Сторінка
1
Для того, щоб дійсно чомусь навчитись необхідний певний час, на протязі якого і відбувається навчання. Отже, навчання, як і будь яка інша діяльність, є процесом, тобто відбувається протягом певного часу. Основна особливість процесу навчання – це його двобічність, оскільки в ньому поєднуються і взаємо перетинаються два компоненти – викладання і учіння. Це означає, що процес навчання фактично роздвоюється, розпадається на дві діяльності, котрі не змінюють послідовно одна іншу, а діють одночасно.
Основним компонентом процесу навчання є учіння – діяльність того, хто навчається (учня, студента), спрямована на пізнання оточуючого світу, засвоєння необхідних знань, вмінь і навичок, зміну наявного досвіду учня. Конкретно учіння виступає у формі внутрішніх, психічних дій і операцій, які виконує учень у процесі навчання (сприйняття, запам’ятовування, розумове опрацювання, відтворення і т.п.) та зовнішніх, практичних дій з предметами, які включені у навчальний процес у якості його матеріальних засобів (підручники, посібники, допоміжні матеріали і т.п.).
Процес навчання та його структура
Викладання – це діяльність того, хто навчає, спрямована на забезпечення умов пізнання, тобто успішне здіснення учіння. На відміну від учіння, викладання є різновидом трудової, професійної діяльності.
І учень, і викладач – є суб’єктами навчальної діяльності, якщо в них присутні відповідні цілі і мотиви. Якщо учень вчиться лише для того, щоб запобігти покарання батьків, а викладач працює лише заради матеріальної винагороди, вони не є суб’єктами навчання.
Виходячи з двобічного характеру процесу навчання його структуру можна представити наступним чином (схема 1).
Отже, діяльність учня і викладача в чомусь співпадає, а в чомусь є розбіжною. Викладач повинен забезпечити зовнішні умови навчання учня через організацію його учіння у різних формах, за допомогою різних методів та засобів навчання.
Основні етапи процесу навчальної діяльності
Етапи навчання |
Діяльність викладання |
Діяльність учіння |
Підготовчий |
аналіз умов навчання | |
формулювання навчальних цілей | ||
підготовка змісту навчання | ||
вибір форм і методів навчання | ||
складання орієнтовного плану чи сценарію роботи | ||
підготовка матеріалів, приміщення, умов | ||
Вступно-мотиваційний |
вступна організація |
Настрій до роботи, вгамування, самоорганізація |
повідомлення теми, навчальних цілей і плану роботи |
Ознайомлення з темою, ., їх записування | |
вступне мотивування |
Усвідомлення особистої значущості навчання, приведення у стан готовності до навчання | |
Операціонально-пізнавальний |
повторення (актуалізація) попереднього матеріалу |
Пригадування основної інформації, встановлення зв’язків з новою темою |
перевірка домашнього завдання (ср) |
Перевірка і самоперевірка готовності до подальшої роботи | |
попередній контроль і оцінювання |
Самоконтроль і самооцінювання можливостей до вивчення теми | |
інформування |
Вивчення і засвоєння необхідної інформації | |
первинна перевірка |
Повтор і систематизація інформації, її закріплення | |
організація формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці |
Формування вмінь та навичок використання отриманої інформації на практиці | |
поточне керування і корекція навчання, поточне мотивування |
Підтримання своєї зацікавленості, готовності до роботи на необхідному рівні | |
Контрольно-оцінний |
заключний контроль і оцінювання |
Перевірка і самоперевірка досягання навчальних цілей. |
обговорення ходу і результатів навчання (рефлексія) |
Осмислення ходу навчання, особистих перешкод. | |
надання домашнього завдання (чи завдання для СР) |
Отримання домашнього завдання (завдання для СР) | |
завершальне мотивування |
Настрій на подальшу роботу. |
Методи, прийоми і засоби навчання як дидактичні категорії
З грецької “metodos” буквально перекладається як шлях до чогось. Тому найпростіше можна визначити метод навчання як спосіб досягання навчальних цілей.
Наприклад, щоб отримати необхідну інформацію з сьогоднішньої теми можна діяти декількома способами (тобто використати різні методи):
самостійно прочитати матеріал в літературі;
прийти на лекцію;
розпитати викладача;
звернутись за конспектом до одногрупника і т.д.
Поняття методу характеризує змістовно-процесуальну або внутрішню сторону навчального процесу. Це відповідь на запитання: “Що зробити для досягнення навчальної цілі?”. Приклади методів навчання: лекція, аналіз ситуації, читання підручника, спостереження, експеримент, демонстрація, дидактична гра та інші.
Для вірного розуміння поняття “метод” слід відрізняти його від поняття “прийом”. Прийом – є складовою частиною методу, він не має самостійного значення для реалізації цілі навчання.
Наприклад, метод “читання лекції”, може включати прийом “зміна інтонації для підтримання уваги слухачів”. Для досягання цілі лекції - передачі інформації - цей прийом не має прямого значення, але він сприяє ефективності цього процесу. Маючи більш вузьке і конкретне призначення, прийоми забезпечують поглиблене засвоєння окремих питань, теми та навчальної дисципліни в цілому. Кожен метод може включати багато різних прийомів (як правило, їх більше у досвідченого викладача). Але і один і той же прийом може входити до складу різних методів. Деякі прийоми застосовуються у викладанні всіх навчальних дисциплін, інші – лише у викладанні однієї навчальної дисципліни. Нерідко за провідним методичним прийомом може називатись весь метод (наприклад, “прийом комунікативної атаки” в спілкуванні в навчанні можна вважати методом, о ефективно забезпечує початок заняття). В окремих випадках прийом може виступати методом, і тоді він входить у деякі інші методи. Наприклад метод інструктажу одночасно є прийомом, необхідним при проведенні дидактичної гри, аналізі проблемних ситуацій.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції України та Європейських країн
Розвиток систем вищої освіти зарубіжних країн
Методика підготовки до організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів
Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому класі
Паризький університет