Сторінка
4

Формування навчальної діяльності учнів молодших класів

Суть методики полягає у розвитку розумових та творчих здібностей дітей за допомогою використання суджень дітей вголос, що є одним з найефективніших засобів розвитку розумових здібностей у дітей дошкільників.

Етапи формування навчальної діяльності учнів молодших класів

Таблиця 1

Робота складалася з трьох етапів:

На першому етапі роботи пріоритетною лінією визначено розвиток творчого потягу. Метою першого етапу було створення умов опосередкованого впливу на адаптивний період дитини у новій сфері. Було проведено декілька тестів на перевірку світосприйняття дитини.

На основі збагачення лексичного багажу, засвоєння граматичних уявлень діти оволодівають вмінням складати різні типи зв’язного висловлювання . Формування відбувається в ході проведення вчителем уроку-гри під час якої учні добуваючи різні асоціації в пізнанні предметів,що зустрічаються вперше та пізнанні людей,що нині їх оточуватимуть на протязі

На другому етапі пріоритетною лінією навчання був інтелектуально-творчий напрямок, завдяки якому відбувається розвиток творчої уяви дивергентного мислення, розвиток творчих можливостей дітей, що збагачує їхні можливості у самостійному пошуку способів розв’язання мовленнєвих творчих завдань паралельно проводиться робота з формування зв’язності та цілісності висловлювання, складеної дітьми розповіді. Метою другого етапу було створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей.

Основою для здійснення такої роботи є створення розвивального середовища, що постійно містить у собі ознаку новизни та проблемності. Одним із найважливіших принципів такого виду роботи був принцип багатоваріантності рішень, який сприяв розвитку гнучкості, швидкості мислення.

На третьому етапі відбувається колективне та індивідуальне моделювання різних типів ситуацій з метою розкрити увесь творчий потенціал у вирішенні завдань. Метою третього етапу було створення умов для збагачення різних видів діяльності на основі розвитку логічних,пізнавальних та творчих здібностей у дітей. На третьому етапі формується індивідуальна творча особистість із її індивідуальними здібностями.

Робота будувалася з поетапним ускладненням матеріалу. Для реалізації поставленої мети навчально-виховний процес будувався за трьома етапами:

На першому етапі проводились завдання які включали в себе ігри-фантазування:

Завдання №1 «Колективний похід на природу»

Мета: Розвивати уяву, фантазування в дітях під час прогулянки лісом,або парковою зоною.

Вид творчості: колективний

Матеріал: кольорові олівці, аркуші паперу.

Під час завдання такого типу виконуються будь-які рухливі,або мовні конкурси,вчителями можуть бути запропоновані будь-які художні конкурси на кшталт типу намалювати дерево,або одне одного,порахувати горобців на галявину,або ж на піску гілочкою вирішувати арифметичні задачки.

Завдання №2 Похід до планетарію

Мета: полягає в розвитку креативного мислення дитини.

Вид творчості: колективна

Логіка побудови заняття була така, що діти спостерігаючи сузір’я отримають нові враження,в ході котрих розвиваються творчі навички.

Завдання №3 Читання казочки,створення віршиків

Мета: вправляти дітей у доборі різних груп слів до заданого слова, вчити усвідомлювати пряме та переносне значення слів. Уточнити уяв­лення дошкільнят про жанрові та композиційні особливості казкового жанру. Вміти складати віршики з опорою на маленьку казочку. Роз­вивати творчу уяву, дивергентне мислення дітей.

Матеріал: казочка

Логіка побудови заняття була така, що голов­ному творчому завершенню скласти казку - передували численні цікаві лексичні, граматичні вправи, які допомагали актуалізувати необхідний для творення словник, активізуючи, збуджували мислення, уяву, емоційний стан дітей. Все це дозволяло розігріти їх, викликати сильне бажання вигадувати, створити атмосферу радісної фантазуючої гри. На заняттях ми використовували прийоми малювання ілюстрацій до епізодів казки та віршика. Потім вихователь, зазвичай, про­понував дітям назвати свій епізод ключовим словом, реченням.

Висновки до розділу 1

Отже, необхідна умова для створення у учнів інтересу до змісту навчання і до самої учбової діяльності – можливість проявити в ученні розумову самостійність і ініціативність. Чим активніше методи навчання, тим легко зацікавити ними учнів. Основний засіб виховання стійкого інтересу до учення – використання таких питань і завдань, рішення яких вимагає від учнів активної пошукової діяльності.

Велику роль у формуванні інтересу до учення грає створення проблемної ситуації, зіткнення учнів з трудністю, яку вони не можуть вирішити за допомогою запасу знань, що є у них; стикаючись з трудністю, вони переконуються в необхідності отримання нових знань або застосування старих в новій ситуації.

Аналіз ключових категорій теорії учбової діяльності показує, що засвоєння змісту навчання і розвиток учня відбувається не шляхом передачі йому ззовні деякій інформації, а в процесі самостійного здійснення ним повного циклу учбовий-пізнавальної діяльності (етапів сприйняття, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення і систематизації нових знань і способів діяльності). Знання отримуються і виявляються тільки в діяльності, за уміннями і навиками завжди коштує дія з певними характеристиками; результат учбової діяльності – розвиток учня.

У зв'язку з цим з'являється необхідність перекладу методичної системи навчання інформатиці на мову діяльності і включення в учбовий процес по інформатиці учбової діяльності що вчаться, а конкретніше, такого її компоненту, як прийоми учбової діяльності учнів.

Методика дослідно-експериментальної перевірки

Експериментальне дослідження проводилось на базі НВК №143 м. Дніпропетровська, Ленінського району.

Дослідно-експериментальна перевірка методики дослідження розвитку здібностей дітей шкільного віку до навчальної діяльності складається з двох етапів: