Сторінка
5
Останнім часом перед українським та й загалом перед світовим суспільством дуже гостро постала проблема здоров’я населення, особливо підростаючого покоління. Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає цю проблему не як суто медичну, а як комплексну. Тому велика увага приділяється саме педагогічним заходам щодо формування здорового способу життя молоді та усвідомлення нею цінностей здоров’я.
Розв’язання цієї проблеми є одним із пріоритетних завдань нового етапу реформування освіти в Україні. Передусім йдеться про забезпечення та зміцнення здоров’я учнів, формування в них розуміння цінності здоров’я, здорового способу життя.
Немає потреби доводити слова К. Д. Ушинського, який писав, що фізична праця необхідна для розвитку і підтримання в тілі людини фізичних сил, здоров’я і фізичних здібностей. Але необхідність розумової праці для розвитку сил і здорового, нормального стану людського тіла не всі усвідомлюють чітко. За Ушинським, фізичне виховання – свідома діяльність. Такою її робить усвідомлення мети виховання, знання предмету виховання і правильний вибір засобів виховання з урахуванням вікових особливостей підлітків.
У праці «Керівництво фізичною освітою» П. Ф. Лесгафта обґрунтовується, що основна мета школи полягає в тому, щоб сприяти розвитку логічного мислення підлітка, допомогти зрозуміти йому мету фізичної освіти, навчити свідомо підходити до перевірки вироблених ним ідей і до свідомих занять фізичною культурою. Завдання освіти передбачають вироблення в особистості бажання до вдосконалення шляхом поступового наближення до ідеалу.
Видатний вчений, хірург Микола Михайлович Амосов так розшифровує поняття «здоровий спосіб життя» для молоді:
- насамперед – це інтенсивна робота. Для людського організму сприятливий лише режим напруження, а не розслаблення. Адже за законом тренування сили людського організму зростають, можливості збільшуються. В цьому плані великі надії він покладає на шкільну реформу, особливо у тій її частині, що стосується трудового виховання. Він вважає за абсолютно необхідне будь-якого підлітка незалежно від його обдарувань і захоплень навчити працювати і в полі, і за верстатом. Нехай у кожного будуть різні інтелектуальні і творчі можливості, але руки повинні бути однаково трудовими;
- другий фактор – вага. Товстий юнак, вгодована дівчина – це негарно і протиприродно. При цьому лише у одного процента товстих можна виявити вроджене порушення обміну речовин. Інші дев’яносто дев’ять – жертви власного апетиту. Засіб один – більше стриманості у їді;
- третя обов’язкова умова здоров’я – фізкультура.
Амосов вважає: не потрібно сподіватися на медицину. Вона непогано лікує багато які хвороби, але не може зробити людину здоровою. Більше того, вона навіть не може навчити людину стати здоровою. Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні.
Існує такий стан, коли всі органи і системи функціонують нібито нормально, але на них впливають сильні додаткові навантаження, які, якщо їх не враховувати, легко можуть вивести організм із рівноваги.
Такі додаткові навантаження випадають на долю дорослих періодично. А от діти, й особливо підлітки, перебувають під їх впливом протягом тривалого часу. Адже по суті все, що відбувається з дітьми, – фізичний ріст, вікові кризи, статеве дозрівання і пов’язані з цим психологічні реакції – є величезним навантаженням. А якщо врахувати, що всі органи і системи юного організму ще досить ніжні, несформовані, можна уявити, які важкі наслідки за несприятливого збігу обставин можуть викликати ці навантаження. Ось чому від дорослих, батьків, учителів вимагається стільки упередженості, душевного бачення, терпимості, такту по відношенню до дітей. І звичайно, знань. Добре, коли батьки, педагоги володіють багатою інтуїцією, довіряють їй. Але необхідно і розуміти призначення окремих органів і тканин, знати їхні особливості і можливості. Адже володіючи такими знаннями, легше допомогти дитячому організму протистояти перевантаженням. Та й про те, як зробити дитину своїм союзником у цій боротьбі, також потрібно подумати. Чим раніше дитина дізнається (у доступній, зрозумілій формі) будову свого організму, чим глибше пізнає його можливості, тим легше вона буде налаштовуватись на здоровий спосіб життя.
Найшвидше і найефективніше кожна людина може вплинути на власне здоров’я дотримуючись правил здорового способу життя. З поміж них можна виділити такі:
- дбати про раціональний режим праці та відпочинку;
- систематично зміцнювати і загартовувати свій організм;
- займатися різними видами фізичної культури та спорту відповідно до індивідуальних здібностей;
- дотримуватися раціонального харчування;
- не курити і не вживати алкогольні напої.
Поняття «здоровий спосіб життя» ще у декларації Алма-Атинської Міжнародної конференції охорони здоров’я 1978 р. було визначено як «…все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров’я, все, що сприяє виконанню людиною всіх своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя – праці, відпочинку, побуту».
Що ж саме ми маємо на увазі під поняттям «здоровий спосіб життя», якими є його складові? На нашу думку це насамперед фізичне здоров’я, що забезпечується дотриманням режиму дня, збалансованим харчуванням, доглядом за тілом, відмовою від шкідливих звичок, руховою активністю, дотриманням заходів попередження інфекційних захворювань.
Режим – основа гігієнічного способу життя. Він створює оптимальні умови для зміцнення здоров’я й підвищення працездатності. За правильного й чіткого дотримання режиму виробляється певний ритм діяльності всього організму. Це поліпшує його функціональні можливості й дозволяє найбільш ефективно виконувати різні види робіт. Крім того, виховуються організованість, воля, дисциплінованість. Відомо, якого великого значення надавали чіткому режиму видатні спортсмени, космонавти, полководці.
Всім відомі переваги режиму дня – раціонального чередування роботи і відпочинку. Пригадаємо слова І. П. Павлова: «Будь-яка жива працююча система, як і її окремі елементи, повинна відпочивати, відновлюватися».
В сучасних умовах значення раціонального добового режиму ще більше зростає, Швидкий темп життя, величезний потік інформації вимагають від людини високого рівня уваги, активності, працездатності. У зв’язку з цим необхідні і кращі умови для відпочинку й відновлення сил після напруженої діяльності. Особливо необхідний режим дня дітям.
Адже, зізнаємося, нерідко і шкільні заняття, і домашня підготовка до них забирають у підлітків так багато часу, що його взагалі не залишається (або залишається зовсім недостатньо) для того, щоб зайнятися улюбленою справою, побути на свіжому повітрі та ін. Підлітки часто нераціонально використовують денний час і намагаються економити час за рахунок сну.
У всіх медичних настановах зазначено, що підліток повинен спати 9, а доросла людина – 8 годин. Однак в житті стільки спати дорослим людям вдається нечасто, тривалість сну у них, як правило, менша. І підлітки рідко засинають раніше 23-ї год., а встають не пізніше 7-ї год. ранку. Тому батькам необхідно звернути увагу на гігієну сну.