Сторінка
1

Нетрадиційні техніки малювання та використання їх можливостей у творчій роботі

Актуальність: вивчення основ образотворчого мистецтва займає одне з важливих місць у системі естетичного виховання. Залучення дитини до образотворчого мистецтва створює основу до формування та розвитку естетичних здібностей, та здатність здібностей сприймати світ і творити за законами краси – це дуже важлива складова формування людських якостей.

Творчі здібності існують в кожній дитині. Творчість – це природна функція мозку, яка виявляється і реалізується у діяльності при наявності спеціальних здібностей у тій чи іншій конкретній діяльності. Творчість – це не тільки труд художника, артиста, вченого; вона може проявитися в іншій діяльності, результатом якої будуть конкретні ідеї і продукти, так і самі дії.

В останній час гостро стоїть проблема творчості та творчого самовираження: уяви, інтуїції, мислення, оригінальних засобів дій, відходу від шаблонів. Ведуться пошуки джерел креативності, умов, які сприяють розвитку творчого потенціалу.

Існує багато нетрадиційних технік зображення, і з появою нових матеріалів і ідей їх стає все більше.

Про нетрадиційні матеріали та техніки почали говорити не так давно. Тому, на жаль, дуже мало літератури, де можна знайти інформацію та методику роботи у цих техніках. З цією проблемою зустрічаються як вихователі дошкільних закладів, так і вчителі образотворчого мистецтва.

Тому темою нашого дослідження є «Нетрадиційні техніки малювання та використання їх можливостей у творчій роботі».

Метою курсової роботи є теоретично обґрунтувати та показати можливості нетрадиційної техніки на уроках з образотворчого мистецтва.

Виходячи з мети курсової роботи поставлені наступні завдання:

1.Вивчення й аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, яка стосується даної теми.

2.Розглянути проблеми розвитку дитячої образотворчої діяльності.

3.Розглянути зміст і методику роботи з використання нетрадиційних технік зображення з метою розвитку дитячої творчості.

Об'єкт дослідження – різновиди нетрадиційних технік образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження – використання можливостей нетрадиційних технік у творчій роботі.

Роль зайнять з образотворчого мистецтва у стимулюванні творчого самовираження

Сьогодні не можна залишити поза увагою те, що у світі зростає роль особистості. Людина вважається основною цінністю прогресивного суспільства, а турбота про неї –показником рівня розвитку його свідомості. Саме тому вихідною тезою оновлення системи дошкільної освіти є положення, за якими педагогічний процес має ґрунтуватись на психології розвитку дитини, а точкою відліку в оновленні змісту, форм і методів виховання та навчання є ідея про цінність і сенс її буття.

Проблема творчого розвитку особистості та її самовираження в сучасному світі стоїть гостро. Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Усе це разом пов’язане із рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявляти їх. Окрім того, як свідчить досвід, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання й уміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних соціальних умовах – швидше знаходить своє місце в суспільстві. Оскільки Україна перебуває на шляху становлення, то відповідно і потребує освічених громадян, креативних особистостей, здатних творчо підходити до вирішення будь-яких проблем. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає дуже важливе завдання: сприяти, щоб кожна дитина в майбутньому стала не просто пасивним членом суспільства, а інтелектуальною, ініціативною, творчою, суспільно корисною особистістю.

Виховний вплив мистецтва на особистість починається з раннього віку. Ми навіть і не помічаємо цього. Любов до рідного народу, героїзм, благородство, любов до добра і ненависть до зла, виникають у свідомості ще зовсім маленької дитини під впливом перших казок, пісень, малюнків. (перші зустрічі людини з любов'ю і дружбою, з великими радощами і стражданнями відбуваються спочатку, найчастіше, на сторінках книг, на екранах кіно, у пісні, у театрі, а вже потім у житті.) Мистецтво вчить людину правильно розуміти високі і прекрасні почуття, які ми трактуємо, як духовні новоутворення, необхідні людині.

Твори мистецтва є одним, із найважливіших засобів впливу на формування культури особистості, її освітнього рівня, загального інтелектуального розвитку особистості. Але для того, щоб твори мистецтва виконували свою виховну функцію, розуміти життя та сприймати у найкращих його проявах треба бути художньо грамотною людиною. Від художньої освіти людини значною мірою залежать глибина та зміст естетичних почуттів і оцінок, формування естетичних смаків та ідеалів. Потрібна певна культура розуму і почуттів, щоб творіння великого художника розкрило перед нами все своє єство. Сприймати твори мистецтва не можна без затрати певних розумових та духовних сил, без зосередженості їх на художньому творі. Водночас справжній твір мистецтва щедро віддячить, збагативши розум і почуття людини.

Для того, щоб твір мистецтва розкривався перед людиною в своєму пізнавальному та духовному значенні, треба розвивати здатність сприймати та розуміти твори мистецтва як художнє відображення навколишнього. Для цього треба навчитися сприймати не лише предмет зображення, а й зміст зображеного, авторське ставлення до подій, відчувати своєрідність його виражальних засобів. Тобто, розуміння мистецтва як особистісної цінності формується внаслідок наполегливої, вдумливої роботи з дітьми. Зіставлення явищ, відображених у художніх образах з явищами життя розкриває перед дітьми характерні сторони останніх, пробуджує в них емоційний відгук і розвиває здатність сприймати й оцінювати.

Мистецтво є найбільш повним і концентрованим виразом прекрасного в житті. Художнє пізнання дійсності – важливий засіб розширення рамок сприйняття та розуміння; могутнє знаряддя естетичного виховання людей. Історично сформовані (на основі виражальних та функціональних особливостей і можливостей) потребують специфічного сприйняття кожного з них.

У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам'яті, художньої уяви. Воно певною мірою впливає на внутрішній світ дитини, залучає його до сфери людських емоцій, виховує здібність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного.

Отже, завдання образотворчого мистецтва в сучасній школі полягають у: розвитку усвідомлення явищ художньої культури та їх ролі в житті людини, суспільства; вихованні активного естетичного ставлення до явищ дійсності та мистецтва; систематичному та цілеспрямованому розвитку візуального та естетичного сприймання; формуванні практичних навичок та умінь у різних видах образотворчої діяльності; виявленні та удосконаленні художньо-творчих здібностей; послідовному формуванні естетичної культури особистості. Значення і місце образотворчого мистецтва в школі визначається завданнями всебічного і гармонійного розвитку особистості.