Сторінка
1

Вплив дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості молодшого школяра

Основною метою державної сімейної політики є забезпечення правових, економічних та соціальних умов для функціонування і зміцнення сім’ї, формування відповідального ставлення батьків до виховання дітей. Сьогодні, як ніколи, інститут сім'ї переживає глибоку кризу. Нова філософія, нові вимоги сучасного життя, працюючі матері, розлучення і половинчасті сім'ї, насильство і пропаганда сексуальної розбещеності, економічні стреси, наркотики і алкоголізм – все це далеко не кращим чином впливає на сім'ю та підростаюче покоління. І недарма з'явилися в нашому лексиконі такі слова, як дисфункції та дисфункціональні сім'ї.

Актуальною стала проблема поширення дисфункцій у родині. Вони негативно позначаються на формуванні особистості дитини. Діти з дисфункціональних родин мають більше підстав для збільшення кількості важковиховуваних, неповнолітніх правопорушників, дітей із шкідливими залежностями.

Сім`я – первинний осередок у житті людини, це своєрідна модель суспільства, де відтворюються суспільні стосунки: соціальні, соціокультурні, національні, політичні, економічні. Саме родина дає уявлення дитині про життєві цінності та цілі, про те, що потрібно знати і як потрібно діяти. « Діти завжди є ніби відбитком щирих, найчастіше схованих від людей сімейних відносин».

Але сьогодні сім’я втрачає свої потенційні можливості у вихованні дітей. Актуальною постала проблема неблагополучних сімей. За даними демографів збільшується чисельність розлучень, неповних та дисфункціональних сімей. Сім’ї, які не можуть забезпечити необхідного розвитку виховання й навчання дитини потребують професійної допомоги з боку соціального педагога. Специфіка діяльності соціального педагога спрямована не тільки на розв’язання сімейних проблем, але й на зміцнення, розвиток, відновлення внутрішнього потенціалу сім’ї для виконання її суспільно значущих функцій.

Аналіз останніх досліджень по даній темі показує, що загальні проблеми сімейного виховання глибоко вивчали видатні вітчизняні педагоги: А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський. Особливе значення має унікальний досвід реабілітації дітей з девіантною поведінкою, апробований у педагогічній практиці українським педагогом А. С. Макаренко. У працях К. Е. Ігошева, Г. М. Міньковського, В. Г. Постового розглянуті питання, пов’язані з виховною функцією сім’ї, використання різноманітних форм і методів сімейного виховання, взаємодії сім’ї і школи. Психологічні механізми формування готовності виконання батьками своїх функцій та обов’язків розкрито в творах І. В. Гребеннікова, А. В. Добрович, Г. М. Лактіоновою. А. В. Мудрик розкриває важливість виконання функції родиною, вказує дисфункції серед неблагополучних сімей. В. Г. Головатий та А. В. Калініна пропонують ряд практичних вправ для вирішення проблем, що існують в дисфункціональній сім’ї. Л. С. Алєксєва, М. І. Буянов, А. Й. Капська висвітлюють види соціальної допомоги та соціальної підтримки неблагополучним сім’ям.

Якщо говорити про теоретичні означення поняття «дисфункціональні сім’ї», то існує багато різних трактувань. Необхідність об’єктивного визначення цього явища у контексті сімейного виховання дасть змогу, якщо і не профілактики, то визначення теоретичного та практичного ознайомлення майбутніх працівників соціальної сфери з цим питанням.

Слід зазначити, що на сьогодні накопичено досвід організації сімейного дозвілля і відпочинку, консультування з проблем сім’ї, виховання дітей, але недостатньо розроблено технологій та методик роботи з дисфункціональною сім’єю.

Отже, враховуючи актуальність даної проблеми, темою нашого дослідження обрано «Cоціальна підтримка дітей молодшої школи з дисфункціональний сімей».

Мета дослідження – дослідити вплив дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра та розробити програму соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей.

Завдання дослідження:

Визначити поняття дисфункціональної сім’ї, охарактеризувати її види та ознаки.

Дослідити деструктивний вплив дисфункціональної сім’ї на особистісний розвиток молодшого школяра.

Розробити програму соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей.

Об’єкт дослідження –дисфункціональна сім’я.

Предмет дослідження – форми та методи соціально-педагогічної підтримки дітей молодшої школи з дисфункціональних сімей.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що були проаналізовані поняття «дисфункція», «дисфункціональна сім’я», здійснено порівняльний аналіз процесу спілкування в дисфункціональній та функціонально спроможній сім’ях, охарактеризовані ознаки, види дисфункціональних сімей та негативні впливи дисфункціональної сім’ї на особистість молодшого школяра.

Методи: у дослідженні використано метод опитування, глибинного інтерв’ю, метод спостереження, метод статусного переміщення, наочні методи, методи спілкування, синтезу, також для виконання поставлених завдань дослідження ми використали аналіз психолого-педагогічних, методичних, соціологічних джерел,.

Експерементальна база дослідження: дослідження проводилося у Житомирській ЗОШ № 28.

Практичне значення дослідження: розроблено програму соціальної підтримки молодшого школяра з дисфункціональних сімей.

Характеристика дисфункціональної сім’ї

Cім`я – це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного, економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Сім`я завжди виступає моделлю конкретного історичного періоду розвитку суспільства, відображає його економічні, моральні, духовні суперечності. Отже, сучасні економічні перетворення, демографічні проблеми, криза в політиці, культурі – все це відбивається на життєдіяльності сучасної сімї, при цьому поглиблюється її дезорганізація.

Сім'я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сім'ї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний клімат, який впливає не духовність сім'ї, виховання дітей, організацію вільного часу членів сім'ї.

З розвитком суспільства проходять зміни структури сім'ї та взаємовідносин між окремими її членами: зменшення стабільності, малодітність, послаблення традиційної ролі батька, трудова зайнятість жінок тощо, що певним чином змінюють взаємини між батьками та дітьми у родинах.

Сім'я – найважливіший інститут соціалізації підростаючих поколінь. Вона є персональним середовищем життя і розвитку дітей, підлітків, юнаків, якість якої визначається переліком параметрів конкретної сім'ї, а саме:

Демографічний - структура сім'ї (велика, включаючи інших родичів, або нуклеарна, що включає лише батьків і дітей; повна або неповна; мало-або багатодітна).