Сторінка
1

Розробка проектної методики формування іншомовної комунікативної компетенції учнів основної школи

Актуальність дослідження полягає у тому, що формування іншомовної комунікативної компетенції за проектною методикою розвиває цікавість учнів до вивчення англійської мови, є засобом удосконалення комунікативних навичок та умінь, джерелом соціокультурної інформації, яка потребує з боку дитини постійного аналізу, порівняння, оцінювання тощо.

Об’єкт дослідження - процес учіння і навчання англійської мови за допомогою проектної роботи учнів основної школи.

Предмет дослідження - етапи проектної роботи. Участь вчителя та учнів на усіх його стадіях.

Мета дослідження полягає в розробці проектної методики формування іншомовної комунікативної компетенції учнів основної школи.

Завдання дослідження:

описати характеристики проектної роботи;

уточнити етапи виконання проекту;

уточнити ролі вчителя та учнів на кожному етапі;

відібрати підготовчі вправи для здійснення проектної діяльності;

розробити теми проектних робіт;

розробити зразок для виконання проекту на задану тематику.

Методи дослідження:

узагальнення досвіду формування іншомовної комунікативної компетенції за проектною методикою в середніх навчальних закладах;

наукове спостереження процесу навчання за проектною методикою;

моделювання проекту;

опрацювання наукових джерел з методики навчання іноземної мови та суміжних з нею наук.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні ефективності використання проектної методики для формування іншомовної комунікативної компетенції в учнів основної школи детальному аналізі основних характеристик проектної роботи.

Практична цінність роботи полягає у розробці тем проектних робіт, розробці зразка виконання проекту на задану тематику для формування іншомовної комунікативної компетенції в учнів основної школи.

комунікативна компетенція учень школа

Теоретичне обґрунтування досвіду навчання за проектною методикою

Метод проектів виник ще з початку минулого сторіччя в США. Його називали також методом проблем, він був пов'язаний з ідеями гуманістичного напрямку в філософії та освіті. Розроблений американським педагогом Дж. Дьюі та учнем Ц.Х. Кілпатриком.

Згодом метод проектів зазнав еволюції. Народившись із ідеї вільного виховання, на сучасному етапі стає інтегрованим компонентом структурованої системи освіти.

Але суть її залишається тією ж - стимулювати інтерес учнів до розв'язання проблем, які передбачають володіння певною сумою знань та через проектну діяльність, що сприяє розв'язанню цих проблем, розвивати вміння практично застосовувати надбані знання, рефлекторне (термінологія Дж. Дьюі) або критичне мислення.

Численні дослідження, які проводилися в нашій країні та за кордоном, свідчать, що більшість сучасних лідерів в політиці, бізнесі, спорті, мистецтві - люди, які володіють проектним типом мислення.

Метод проектів - навчання в співпраці, знаходить все більше поширення в системах освіти різних країн світу. Причин тому декілька і, головним чином, у сфері соціальній:

необхідність не стільки передавати учням знання, скільки навчити одержувати їх самостійно, уміти користуватися ними для пристосовування до середовища, для розв'язання нових пізнавальних і практичних задач;

актуальність набуття комунікативних навичок і вмінь працювати в групах, виконуючи різні соціальні ролі;

розширення людських контактів знайомства з різними точками зору на одну проблему;

розв'язання проблем вимагає поєднання розумової та фізичної праці, що має розвивальну і суспільну цінність;

значущість для розвитку людини вміння користуватися дослідницькими методами; збирати необхідну інформацію, уміння її аналізувати, висовувати гіпотези, робити висновки.

якщо випускник школи набуває вказаних вище навичок і вмінь, він виявляється більш пристосованим до життя, яке змінюється, може орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, працювати спільно в різних колективах.

Сьогодні в школі є всі можливості для розвитку проектного мислення за допомогою особливого виду діяльності учнів - проектних технологій.

Як показує аналіз науково-методичної літератури, навчання проектуванню в наш час є прерогативою середніх шкіл.

Як зазначають відомі вчені (В.В. Рубцов, I.О. Зимня, H. H. Нечаєв, В.Ф. Сидоренко та ін.), навчання проектуванню є способом формування проектного способу взаємодії зі світом, тобто "проектне мислення", яке багато в чому знімає суперечність технологічного етапу сучасного загальноосвітнього розвитку в цілому і освіти зокрема.

Проектне творче мислення представляє собою наукове мислення на стадії виникнення, зародження нових ідей; на наступній стадії (відбір ідей) включається критичне мислення учнів. Цей тип навчання найбільш бажаний для тих дітей, які вибрали класи технологічного, художньо-естетичного профілю тощо, коли освіта усвідомлюється як сфера майбутнього соціального життя, в якому формуються і проектуються наступні соціальні зміни.

Центральне поняття проектної освіти - проект-задумка вирішення проблеми, яка має для учня життєво важливе значення.

Прагнення знайти краще особисте рішення визначає основну мотивацію навчання в проектній освіті.

Ідеї проектної діяльності перетворились в достатньо розроблену систему освіти в таких країнах як Великобританія, Бельгія, Німеччина, Італія, Норвегія, Ізраїль і в інших країнах світу.

Проблема сьогодні полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і його особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступатися цілісним педагогічним технологіям загалом і технології навчання - зокрема реалізації особистості відзначається тільки у 4% учнів. Сьогодні обсяг освіти перевищує всі допустимі норми сприйняття учнем. Цінності змісту освіти відірвані від системи життєвих цінностей. Таким чином, вибір освітньої технології - це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем.

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи, як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини. Тенденція особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється і у педагогічній освіті. Ідея особистісно і практично орієнтованої підготовки майбутнього вчителя викладена у вітчизняній психолого-педагогічній літературі (І.Д. Бех, О.С. Падалка, І.Ф. Прокопенко.)

Провідною діяльністю в сучасних умовах виступає проектно-технологічна діяльність. Проблемне мислення, сформоване в результаті проектної діяльності учня, є особливим видом продуктивного мислення, який потенційно властивий будь-якому здоровому індивідууму і може буди розвинутий до високого рівня продукування ідей, образів, технологій, яківідрізняються принциповою новизною і суспільним значенням, воно розвивається на основі органічного сплаву емоцій, фантазій та інтуїцій збагаченого досвідом творчої діяльності та опанування різними стратегіями мислення. В цьому зосереджується актуальність методу проектів на сучасному етапі.