Сторінка
1

Процес і методи навчання

Для того, щоб дійсно чомусь навчитись необхідний певний час, на протязі якого і відбувається навчання. Отже, навчання, як і будь яка інша діяльність, є процесом, тобто відбувається протягом певного часу. Основна особливість процесу навчання – це його двобічність, оскільки в ньому поєднуються і взаємо перетинаються два компоненти – викладання і учіння. Це означає, що процес навчання фактично роздвоюється, розпадається на дві діяльності, котрі не змінюють послідовно одна іншу, а діють одночасно.

Основним компонентом процесу навчання є учіння – діяльність того, хто навчається (учня, студента), спрямована на пізнання оточуючого світу, засвоєння необхідних знань, вмінь і навичок, зміну наявного досвіду учня. Конкретно учіння виступає у формі внутрішніх, психічних дій і операцій, які виконує учень у процесі навчання (сприйняття, запам’ятовування, розумове опрацювання, відтворення і т.п.) та зовнішніх, практичних дій з предметами, які включені у навчальний процес у якості його матеріальних засобів (підручники, посібники, допоміжні матеріали і т.п.).

Процес навчання та його структура

Викладання – це діяльність того, хто навчає, спрямована на забезпечення умов пізнання, тобто успішне здіснення учіння. На відміну від учіння, викладання є різновидом трудової, професійної діяльності.

І учень, і викладач – є суб’єктами навчальної діяльності, якщо в них присутні відповідні цілі і мотиви. Якщо учень вчиться лише для того, щоб запобігти покарання батьків, а викладач працює лише заради матеріальної винагороди, вони не є суб’єктами навчання.

Виходячи з двобічного характеру процесу навчання його структуру можна представити наступним чином (схема 1).

Отже, діяльність учня і викладача в чомусь співпадає, а в чомусь є розбіжною. Викладач повинен забезпечити зовнішні умови навчання учня через організацію його учіння у різних формах, за допомогою різних методів та засобів навчання.

Основні етапи процесу навчальної діяльності

Етапи навчання

Діяльність викладання

Діяльність учіння

Підготовчий

аналіз умов навчання

 

формулювання навчальних цілей

 

підготовка змісту навчання

 

вибір форм і методів навчання

 

складання орієнтовного плану чи сценарію роботи

 

підготовка матеріалів, приміщення, умов

 

Вступно-мотиваційний

вступна організація

Настрій до роботи, вгамування, самоорганізація

повідомлення теми, навчальних цілей і плану роботи

Ознайомлення з темою, ., їх записування

вступне мотивування

Усвідомлення особистої значущості навчання, приведення у стан готовності до навчання

Операціонально-пізнавальний

повторення (актуалізація) попереднього матеріалу

Пригадування основної інформації, встановлення зв’язків з новою темою

перевірка домашнього завдання (ср)

Перевірка і самоперевірка готовності до подальшої роботи

попередній контроль і оцінювання

Самоконтроль і самооцінювання можливостей до вивчення теми

інформування

Вивчення і засвоєння необхідної інформації

первинна перевірка

Повтор і систематизація інформації, її закріплення

організація формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці

Формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці

поточне керування і корекція навчання, поточне мотивування

Підтримання своєї зацікавленості, готовності до роботи на необхідному рівні

Контрольно-оцінний

заключний контроль і оцінювання

Перевірка і самоперевірка досягання навчальних цілей.

обговорення ходу і результатів навчання (рефлексія)

Осмислення ходу навчання, особистих перешкод.

надання домашнього завдання (чи завдання для СР)

Отримання домашнього завдання (завдання для СР)

завершальне мотивування

Настрій на подальшу роботу.

Методи, прийоми і засоби навчання як дидактичні категорії

З грецької “metodos” буквально перекладається як шлях до чогось. Тому найпростіше можна визначити метод навчання як спосіб досягання навчальних цілей.

Наприклад, щоб отримати необхідну інформацію з сьогоднішньої теми можна діяти декількома способами (тобто використати різні методи):

самостійно прочитати матеріал в літературі;

прийти на лекцію;

розпитати викладача;

звернутись за конспектом до одногрупника і т.д.

Поняття методу характеризує змістовно-процесуальну або внутрішню сторону навчального процесу. Це відповідь на запитання: “Що зробити для досягнення навчальної цілі?”. Приклади методів навчання: лекція, аналіз ситуації, читання підручника, спостереження, експеримент, демонстрація, дидактична гра та інші.

Для вірного розуміння поняття “метод” слід відрізняти його від поняття “прийом”. Прийом – є складовою частиною методу, він не має самостійного значення для реалізації цілі навчання.

Наприклад, метод “читання лекції”, може включати прийом “зміна інтонації для підтримання уваги слухачів”. Для досягання цілі лекції - передачі інформації - цей прийом не має прямого значення, але він сприяє ефективності цього процесу. Маючи більш вузьке і конкретне призначення, прийоми забезпечують поглиблене засвоєння окремих питань, теми та навчальної дисципліни в цілому. Кожен метод може включати багато різних прийомів (як правило, їх більше у досвідченого викладача). Але і один і той же прийом може входити до складу різних методів. Деякі прийоми застосовуються у викладанні всіх навчальних дисциплін, інші – лише у викладанні однієї навчальної дисципліни. Нерідко за провідним методичним прийомом може називатись весь метод (наприклад, “прийом комунікативної атаки” в спілкуванні в навчанні можна вважати методом, о ефективно забезпечує початок заняття). В окремих випадках прийом може виступати методом, і тоді він входить у деякі інші методи. Наприклад метод інструктажу одночасно є прийомом, необхідним при проведенні дидактичної гри, аналізі проблемних ситуацій.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: