечує розвиток пізнавальних інтересів учнів як одного з вирішальних факторів підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі.
Таким чином, гіпотеза нашого дослідження підтверджена, мета та цілі роботи вирішені.
Досліджуючи умови використання проблемного навчання у вивченні обслуговуючої праці на базі середньої загальноосвітньої школи № 26 м. Кривого Рогу ми прийшли до висновку:
При визначенні стану проблеми у школі ми з'ясували, що більшість вчителів знають і розуміють поняття "проблемні ситуації" й погоджуються з доцільністю використання їх на своїх уроках, але в практиці, нажаль, використовують їх рідко. Через те і пізнавальний інтерес учнів знаходиться на середньому і низькому рівнях.
Для підвищення якості знань та формування пізнавального інтересу ми розробили дослідно-експериментальну програму, яка включала в себе систему уроків (урок-бесіда, комбінований, урок-гра, урок засвоєння знань, умінь та навичок, тестування, урок-розповідь), розроблену так, щоб кожному учню, з урахуванням його індивідуальних особливостей, завдання були доступні.
Експеримент показав, що використання на цих уроках проблемних завдань та ситуацій якісно підвищує рівень знань учнів крім того, підвищується пізнавальний інтерес до вивчення розділу «В’язання спицями».
Після проведення дослідної роботи і впровадження в програму школи нашої експериментальної програми результати експерименту показали, що у учнів значно підвищилась якість знань, кількість "11-12" зросла з 7 до 12%, "7-8" – з 14 до 42%, "5-6" – збільшилась з 43 до 46% - тому що "2" взагалі відсутні.
Також у більшості учнів з'явилась тенденція росту пізнавального інтересу. Практично відсутній низький рівень пізнавального інтересу.
Також експеримент показав, що проблема яку ми поставили перед собою вирішена, задачі виконані.
Національне відродження України, інтеграція її у світове товариство вимагають створення нової системи освіти, спрямованої на формування творчої особистості учня. Зростаюча потреба суспільства в людях, здатних творчо підходити до любих змін, нетрадиційно і якісно вирішувати відповідні проблеми, зумовлена необхідністю підготовки людей до життя у швидко змінних умовах. Становлення творчої особистості є одним із основних завдань сучасного навчання.
Проведене нами дослідження свідчить про те, що в системі заходів, спрямованих на підвищення якості знань учнів, використання проблемних завдань та ситуації займає одне з центральних місць у навчанні обслуговуючої праці.
Правильна організація пізнавальної діяльності учнів потребує від вчителя великої майстерності та високої методичної підготовки. Вчитель, організовуючи пізнавальну діяльність учнів, сприяє нагромадженню певного фонду знань та формуванню в учнів необхідних прийомів правильного аналізування й синтезування, співставлення прийомів повноцінних узагальнень. Раціонально організована і систематично проведена проблемна діяльність учнів позитивно впливає сприяє на активізацію пізнавального інтересу учнів.
Проблемне навчання має переваги:
великі можливості для розвитку уваги, спостережливості, активізації мислення та пізнавальності діяльності учнів;
розвиток самостійності, відповідальності, критичності й самокритичності, ініціативності, нестандартності мислення, обережності й рішучості;
забезпечення міцності здобутих знань.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика проведення теоретичних занять
Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
Умови розвитку соціальної активності студента у ВНЗ
Структура науково-дослідницької діяльності студентів у вищому навчальному закладі
Підвищення ролі загальнотехнічної підготовки в спільній системі професійно-технічної освіти