Сторінка
2
Крім того, до складу методів часто включають і засоби навчання, наприклад методи: робота з книгою, робота на ЕОМ, на тренажері і т.п. Засоби навчання – це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки використанню яких успішне і швидше досягаються навчальні цілі
Класифікація методів навчання
Для вибору того чи іншого методу навчання зручно користуватись якоюсь класифікацією. В основу класифікації методів навчання можуть бути покладені різні підвалини. Єдиної класифікації методів навчання в сучасній дидактиці нема. І причина цього – складність навчально-пізнавальної діяльності, взаємопов’язаність її складових елементів, важкість винайдення найсуттєвішого критерію такої класифікації.
В якості критеріїв класифікації методів навчання можуть виступати будь-які компоненти навчальної діяльності: ціль, зміст, процес, засоби, суб’єкти і т.д. Наведемо декілька відомих класифікацій (табл.).
Класифікації потрібні для того, щоб наочно побачити різні методи навчання і обрати необхідний метод роботи.
Найбільш невдалим є поділ методів на активні і пасивні. По-перше, метод не є живою істотою, отже не може бути активним. По-друге активність учнів може бути досягнута при всіх методах роботи за рахунок використання спеціальних активізуючи прийомів.
Найбільш вдалим є поділ методів за етапами діяльності і навчальними цілями, оскільки при цьому зручно в залежності від висунутих цілей або етапу роботи обрати необхідний метод.
Гарна класифікація сучасних методів навчання студентів наведена в підручнику “Педагогика и психология высшей школы” колективу авторів (схема).
При виборі методів і прийомів навчання доцільно користуватись принципом оптимальності, висуненим Ю.К.Бабанським. Методи і прийоми навчання вважаються обраними оптимально, коли дозволяють з найбільшим успіхом вирішувати висунені задачі за відведений час. При виборі методів навчання необхідно враховувати їх відповідність:
принципам навчання.
цілям і задачам навчання.
змісту даної теми.
навчальним можливостям та інтересам навчальної групи (віковим особливостям, рівню підготовленості, структурним параметрам групи).
наявним умовам і часу, відведеному на навчання.
можливостям самих вчителів (їх попереднім досвідом, рівнем теоретичної і практичної підготовки, особистими якостями та інш.).
Найвідоміші класифікації методів навчання
|
Критерій класифікації |
Групи методів |
|
Рівень активності (за Є.Я.Голантом) |
пасивні: розповідь, лекція, пояснення, демонстрація; активні: методи самостійної роботи учнів: робота з книгою, лабораторний метод |
|
Рівень включення учня в продуктивну (творчу) діяльність (за М.Н.Скаткіним та І.Я.Лернером) |
пояснювально-ілюстративні або інформаційно-рецептивні: розповідь, лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація; репродуктивні: вправи, досліди, вирішення задач (за зразком); проблемного навчання: проблемна лекція, дискусія, вирішення проблемних ситуацій, завдань; частково-пошукові (евристичні): евристична бесіда; дослідницькі (наукового пізнання): пошук і систематизація інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання, експеримент. |
|
Джерело отримання знань (за Є.І.Петровським і Д.О.Лордкіпанідзе) |
словесні: лекція, розповідь, пояснення, бесіда, робота з книгою, рольова гра; наочні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження; практичні: вправи, досліди, експерименти. |
|
Етап процесу навчання (за Ю.К.Бабанським) |
організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання і мотивації навчання; контролю і самоконтролю за ефективністю навчання |
|
Етап процесу навчання (за М.А.Даниловим, Б.П.Єсиповим та І.Ф.Харламовим) |
отримання нових знань: розповідь, пояснення, лекція, ілюстрація, демонстрація; закріплення нового матеріалу: бесіда, робота з підручником; самостійної роботи учнів з осмислення і засвоєння нового матеріалу: робота з підручником, лабораторні роботи; застосування знань на практиці і виробки умінь та навичок: письмові і практичні вправи, лабораторні заняття; перевірки і оцінювання знань, вмінь і навичок учнів: спостереження, усне опитування, виставлення поурочного балу, контрольні роботи, перевірка домашніх робіт, програмований контроль. |
|
Навчальні цілі (за В.А.Козаковим) |
Інформаційно-презентативні: усні: лекція, міні-лекція, проблемна лекція, розповідь, пояснення, читання вголос, опис, доведення і переконання, повторення, систематизація, огляд, інструктаж, консультування, переказ, виступ, презентація; письмові: конспектування, реферування, анотування, план тексту, таблиці, схеми, аналіз, синтез, класифікація, порівняння, узагальнення, конкретизація, інтерпретація, підсумки, висновки, переклад, виклад, твір, диктант, резензування, повідомлення, доповідь, звіт, пояснювальна записка, стаття, тези; наочно-усні: ілюстрація, демонстрація, показ, спостереження; Алгоритмічно-дійові: діалогічні: бесіда, дискусія, опитування; предметно-групові: вправа, дослід, діагностика, вирішення задач, робота з ЕОМ, експеримент, кейс-метод, анкетування, тестування; групові: мозковий штурм, синектика, метод проектів, ігрове моделювання, аналіз ситуацій, гра, тренінг Самостійно-пошукові: індивідуальна робота: спостереження, проекти, моделювання, дослідження самостійна робота: пошук і систематизування інформації, планування і програмування, прогнозування, проектування, моделювання. |
основні методи організації навчання
|
Лекція |
історично – метод викладу матеріалу шляхом точного читання завчасно написаного тексту (конспекту), в сучасному розумінні – тривалий, послідовний, систематизований виклад вчителем значного за обсягом навчального матеріалу |
|
Проблемна лекція |
метод навчання, при якому вчитель не лише повідомляє учням готові знання (кінцеві висновки науки), а й відтворює певною мірою шлях їх відкриття через вирішення проблемних завдань, постановку дослідів, відповіді на проблемні запитання. |
|
Розповідь |
живий, образний, емоційний виклад будь-якого питання, недовгий за часом, що містить переважно фактичний матеріал |
|
Пояснення |
метод усного викладу навчального матеріалу, метою якого є аналіз, тлумачення й доказ різних положень матеріалу, що викладається, шляхом розкриття причинно-наслідкових та інших зв’язків та закономірностей |
|
Ілюстрація |
показ конкретних предметів і явищ в натурі чи у вигляді зображень, які сприймаються за допомогою органів відчуттів, у статичному вигляді (макети, моделі, фотографії, картини, малюнки, діаграми, графіки, таблиці, схеми, формули, математичні моделі економічних процесів, географічні карти); надання усного матеріалу, який активізує уявлення (факти, приклади, аналогії, афоризми, цитати). |
|
Демонстрація |
показ конкретних предметів і явищ в натурі чи у вигляді зображень, які сприймаються за допомогою органів відчуттів, у динаміці (кіно-, телефрагменти, діюча модель, дослід, процес утворення схеми, таблиці) |
|
Показ |
метод демонстрації певного способу дій |
|
Бесіда |
діалогічний метод навчання, при якому вчитель шляхом вдало поставлених питань спонукає учнів міркувати і аналізувати в певній логічній послідовності факти і явища, що вивчаються, і самостійно підходити до відповідних теоретичних висновків та узагальнень; відтворювати раніше набуті знання. |
|
Дискусія |
історично – спір, суперечка окремих осіб, співбеседніків, в сучасному розумінні – широке публічне обговорення якогось спірного питання під керівництвом ведучого. |
|
Аналіз конкретних ситуацій |
глибоке і деталізоване дослідження реальної чи імітованої ситуації, що виконується для виявлення її окремих чи загальних характерних властивостей, пошуку найоптимальнішого способу її вирішення. |
|
Дидактична гра |
будь-яке змагання або протиборство поміж гравцями, дії яких обмежені певними умовами (правилами), яке спрямоване на досягання певної мети (виграшу, перемоги, винагороди) |
|
Вправа |
метод здійснення учнями багаторазового дій з застосування матеріалу, що вивчається, на практиці |
|
Дослід |
проведення експериментів, тобто створення умов, які дозволяють виявити будь-яке явище для дослідження причин його вияву, протікання, наслідків та інш. |
|
Вирішення задач |
здійснення певних розрахунків, пошук виходу з ситуації, вирішення проблеми |
|
Спостереження |
метод самостійного виявлення та аналізу певного наочного матеріалу |
|
Робота з підручником |
організація самостійної роботи учнів над друкованим текстом. |