Сторінка
10

Соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

У підлітка посилено розвиваються грудна клітка і дихальні м’язи. Ростуть легені, збільшується їх об’єм і поверхня, зростає життєва ємність. Число дихань за хвилину знижується у підліткові роки у два рази; інакше кажучи, підліток дихає рідше і глибше (хоча ритм дихання залишається ще більш частим у порівнянні з ритмом дихання дорослого). Остаточно формується тип дихання: у хлопчиків – черевний, у дівчаток – грудний. Тобто вся перебудова в діяльності органів дихання спрямована на те, щоб потреби організму, який швидко росте, у кисні були максимально задоволені.

Посилений ріст органів і тканин висуває свої особливі вимоги до серцево-судинної системи.

Серце у цей час росте дуже інтенсивно, об’єм його щорічно збільшується приблизно на чверть. Судини також ростуть, але темп їхнього росту відстає від темпу росту серця. Тому у підлітків часто підвищується кров’яний тиск: нагнітаюча сила серця зросла, але вона зустрічає опір з боку ще відносно вузьких кровоносних судин; інколи спостерігається так звана юнацька гіпертонія, вона носить тимчасовий характер, однак вимагає особливої обережності при дозуванні фізичного навантаження. Отже, тренуючи серце і судини підлітка (робота на свіжому повітрі, фізичні вправи), не потрібно забувати про небезпеку перевантажень. Несприятливо на серцево-судинній діяльності підлітка позначаються не тільки фізичні перевантаження, але й негативні емоції.

Змінюється стан нервової системи підлітка. Протягом попередніх років зростала провідна роль кори великих півкуль головного мозку. Кора все більше набувала здатності здійснювати гальмуючий вплив на підкіркові структури. Але в період статевого дозрівання знову спостерігається посилення підкіркової активності; у поведінці підлітків відмічається підвищена нервозність, нестриманість, нестійкість емоційних реакцій. Підкреслимо, що при правильному вихованні явища ці долаються самим підлітком, при неправильному – можуть стати основою усталених рис поведінки, як правило, небажаних. Так що розпусну поведінку тих чи інших підлітків пояснювати і виправдовувати особливостями розвитку нервової системи неможна – особливості не винні, їх просто не врахували вихователі. До 16-17 років гальмівна роль кори знову укріпиться – але це не приведе до автоматичного виправлення підлітка, який встиг стати «важким».

З іншого боку, відбувається подальший розвиток мозку, його вищих відділів – лобних областей кори. Це розширює можливості підлітка: зростає усвідомленість сприйняття, стає легше організувати довільність уваги.

Виняткової перебудови у підлітковому віці зазнають залози внутрішньої секреції. Під впливом гормонів – фізіологічно активних речовин, що виробляються залозами внутрішньої секреції, – відбувається бурхливий фізичний розвиток організму у підлітковому віці, під їхнім же впливом йде статеве дозрівання, остаточно формуються органи, притаманні одній чи іншій статі, а також вторинні статеві ознаки.

Звичайно, не гормони самі по собі управляють розвитком – мова йде про так звану нейроендокринну систему, до складу якої входять центральна нервова система і залози внутрішньої секреції.

Центральна нервова система – той вузол, до якого стікається і в якому опрацьовується різноманітна інформація про зовнішній світ, а також про те, що відбувається в самому організмі: як він розвивається, які його розміри і маса, як проходить обмін речовин, як розвиваються окремі органи і системи.

Отже, активність нейроендокринної системи в ході статевого дозрівання наростає від центру до периферії: першою проявляє себе центральна нервова система і лише через певний час настає час ендокринних залоз; ще пізніше відбуваються викликані ними зміни.

Це важливий момент: будь-яка система управління добре діє лише в тому випадку, якщо її центри одразу ж отримують звіт про те, як виконуються їх «команди». Отримуючи необхідні відомості про те, що відбулося, центри в змозі посилити чи приглушити власну активність. Якщо ж центри залишаються у «невіданні», їхня активність може виявитися більшою чи меншою, ніж потрібно. При цьому можливі різні відхилення у стані організму.

За нормальних умов між силою подразника і відповіддю на нього нервової системи існує певна залежність, що має вікові й індивідуальні особливості. У підлітковому віці ця залежність порушується, і пов’язано це з підвищеною збуджуваністю центральної нервової системи. Реакції і за силою, і за характером не відповідають подразникам, які їх викликали. І виходить, наприклад, що сильні і слабкі подразники можуть викликати однакову за силою відповідну реакцію. Може бути й по-іншому: сильні подразники взагалі не викликають відповіді, а на слабкі реакція є. Справа в тому, що нервова система тимчасово виявляється не здатною до відповіді на сильний подразник – він її приводить у стан гальмування; слабкий же подразник всього цього не викликає, і тому на нього реакція зберігається. Зрештою, може бути такий стан нервової системи, коли подразник взагалі викликає неочікувану, часто негативну реакцію.

Всі ці стани нервової системи виражаються в деяких особливостях поведінки підлітків.

У дівчаток більшою мірою виражені порушення емоційного плану – вони занадто образливі, можуть «ні з того, ні з сього» заплакати, у них постійно змінюється настрій. Хлопчики ж частіше стають більш шумними, їхні дії супроводжуються непотрібними рухами, часто не можуть спокійно всидіти на місці.

У старших підлітків зворотний зв’язок між нервовими центрами і статевими залозами стає більш ефективним. Результат – сприятливі зміни як у стані центральної нервової системи (він тепер більш врівноважений), так і в загальному самопочутті підлітка.

Статеві гормони впливають на всі клітини тіла без винятку, однак можна виділити два напрямки цього впливу. По-перше, під впливом статевих гормонів у хлопчиків і дівчаток починають розвиватися вторинні статеві ознаки; по-друге, статеві гормони особливим чином діють на нервові центри. Хоча центральна нервова система і є вищим регулюючим центром, але й на неї статеві гормони мають свій вплив.

Зростає інтерес підлітка до представників іншої статі, посилюється статевий потяг. Інформація сексуального характеру стає для підлітка значущою, важливою. Якщо вона раніше ніби проходила повз, просто як деяке стороннє знання, то тепер така інформація помічається, накопичується, порівнюється. Виникає своєрідна система уявлень.

У результаті всього цього змінюється стан, самопочуття, настрій підлітка. Старші підлітки менш дратівливі, ніж молодші, настрій у них частіше оптимістичний, на зміну невпевненості у своїх силах приходить підвищена, а нерідко і завищена їх оцінка. Для цього є і певні фізіологічні підстави. Як зазначалось вище, під впливом статевих гормонів росте маса м’язів, підвищується їх сила і працездатність. Більш впорядкований, врівноважений стан центральної нервової системи забезпечує більшу здатність до розумових і фізичних зусиль.

Якщо молодші підлітки потребують насамперед поблажливого режиму, з тим, щоб попередити різні перевантаження, якщо порушення ними дисципліни пов’язані з тим, що вони швидко втомлюються і легко впадають у роздратованість, то старшим підліткам насамперед потрібна правильна організація їхньої діяльності; дисципліну вони частіш за все порушують тому, що їх надмірна енергія не знаходить правильного виходу.