Сторінка
11
Ефективність дослідної роботи показала, що використання проблемних завдань та ситуацій на уроках технології, якісно підвищує рівень знань учнів, значно зростає пізнавальний інтерес. Учні з більшим оптимізмом і бажанням йдуть на уроки технології, з відповідальністю готують домашнє завдання, готуючись до нестандартних запитань вчителя. При цьому вони намагалися здивувати інших учнів своєю інформованістю та ерудицією.
Надалі ця робота потребує розробок як теоретичних, так і методичних, пов'язаних з індивідуальною роботою.
Тема уроку: «Техніка виготовлення виробів з бісеру. Виготовлення бісерної композиції з троянд» 2 години
Мета: ознайомити учнів з технікою виготовлення більш складних виробів з бісеру на прикладі троянд,та ознайомити з символікою троянд.
Розвивальна – розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету;
Виховна –; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .
Наочні посібники:
Ілюстрації з журналів, книжок, інструкційна карта.
Бісер, пайєтки, голки, фурнітура для бісерних виробів,проволока.
Матеріал та прилади
бісер ,розмір 11 золотого кольору - 70 грамів
дріт бордового кольору товщиною 0,4 мм - 30 метрів
дріт золотого кольору товщиною 0,3 мм - 30 метрів
дріт золотого кольору товщиною 0, 4 мм - 4 метри
дріт мідний тонка - 10 метрів
дріт алюмінієва або сталева товщиною 4 мм - 3 відрізки по 30 см (можна замінити в'язальними спицями)
муліне золоті - 8 метрів
нитки швейні жовті
Тип уроку: комбінований
Структура уроку:
Організаційний етап
Актуалізація,
Мотивація
Вивчення нового матеріалу
Самостійна робота за допомогою інструкційних карток.
Хід роботи
Організаційний етап
а) Привітання з учнями;
б) Перевірка присутності учнів на уроці;
в)Призначення чергових;
г) Перевірка до готовності робочих місць.
2)Актуалізація:
Чи знаєте ви способи виробництва скляного бісеру у давні часи?
Як вважаєте з чого ще виробляли бісер крім скла?
3)Мотивація:
Існувало кілька способів виробництва скляного бісеру. Найбільш древнім і простим був спосіб витягування.
У ті далекі часи скло варили на вогнищі у товстостінних горщиках з вогнетривкої глини - тиглях, які мали форму невисоких циліндричних або злегка розширюються судин. У них засипали шихту - суміш чистого кварцового піску, соди, вапна та крейди. Через недостатньо високих температур скло являло собою густу, в'язку масу і оброблялося на стадії «в'язкого тесту».
Намиста виготовляли, витягаючи нитки з скломаси за допомогою металевого прутика, введеного в розплавлене скло. Скло міцно приставало до прутика, причому товщина витягається нитки залежала від швидкості витягування і густини скломаси. Чим рідині була скломаса і більше швидкість витягування, тим тонше виходила нитка. Потім нитку навивали на тонкий мідний стрижень, товщина якого відповідала отвору для нанизування. Стрижень витягували, а намистину піддавали повторному розігріву з подальшою ручною обробкою за допомогою простих інструментів.
Був і інший спосіб: витягнуту нитку розплющували в смужку і обвивали нею мідний дріт. Бічний подовжній шов згладжували, а трубочку розрізали на шматочки необхідної довжини і обробляли окремі намистини уручну. Для різнокольорових бус нитку виготовляли з декількох «спаяних» між собою прутиків різного кольору.
Давайте порівняємо виготовлення бісеру в наш час з стародавнім.
4) Вивчення нового матеріалу:
C часом удосконалювалася технологія виготовлення скла: у II тисячолітті до н. е з'явилося напівпрозоре скло, а в 1 ст. до н. е люди навчилися варити скло прозоре, безбарвне і забарвлене.
З Стародавнього Єгипту та Сирії виробництво скла, бус і бісеру поширилося в Римську імперію, де в 1 ст. до н. е в Олександрії - новому місті, закладеному Олександром Македонським на південно-східному березі Середземного моря, в західній частині дельти річки Нілу, був винайдений спосіб видування різних предметів за допомогою соломи або металевої трубки.
З появою способу видування змінився і процес виготовлення бус і бісеру. Їх робили не тільки з нитки, а й з пустотілих скляних трубочок-дротиків, які майстер-склодув видував з краплі розплавленого скла за допомогою трубки-Понті. Отримання скляної трубки постійного діаметра, довжини і заданої товщини вимагало від майстра великої вправності, спритності і відмінного окоміру. Потім тонкі скляні різнокольорові трубочки розрізали ножицями типу гільйотини на дрібні шматочки, на ситі відсівали їх від осколків і обробляли в обертовому барабані зволоженою шліфувальною сумішшю з товченого вугілля з вапном або вогнетривкої глиною. Після заповнення отворів сумішшю бісер висушували, змішували з невеликою кількістю піску й нагрівали до вишнево-червоного розжарювання в повільно обертових чавунних барабанах. При цьому розм'якшені скляні колечка округлювалися, згладжувалися нерівності, обертання не давало їм сплюснутися, а порошкова суміш - заплисти отворів. Після охолодження бісер промивали, висушували і за допомогою полірувального порошку повертали йому блиск, втрачений при нагріванні.
Таким способом виготовляли і стеклярус, який на відміну від бісеру представляє собою відрізки скляної трубочки завдовжки 3 мм і більше.
Сучасне виробництво.
У другій половині XIX ст. були винайдені машини для виготовлення бісеру, завдяки чому значно знизилась його вартість. На зміну вертикальним дискам для розрізання скляних трубок у 1890 р. прийшов вирубний прес у вигляді гільйотини, що дало можливість обробляти одночасно велику зв'язку трубочок. Це сприяло поширенню богемського бісеру в багато країн світу. Але поступово, у зв'язку із занепадом всіляких рукоділь, існував у багатьох країнах протягом декількох століть, знижується і виробництво бісеру. Зникають дрібні сорти, зменшується кількість квітів і відтінків, бісер стає більш грубим.
Бісер з металу
Батьківщиною бісеру з золота, срібла, стадії інших металів є Париж, але шліфували його в Німеччині. Пізніше металевий і масивний скляний бісер штампували і покривали амальгамою або розплавленим оловом для отримання сріблястого бісеру, а золотистий отримували, занурюючи бісеринки в слабкий розчин залізного купоросу і слабкий розчин хлористого золота. Металевий бісер використовувався значно рідше.
5)Практична частина
«Виготовлення бісерної композиції з троянд. Виготовлення бутону троянди.»
Вступний інструктаж
Перед тим,як ми приступимо до вишивання давайте згадаємо техніку безпеки при роботі з ножицями,яку ви вчили у попередніх класах. Після чого чергові роздають учням інструкційні картки,де зображено технологію шва.
Переконавшись,що всі учні розібрались,зрозуміли виконання даної операції,переходимо до самостійного виготовлення виробу за інструкційними картками.
Інструкційна карта
Бісерна троянда ручної роботи складається з 5 кругів пелюсток. Плететься з бордовою рубки на бордовому дроті 0,4 мм.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Гуманізація та авторитаризм у вітчизняній системі освіти
Використання ігрової технології на уроках географії
Інтерактивні педагогічні форми і методи викладання географії
Методика початкового навчання гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку
Використання сучасних технологічних засобів при викладанні біології в школі