Сторінка
1

Формування навчальної діяльності учнів молодших класів

Сучасне навчання повинне бути гуманним та індивідуалізованим, а у традиційних підходах до уроку це зробити неможливо, та й зміст сучасних підручників дає знання учням у готовому вигляді. Тільки діяльнісний підхід до сучасного уроку дозволяє перебороти сформовані традиції. Аналіз сучасних підходів до планування уроку дозволяє зробити висновок про те, що сучасне навчання все більше набуває рис рефлексивності, в яких створюються передумови для перетворення як учня, так і вчителів у суб'єкти, які самозмінюються в навчальній діяльності.

Навчальна діяльність містить у собі такі компоненти: навчальне завдання, навчальні дії, дії самоконтролю та самооцінки. У традиційному навчанні третій компонент практично відсутній. Щоб діти вчилися та засвоювали знання й уміння у формі повноцінної навчальної діяльності, її потрібно відповідно організувати.

Правильно налаштована діяльність - це така організація навчально-виховного процесу, що реалізується на основі потреб людей в оволодінні навчальними компетентностями й умінні спілкуватись. Основні вимоги до такої організації полягають у тому, що урок є постійним відкриттям істини, шляхом до пізнання нового, з'ясування закономірностей навколишнього світу. На думку В. Давидова, зміст уроку повинен бути достатньо науковим і теоретичним. В основу такого підходу покладена робота з науковими поняттями курсу або предмета. Причому учню мало дати систему понять - потрібно, щоб вона була засвоєна ним, стала реальним інструментом його навчальної діяльності.

Реформування системи загальної середньої освіти, зокрема і її початкової ланки, актуалізувало в Україні пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованого на виховання ініціативної, самодостатньої, творчої особистості учня, яка відповідає вимогам ІІІ тисячоліття. Важливою складовою освітніх реформ є також удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень учнів середньої загальноосвітньої школи. Адже за умови оптимальної організації навчально-виховного процесу оцінювання сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їх компетентність, своєчасно виявляє прорахунки дидактичного процесу, демонструє результати індивідуалізації та диференціації навчання, допомагає вчителю отримати інформацію про хід навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Результативність модернізації загальної і початкової освіти залежить від змін, що відбуваються в змісті сучасної освіти за останнє десятиліття, - перенесення акценту з передачі наочних знань, умінь і навиків на підтримку формування загально учбових умінь, на розвиток самостійності учбових дій, на подолання труднощів, що виникають в ході учбової діяльності. Ці зміни повинні бути направлені на викорінювання погляду на дитину як на об'єкт педагогічної дії, нездібної і неготової до «самозрощуванню», що вимагає цілеспрямованої роботи з боку педагога по формуванню якостей, значущих з соціальної точки зору, без урахування індивідуальних характеристик. В зв'язку з цим турбота про збереження унікальності, своєрідності кожної особи, співпраця педагогів з дитиною по розвитку у нього засобів пізнання і розвитку своїх сутнісних сил, повинні стати основою оновлення змісту загальної і початкової освіти.

Для цього необхідне створення умов для побудови кожному вчитися індивідуально і як наслідок – життєвої траєкторії, на основі якої формується генеральна здібність до самовизначення по відношенню до культури, суспільства, миру, інших людей, самому собі. У освітньому просторі повинні створюватися умови для вирощування унікальності і неповторності кожної особи, її особистої відповідальності за свою долю, визнання нею унікальності і неповторності інших людей.

Такий підхід максимально актуалізує проблему якісної зміни на первинному ступені освіти - в початкових класах: від того, як в цей період буде надана допомога молодшому школяру в заставлянні основ особи, вибудовуванні системи етичних цінностей, розвитку основ учбової діяльності, інтелектуального розвитку - залежатиме успішність особового зростання і вибір життєвого шляху дитиною. Останнім часом в сучасному освітньому просторі все більш чітко стали виявлятися тенденції педагогічної підтримки дітей в освіті і вихованні. Кожна дитина має право на комфортне навчання, коли педагог підтримує учня в його власній учбовій діяльності, допомагаючи молодшому школяру вчитися. Для досягнення даної мети необхідно вже на ступені початкової школи забезпечити: розширення прав дитини, пошана особи дитини, облік освітніх інтересів кожного учня, відповідність освітнього процесу зросту, забезпечення повноцінного фізичного і психічного розвитку дітей.

Об'єкт — навчально виховний процес початкової школи

Предметом дослідження курсової роботи є особливості формування навчальної діяльність учнів молодших класів

Метою даного дослідження є виявлення особливостей та проблем формування навчальної діяльності учнів молодших класів

Завдання дослiдження:

1.Проаналiзувати науково-педагогiчну лiтературу, що присвячена проблемi дослiдження.

2.Виявити оптимальнi умови, що сприяють ефективному навчально-виховному процесу.

3.Розробити методику.

4.Дослiдним шляхом перевiрим ефективнiсть методики.

Методи дослiдження:

1.Теоретичнi(з iхньою допомогою написана теоретична частина);

2.Емпiричнi(з допомогою цього метода було проведено дослiд):

3.Математико-статистичнi (цi методи допомогли виявити середнi значення).

Формування навчальної діяльності учнів молодших класів як науково педагогічна проблема

Навчальна діяльність – провідна діяльність в шкільному віці. Під провідною діяльністю розуміється така діяльність, в процесі якої відбувається формування основних психічних процесів і властивостей особи, з'являються новоутворення, відповідні зросту (довільність, рефлексія, самоконтроль, внутрішній план дій). Навчальна діяльність здійснюється впродовж всього навчання дитини в школі. Особливо інтенсивно формується навчальна діяльність в період молодшого шкільного віку.

В ході навчальної діяльності відбуваються зміни:

у рівні знань, умінь і навиків;

у рівні сформованості окремих сторін учбової діяльності;

у розумових операціях, особливостях особи, тобто в рівні загального і розумового розвитку.

Навчальна діяльність – це, перш за все, індивідуальна діяльність. Вона складна по своїй структурі і вимагає спеціального формування. Як і праця, навчальна діяльність характеризується цілями і завданнями, мотивами. Як і доросла людина, що виконує роботу, учень повинен знати, що робити, навіщо, як, бачити свої помилки, контролювати і оцінювати себе. Дитина, що вступає до школи, нічого цього самостійно не робить, тобто він не володіє навиками учбової діяльності. В процесі учбової діяльності школяр не тільки освоює знання, уміння і навики, але і вчиться ставити перед собою учбові завдання (цілі), знаходити способи засвоєння і застосування знань, контролювати і оцінювати свої дії.

Молодшим школярам при певній організації навчання доступне оволодіння теоретично насиченим складним матеріалом.