Сторінка
14

Шляхи попередження важковиховуваності учнів у школі першого ступеня

5. Альтернуюче виховання – нестійке емоційне ставлення з боку батьків, особливо матері. Похвала або докір залежать від настрою батьків.

Спосіб життя, спрямованість учинків учнів з девіантною поведінкою вимагають корекційної роботи щодо запобігання та профілактики порушень ними норм моралі та права.

Попередження важковиховуваності (педагогічна профілактика) залежно від вибору об'єкта впливу, змісту профілактичної роботи містить у собі деякі аспекти профілактики: загальносоціальної, спеціальної, індивідуальної. Вона спрямована проти тих явищ соціального життя, які детермінують порушення норм моралі, і виступає як один із засобів правильної соціальної орієнтації людей, стимул суспільно значущої поведінки.

Функції профілактики багатогранні:

діагностична (виявлення причин і факторів відхилень у поведінці);

реабілітуюча (перевиховання, подолання негативних проявів у поведінці);

координуюча (координація зусиль усіх зацікавлених виховних інститутів у попередженні і подоланні асоціальної поведінки);

прогностична (передбачення можливих негативних явищ у поведінці та ін.)

Профілактично-попереджувальні заходи можна розподілити на три типи:

Первинна профілактика – соціальна профілактика, спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють здоров'ю, збереженню життя дітей, і на попередження несприятливого впливу на нього факторів соціального і природного середовища. Масова і найбільш ефективна. Вона базується на комплексному системному вивченні впливу умов і факторів соціального і природного середовища на здоров'я і розвиток дитини.

Вторинна профілактика. Її завданням є якомога раніше виявити негативні зміни в поведінці дитини, що дає можливість також попередити їх подальший розвиток. Діагностика різних аспектів життєдіяльності учнів, індивідуальна корекція життєдіяльності і життєзабезпечення організму (звертати увагу на впертість, забіякуватість, образливість, озлобленість, лінощі, низькі пізнавальні інтереси, що веде до шкільної дезадаптації).

Третинна профілактика – цілеспрямована профілактика правопорушень як сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці у більш важку стадію - індивідуальну. Містить заходи щодо виявлення і усунення конкретних недоліків сімейного, шкільного і суспільного виховання, а також цілеспрямовану роботу з тими учнями, поведінка яких має відхилення від моральних і правових норм, з окремими групами, колективами з метою подолання несприятливих наслідків їх поведінки.

Профілактика – це не лише частина попереджувальної роботи, спрямованої на виявлення та усунення причин і умов правопорушень, а й система заходів перевиховання і формування особистості.

Профілактику слід розглядати і як систему колективних та індивідуальних виховних впливів, спрямованих на вироблення імунітету до негативних впливів оточуючого середовища з метою попередження розвитку асоціальної спрямованості особистості і перебудови ставлення особистості до оточуючої дійсності в процесі перевиховання, а також розвитку почуття соціальної відповідальності.

З огляду на вище викладені позиції, психолого-педагогічними умовами попередження важковиховуваності дітей молодшого шкільного віку в контексті нашого дослідження вважаємо:

корекцію ставлення учителя до учнів у контексті гуманістичної парадигми освітньо-виховного процесу;

системне вивчення причин відхилень у дитячій поведінці та планування попереджувальної роботи на основі педагогічної діагностики;

діалектичне поєднання урахування специфіки навчального закладу та рівня розвитку дитячого коллективу з використанням індивідуального підходу до важковиховуваної дитини;

включення важковиховуваних учнів у суспільно корисну діяльність та в особистісне самотворення на основі використання методів позитивного стимулювання;

залучення сімей учнів та громадських організацій самоврядування до попереджувальної роботи з важковиховуваними учнями.

Крім того, психологічний аспект профілактичних дій педагога полягає у встановленні довірливих стосунків із важковиховуваними дітьми, реалізації соціально значущої мети – в охороні прав дитини, що складає основу для гуманістичних умов виховання.

Важливим фактором реалізації профілактичних заходів є педагогічний такт, який у вітчизняній педагогіці розуміють як складну професійну властивість учителя і вихователя. Такт передбачає відсутність надмірної вимогливості, брутальності, дріб'язкової прискіпливості, фамільярності, зверхності.

Ми спираємось на думку К.Д. Ушинського: щоб виховати особистість в усіх відношеннях, треба знати її також в усіх відношеннях. Це та першооснова, без якої немислима грамотна попереджувально-корекційна робота. Специфіка професійного завдання класного керівника в педагогічній профілактиці правопорушень визначається необхідністю корекції соціально-педагогічної ситуації розвитку життєдіяльності дітей, глибокого аналізу деструктивних факторів, які спричиняють девіантну поведінку учнів.

Дослідження свідчать, що інтеріоризація (засвоєння) особистістю цінностей, норм, відношень, зразків поведінки відбувається під інформаційним впливом того життєвого середовища, з яким найтісніше пов'язані соціальні та індивідуальні характеристики особистості.

Програма вивчення важковиховуваного:

1. Анкетні дані вихованця.

2. Анкетні дані батьків. Атмосфера в сім'ї, внутрішньосімейні стосунки; як батьки ставилися до дитини в шкільні роки; чи є вони прикладом зараз, стосунки зараз; наявність судимостей; сім'я – повна, неповна, повторно створена, коли батько залишив сім'ю; як батьки ставляться до роботи, як часто міняють, чому; що стало причиною розпаду сім'ї (пияцтво, бійки, аморальний спосіб життя); матеріальні, побутові, житлові умови сім'ї.

3. Кількість дітей у сім'ї, місце навчання, характер взаємовідносин між дітьми (якщо недоброзичливі – чому?).

4. Умови виховання учня в сім'ї (наявність кімнати чи місця, хто більше займається дитиною (батько, мати, бабуся, дідусь, брат тощо), яку роботу вдома виконує учень, статус дитини в сім'ї, єдність вимог сім’ї і навчального закладу.

5. Статус учня в групі, взаємостосунки з однолітками (поважають, лідер, байдужі, недружелюбні, цькують, насміхаються) – причини. Хто має вплив, хто захищає чи карає?

6. Коротка характеристика здоров'я. Ставлення учня до спорту, здорового способу життя, наркогенних речовин.

7. На основі яких соціальних, психологічних, медико-біологічних ознак належить до важковиховуваних (неуспішність, помилки сімейного виховання, прорахунки навчально-виховної роботи, стан здоров'я).

8. Особливості поведінки в сім'ї, школі. Ставлення до праці.

9. Особливості темпераменту, характеру, інтересів, пам'яті, уяви, уваги.

10. Профілактичні заходи щодо подолання важковиховуваності.

Вчинок дитини – досвід її самостійної поведінки – має внутрішній мотиваційний зміст. Вимоги вчителя, батьків не діють на учня, тому що він внутрішньо не сприймає ці вимоги. Найімовірніше, він не буде їх виконувати, або ж виконає формально, оскільки вони можуть викликати лише опір або протест. Зовнішні причини діють лише через внутрішні умови, через психічний стан суб'єкта, через його думки і почуття.