Сторінка
27

Соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

Перерви достатньої тривалості (10-15 хвилин, одна велика – 20-30 хвилин) діти проводять у русі, по можливості на свіжому повітрі.

Чітко нормується час, який відводиться на суспільно корисну працю, на громадську роботу.

Батьки краще, ніж хто б не було, можуть бачити, скільки часу витрачає їхній син чи дочка на приготування домашніх завдань. Якщо цей час перевищує належний (понад 2-2,5 години), потрібно втрутитися і з’ясувати, у чому справа. Підліток працює нераціонально? Немає умов для занять? Відчуває особливі труднощі у підготовці завдань з тих чи інших предметів? А можливо, надто багато домашніх завдань? У будь-якому випадку необхідно поспілкуватися з педагогами, виробити узгоджену лінію поведінки.

Сідати за уроки недоцільно, не відпочивши після школи. Краще за все починати заняття, пообідавши і побувши на свіжому повітрі 1,5-2 години. Ті, хто вчиться у другу зміну, готують уроки вранці, поснідавши і погулявши на свіжому повітрі хоча б півгодини.

Час початку занять має біти чітко фіксованим. Звичку починати готувати уроки в один і той же час потрібно формувати у дітей ще тоді, коли вони навчаються у початкових класах. Повітря в кімнаті, де займається підліток, має бути свіжим. Для цього кімната періодично провітрюється.

Потрібно потурбуватися про зручне робоче місце. Краще, якщо у підлітка є свій письмовий стіл. Світло від настільної лампи повинно падати зліва.

У бюджеті часу потрібно передбачити близько 1,5 години на заняття, що відповідають схильностям дитини. Треба слідкувати за тим, щоб заняття чимось одним не забирало увесь вільний час. Як правило, на жаль, таким «пожирачем часу» стає комп’ютер.

Ще 3 години у бюджеті часу потрібно обов’язково знайти для активного відпочинку на свіжому повітрі. Ці часи використовуються для прогулянок, рухових ігор, спорту. Однак, тут важливо, щоб підліток знав міру у рухових іграх. Добре, якщо він грає у футбол близько години – за цією межею настає втомлення і замість користі виходить шкода, працездатність школяра не відновлюється, а падає ще більше. Наведемо «контрольний час» для інших спортивних занять: бадмінтон, волейбол – до 1,5 години, катання на ковзанах – до 1,5 години, ходьба на лижах – до 2 годин.

Зрозуміло, що під час канікул, у вихідні дні тривалість перебування на свіжому повітрі має бути збільшена. Потрібно пам’ятати: свіже повітря дуже важливе для підлітка, воно здійснює самий благотворний вплив на його організм, зміцнює його, дає йому можливість краще опиратися хворобам, поліпшує перебіг всіх життєвих процесів.

При розробленні дитячих раціонів і складанні меню шкільних сніданків і обідів необхідно суворо дотримуватись норм харчування, калорійності раціону і добової потреби в необхідних поживних речовинах; вони мають бути повноцінними і містити необхідну кількість білків, жирів і вуглеводів.

Раціони харчування дітей повинні складатися на науковій основі з врахуванням віку, бути різноманітними як за асортиментом продуктів, так і за способами теплової обробки.

Таким чином, враховуючи результати проведеного дослідження, ми можемо надати відповідні методичні рекомендації.

Пам’ятка вчителю щодо формування відповідального ставлення старших підлітків до власного здоров’я:

1. У школі можна і потрібно організувати санітарно-просвітницьку роботу у галузі раціональної організації розумової праці.

2. Необхідним також є навчання елементарним психогігієнічним прийомам як учнів, так і вчителів. Це сприяє створенню правильного психогігієнічного мікроклімату у шкільному середовищі.

3. Потрібно намагатися усунути організаційні недоліки у навчальному процесі, і насамперед раціоналізувати учбові навантаження й громадські обов’язки.

4. Необхідна правильна організація праці і відпочинку, боротьба з малорухомим способом життя, залучення до фізкультури і спорту на рівні режиму, доведеного до світогляду.

5. За наявності відповідних фахівців необхідно організувати у школі проведення аутогенного тренування і психофізичної гімнастики.

Пам’ятка батькам щодо формування відповідального ставлення до власного здоров’я у дітей:

1. Забезпечити правильне гігієнічне виховання дітей у сім’ї. При цьому бути взірцем у дотриманні гігієнічних норм, веденні здорового способу життя.

2. Брати активну участь в обговоренні й вирішенні життєвих проблем своїх дітей, не залишаючи їх наодинці з труднощами підліткового віку. При цьому важливо не допустити як формального стилю виховання, так і надмірної опіки.

3. Організовувати дозвілля дітей, створювати найсприятливіші умови для систематичних занять спортом, фізичною культурою.

4. Підтримувати тісну взаємодію з працівниками школи: класним керівником, вчителями, психологом в питаннях збереження і зміцнення фізичної, психічної, соціальної і духовної складових здоров’я дітей.

Формування освіченої, фізично та соціально здорової творчої особистості є найактуальнішою проблемою сучасного суспільства. Серед традиційних цінностей українського народу завжди вагоме значення мали здоров’я та фізична досконалість. Національний ідеал здоров’я зумовлювався системою національних традицій. Однак виникнення ряду проблем у сфері освіти, характерних для сучасного суспільства, вимагає розробки нових технологій їх вирішення. Сучасна вітчизняна школа нагально потребує перевизначення своєї місії, докорінного перегляду методології, радикального оновлення підходів до формування здоров’язберігаючого освітнього середовища. Час вимагає від педагогіки переосмислення підходів до формування й розвитку особистості, пошуку нових шляхів до покращення здоров’я дітей як головного чинника їхнього гармонійного розвитку. Сьогодні виховання у молодого покоління дбайливого ставлення до свого здоров’я можливе лише шляхом інтеграції знань про здоровий спосіб життя в базові дисципліни, а також виховання свідомого ставлення учнів до здорового способу життя.

Виховання відповідального ставлення підлітків до свого здоров’я – це шлях до фізичної, емоційної гармонії, що передбачає активно-дієве ставлення до організації здорової життєдіяльності; сформовану потребу в дотриманні норм здорового способу життя; наявність засвоєних системних наукових знань у галузі теорії і практики формування здорового способу життя; вміння самостійно програмувати діяльність з оздоровлення свого організму та інших людей, розраховану на близьку, середню і далеку перспективи; повну відповідність харчування та режиму дня раціональним нормам; систематичне здійснення заходів із профілактики розумової перевтоми і психологічної саморегуляції; високий рівень фізичної активності, культури відпочинку, загартування; відсутність шкідливих звичок; сформовані навички оцінювання стану здоров’я свого та інших людей; систематичну самоосвіту з питань організації здорової життєдіяльності; сформовану систему вмінь і навичок моделювання професійної діяльності; знання й уміння оперувати комплексом методів інтерактивного навчання на творчо-пошуковому рівні; професійну спрямованість у виборі індивідуальних форм життєдіяльності.