Сторінка
9

Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді

Потрібно чітко уявляти зміст і режим роботи обраної професії. Існує кілька тисяч професій і ще більша кількість спеціальностей. Кожна з них має свої особливості не тільки з причини різного виду використовуваної техніки або технологічного процесу, а й з огляду на ступінь психофізіологічного напруження, фізичних зусиль, санітарно-гігієнічних умов виробничого середовища. Звідси очевидно, що потрібно ознайомитися з особливостями майбутньої трудової діяльності за укладеним списком професій. Важливо подбати про те, щоб відомості про ту чи іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними. Чим глибші знання про професії — тим менша ймовірність помилки при виборі. З цією метою потрібно використовувати як інформацію з довідкової літератури, так і судження авторитетних, компетентних людей.

Сучасний світ професій надзвичайно розмаїтий. Тут є професії, що збереглися з давніх часів, а також ті, що виникли нещодавно. Орієнтуючись на професію, з якою без проблем можна буде знайти роботу, слід виходити з аксіоми, що досягнення визначеного результату є завжди наслідком підпорядкування своїх дій передбачуваним обставинам майбутнього .

Вибір — це творчий процес прийняття рішення. Людина повинна повністю усвідомити, між якими альтернативами вона обирає. Варіант вибору, коли індивід обирає одну з кількох існуючих можливостей на основі відповідності певному критерію, є класичним зразком простого вибору.

Процес прийняття рішення може значно ускладнитися. Наприклад, якщо молода людина має схильність не до одного, а до кількох предметів (до фізики, літератури, географії), створюються передумови для вагань, сумнівів, іноді досить обтяжливих переживань. За таких умов є сенс обговорити свої міркування із друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом; доречною буде порада лікаря.

Після прийняття рішення важливо визначити, у якому навчальному закладі можна здобути освіту за обраною професією. Без цього кар'єрні задуми можуть залишитись не реалізованими. Кожна професія має свою специфіку навчання. Кожен навчальний заклад, згідно з отриманою ліцензією, дотримується визначених державою стандартів якості освіти, але все ж має свою репутацію .

Вкажемо на помилки, яких бажано уникнути саме при виборі професії. Поширеним є «борсання» в сумнівах. Справді, відкинути сумніви і невпевненість буває часом дуже важко, але підкоритися їм — значить приректи себе на ще тяжчі випробування. З цією помилкою пов'язана й друга — ставлення до професії, що обирається, як до якоїсь константи.

Дійсно існує велика загроза помилки у виборі, яка криється в об'єктивному стані речей: набувати спеціальність потрібно як мінімум 1-2 роки, а якщо орієнтувалися на значні кар'єрні досягнення, то й 5-7 років. Можна й помилитися і оволодіти такою професією, попит на яку на ринку праці падатиме або ж до неї зміниться особисте ставлення.

Проте не слід понад міру боятися того, що вибір професії фатально визначатиме спрямованість усього життєвого шляху. Майже завжди є шанс змінити професію. А причин для цього може з'явитися більш ніж достатньо: виникатимуть нові види робіт, нові професії, а то й цілі нові напрями економічної діяльності, а крім того, паралельно в самої людини відбувається зміна цінностей, інтересів та можливостей — все це потребуватиме відповідної корекції кар'єрного шляху. Не виключена навіть неодноразова зміна сфери професійної діяльності.

Дослідження психологічних чинників школярів з метою профорієнтації

Вибір професії. Яким величезним сенсом наповнена, здавалося б, звична словосполука, скільки в цьому приховано емоцій, тривог, очікувань, проблем! Ким стати? Це питання задавало, задає і задаватиме буквально кожен учень школи без виключення. Збільшені вимоги сучасного виробництва до рівня професійної підготовленості кадрів в ще більшій, чим раніше, ступені актуалізують проблеми професійної орієнтації молоді, оскільки професійні наміри значної частини учнів, часто не відповідають потребам народного господарства в кадрах певної професії. Профорієнтація молоді за своєю суттю є не тільки проблемою педагогічною, її правильніше називати суспільною проблемою.

“Система профорієнтації на сучасному етапі її розвитку покликана забезпечити координацію дій державних органів, школи, сім'ї, органів професійно-технічної, середньої спеціальної, вищої освіти і інших соціальних інститутів, що беруть участь в її здійсненні, безперервне і своєчасне вирішення наукових і організаційних питань, пов'язаних з профорієнтацією, комплексне проектування дій характеру профорієнтації на особу школяра з урахуванням соціально-економічного прогнозу” .

Підготовка до вибору професії важлива ще і тому, що вона є невід'ємною частиною всебічного і гармонійного розвитку особи, і її слід розглядати в єдності і взаємодії з етичним, трудовим, інтелектуальним, політичним, естетичним і фізичним вдосконаленням особи. Таким чином, профорієнтація є важливим моментом як в розвитку кожної людини, так і у функціонуванні суспільства в цілому.

Поняття “профорієнтація” здається зрозумілим кожному- це орієнтація школярів на ті або інші професії. Приблизно такі ж визначення даються в методичній літературі, де профорієнтацію розглядають як надання допомоги молодим людям у виборі професії. Крім того, під профорієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині, вступаючій у життя, науково обгрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи в цілях розвитку професійної спрямованості.

Таким чином, визначень даного поняття багато і відбулося це внаслідок розвитку діяльності по профорієнтації. Адже з часом мінялися вимоги, а разом з ними змінювали свій зміст і поняття. Термін “профорієнтація” розвивається у міру того, як міняється уявлення суспільства про цілі, завдання, методи, форми профорієнтації. Кожне з них відображає ті або інші аспекти профорієнтації, виділяє яку-небудь функцію, указує на практичний або теоретичний рівень її розвитку, розглядає з позицій педагогіки, психології, теорії управління і ін.

Тому перш ніж дати одне загальне визначення профорієнтації, уточнимо уявлення про три його основних складових: “діяльність” ,“ професія”, “орієнтація”.

У філософському енциклопедичному словнику діяльність визначається як специфічно людська форма активного відношення до навколишнього світу, зміст якої складає її доцільна зміна і перетворення. Введення категорії “діяльність” в дане поняття “Професійна орієнтація” дозволяє представити профорієнтацію не тільки як практику, але і як теоретичну діяльність, а точніше міждисциплінарний науковий напрям, що є не тільки певною сумою знань, але і діяльністю по отриманню цих знань.

Виникнувши як практична діяльність, профорієнтація поступово збагачується теорією, що дозволяє розглянути профорієнтацію в єдності теоретичної і практичної діяльності.

“Професія (від латинського professio- офіційно вказане заняття, спеціальність, від profiteor- оголошую своєю справою) - рід трудової діяльності, занять, що вимагають певної підготовки і що є джерелом існування” .