Сторінка
1

Формування в старших класах загальноосвітньої школи іншомовної компетенції в письмовій мові

В житті кожної людини письмо відіграє дуже важливу роль. Письмо – видатне надбання людства, величезний здобуток кожного народу, кожної людини, що оволодіває писемністю. Воно використовується в різноманітних галузях діяльності людини: в організації виробництва, в науці, культурі, в засобах масової інформації та зв’язку, в міжнародних політичних відносинах, у просвітницькій роботі. Історики вказують на те, що письмо – неперехідна пам'ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть.

Все написане називається текстом. Окремі тексти чи їх зібрання набирають форми рукописів, книжок, журналів, газет, листівок, плакатів, оголошень, листів, телеграм тощо. Письмові тексти складають автори і користуються ними мільйони читачів.

Письмо є потужним фактором прискореного розвитку людства. Йому належить визначна роль у створенні та збереженні духовних, а через них і матеріальних цінностей. Письмо має інтернаціональний характер. Воно продовжує і розвиває те, що було створено іншим народом. Так було в далекій давнині, те ж саме спостерігається і зараз. Клинопис, який винайшли у давньому Шумері, використовувався у Вавілонському царстві, в Асірії, у стародавній Персії. Тобто клинописне письмо існувало протягом багатьох віків на великих територіях серед різних народностей. Багато сучасних систем письма створено на основі латинського алфавіту, який склався ще в античну давнину на основі західного різновиду старогрецького письма. Письмо не природне, а суспільне явище, винахід людини, яким користувались і користуються всі.

Чинна шкільна програма підкреслює, що письмо є метою і важливим засобом навчання іноземної мови.

Основною метою цієї роботи є дослідження. Осмислити та проаналізувати наукові передумови та практичні методи навчання письма на початковому етапі в школі, як основи подальшого навчання з метою оволодіння мовленнєвою діяльністю.

Об’єктом дослідження курсової роботи є предмет навчання письма на початковому етапі, тому що це питання представляє собою практичний та теоретичний інтерес.

Поставлена мета визначила необхідність вирішення наступних завдань:

визначити роль письма в навчанні німецької мови на початковому етапі;

розкрити особливості навчання письма і специфіку навчального матеріалу на початковому етапі ;

дослідити і проаналізувати проблеми, що виникають в теорії та на практиці в зв’язку з навчанням письма на початковому етапі.

Для вирішення поставлених завдань використовується ряд методів дослідження: збір інформації, аналіз наукової та методичної літератури, індуктивно-дедуктивний метод, метод кількісної та якісної обробки даних.

Письмо як засіб навчання іноземної мови

В навчанні іноземної мови розрізняють письмо як засіб навчання і письмо як специфічний вид мовленнєвої діяльності. До недавнього часу в шкільних програмах з іноземних мов письмо розглядають лише як засіб навчання. На сучасному етапі навчання іноземної мови програми включають також навчання письма як виду мовленнєвої діяльності.

Письмо реально підвищує результат запам’ятовування при закріпленні лексичних та граматичних навичок, підтримує процес навчання аудіювання, говоріння та читання, дає можливість одночасно здійснювати індивідуальний контроль навичок та вмінь усіх учнів, вчить самоконтроля та самокорекції. Це підтверджується практикою навчання. Там, де вчителі використовують письмо як опору при введенні та закріпленні мовного матеріалу, регулярно проводять письмові контрольні зрізи, організовують домашні письмові вправи учнів в такий спосіб, щоб вони були опорою для їхньої мовленнєвої практики на наступному уроці, там досягається добра підготовка учнів по всіх видах мовленнєвої діяльності.

Для того, щоб письмо стало дійсно засобом навчання мови, учням необхідно подолати ряд труднощів, які виникають при оволодінні графічним кодом мови. Якщо вчитель не виявляє необхідної наполегливості, методичної гнучкості, аби допомогти їм здолати всі труднощі, письмо стає не опорою, і гальмом у навчанні і від цього різко знижується його ефективність.

На старшому ступені основним є навчання орфографії у зв’язку з удосконаленням усного мовлення. Певне місце займає також робота, спрямована на засвоєння орфографії нових мовних одиниць. Крім того, писемне мовлення виконує ще одну важливу роль – воно стає допоміжним засобом у самостійній роботі учнів над мовою, зокрема у вигляді складання анотацій та планів до прочитаних текстів.

Перша задача при формуванні навичок письма – навчання каліграфії. Друга задача – це формування орфографічних навичок. При навчання мов, в яких орфографія склалась історично – це одна з найважчих задач. Учні повинні засвоїти складні співвідношення між літерами і звуками, аби навчитись правильно записувати слова, а також впізнавати їх та правильно озвучувати при читанні.

Навчання орфографії починається із засвоєння типових, регулярних співвідношень між звуками та літерами. Для цього потрібна інтенсивна практика в написанні слів, які відносяться до певних орфографічних моделей.

Вводячи слова, які читаються не за правилами, учитель повинен звернути увагу учнів на те, як слід читати й писати, організовувати тренувальні вправи в їх читанні і написанні, використовуючи демонстраційні картки, графо проектор або дошку. Необхідно проводити з учнями короткі письмові контрольні роботи, метою яких є перевірити, як учні засвоїли слова, що вивчались на попередніх уроках, і чи вміють вони їх правильно писати.

Форми проведення таких робіт можуть бути різноманітними. Учитель демонструє картки із зображеними на них предметами, а учні записують назви цих предметів. Це можуть бути також короткі відповіді на запитання вчителя, завершення речень, початок яких подав вчитель і т.д. учні повинні навчатись швидко і правильно записувати слова, речення або їхні частини. Таку роботу потрібно виконувати в спеціальних зошитах, які учні повинні завжди приносити на урок. Спочатку такі контрольні роботи доцільно перевіряти в класі, по ключах, запропонованих вчителем, без виставлення оцінок. Пізніше, коли така робота стане для учнів звичною, учитель збирає зошити і пропонує класові виконати цю вправу усно. Важкі для написання слова вчитель або хто-небудь із сильних учнів пише на дошці, або вони демонструються на картках.

Перевіряючи контрольні роботи, учитель не лише підкреслює помилки в словах, але й пише правильний варіант. Тим, хто з роботою не впорався, не слід відразу ж ставити незадовільну оцінку. Хай вони в цьому ж зошиті виконають додаткове завдання. Такий «слідкуючий» письмовий контроль, який проводиться регулярно, підвищує відповідальність учнів за виконання завдань, допомагає їм подолати страх перед письмовими контрольними роботами .

Етапи навчання писемного мовлення

У навчанні письма дослідники виділяють три етапи : оволодіння граматикою (орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно), засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні, оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування.