Сторінка
11
Окремо потрібно зупинитися на деяких особливостях психічного стану підлітків в період статевого дозрівання в цілому. Оцінювати його потрібно з урахуванням тих обставин, що підліток значною мірою втрачає колишні способи самоствердження і набуває нових, пов’язаних із статевою належністю, утверджуючись як хлопчик, як дівчинка. У зв’язку з цим відбувається переоцінка себе і оточуючих, в колишні поняття підліток починає вкладати новий смисл, багато-що бачить вже по-іншому. І в цей же період з ним відбуваються значні зовнішні зміни. При цьому важливо, що підлітки вже здатні досить зацікавлено ставитися до своєї зовнішності, а сенс змін, що відбуваються з ними, їм далеко не завжди зрозумілий, і далеко не завжди тому такі зміни видаються підліткам бажаними.
У цьому віці зовнішність стає одним із факторів самоствердження особистості; у підлітків нерідко виникає почуття своєрідного внутрішнього протесту проти змін, що відбуваються у зовнішності, тим більш що вони не завжди настільки сприятливі й не одразу можна побачити їх остаточний результат. Як зазначалось вище, підлітки деякий час бувають нескладними, незграбними, недостатньо координованими.
В окремих випадках протест проти цих змін може досягати болючої міри, виявляючись, наприклад, у нервовій анорексії (тобто у відмові від їжі).
Частіше вона спостерігається у дівчаток. В основі цього лежить, по-перше, значна вразливість дівчаток; по-друге, більший, як правило, обсяг знань їх про себе, більша увага до своєї зовнішності, самопочуття й відчуттів; по-третє, той факт, що статеве дозрівання у них починається раніше, ніж у хлопчиків, і тому вони не мають такої можливості для правильної оцінки цього явища, як хлопчики, у яких все відбувається на півтора-два роки пізніше і які набувають більш тверезих і правильних уявлень щодо статевого дозрівання хоча б тому, що спостерігають за змінами, які відбуваються з дівчатками.
Інколи дівчатка настільки чуттєві до будь-яких критичних зауважень щодо їхньої зовнішності, що нервова анорексія за відповідного складу особистості може розвитися буквально через дрібницю. Наприклад, це може бути зауваження про надмірну повноту. При анорексії спостерігається вперта відмова від їжі, і може настати реальне виснаження організму, різка втрата ваги. Однак випадки нервової анорексії не настільки часті. Значно частіше спостерігаються просто порушення настрою, неврози.
Однак невиправданим був би висновок про нібито принципову кризовість підліткового віку. Дійсно, для цього віку можуть бути характерними порушення самопочуття, настрою, різні відхилення у поведінці, однак оцінювати їх потрібно з урахуванням особливостей тих зрушень у фізіологічних системах, які змінюють характер реакції підлітка на оточуюче. Разом з тим значна вразливість підлітка, тимчасова фізична ослабленість його можуть інколи призвести до несприятливих явищ.
Отже потрібно пам’ятати, що в кінцевому підсумку все визначається особливостями середовища, в якому відбувається розвиток підлітка, особливостями його взаємовідносин з оточуючими. Ніяких конфліктів не виникає, якщо дорослі правильно розуміють природу змін, що відбуваються з підлітком, рахуються з ними.
Таким чином, знаючи фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі підлітка, знаючи можливості хлопчика і дівчинки, знаючи об’єктивні труднощі, з якими дитині неухильно доводиться стикатися, – знаючи все це, можна робити обґрунтовані педагогічні кроки, можна висувати розумні вимоги до підлітка без ризику, що вони, ці вимоги, виявляться завищеними або, навпаки, заниженими (що в рівній мірі шкідливо).
Основні соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків
Все частіше і частіше ми чуємо про здоровий спосіб життя по радіо і з екранів телевізорів, читаємо на сторінках газет і журналів. Чому ж стільки уваги приділяється цьому питанню? Причин доволі багато. Цілий ряд факторів несприятливо впливає на наше здоров’я: емоційні і фізичні перевантаження, гіподинамія, надлишкове і незбалансоване харчування, складна екологічна ситуація, що склалася в багатьох регіонах нашої країни, поширення шкідливих звичок, нераціональна організація побуту. Разом з тим існує багато можливостей ослабити несприятливі впливи, зберегти і зміцнити своє здоров’я.
Продумана система фізичного виховання, чітке дотримання норм гігієни важливі у будь-якому віці. Однак у переломні моменти розвитку, коли організм не живе «спокійним життям», свідоме ставлення до складнощів, які він відчуває, і постійне прагнення не поглиблювати ці складності, а навпаки, зробити їх менш помітними – все це набуває особливого значення. Усі ми хочемо, щоб внутрішній світ, духовний склад наших дітей, що дорослішають, був багатим і глибоким. Але по-справжньому це можливо лише тоді, коли «дух» і «тіло» перебувають у гармонії. Досягненню цієї мети і сприяють заходи фізичного виховання і гігієни у відповідності до завдань виховання особистості.
Виховання дбайливого ставлення до власного здоров’я, так само як і виховання моральних якостей, вмінь адаптуватися у соціумі слід починати з дитинства.
Фахівцям у сфері педагогіки відомо, що саме у молоді роки відбувається сприйняття певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтерес та уявлень. Саме у дитячому та підлітковому віці в людей формуються основні життєві норми, цінності та установки. Таким чином можна зробити висновок, що особлива педагогічна увага повинна приділятись формуванню здорового способу життя, починаючи з дошкільного та молодшого шкільного віку.
Про основні проблеми у цій сфері свідчать дані Міністерства освіти і науки України, які вказують на те, що різні порушення статури виявлено у більшості учнів шкіл, у багатьох спостерігались відхилення від норм у серцево-судинній системі, неврози. Багато учнів відстають у навчанні, основною причиною цього, на думку науковців, є погіршення стану здоров’я, слабкий фізичний розвиток, зниження імунітету до захворювань. Зокрема, було зроблено висновок, що стан здоров’я дітей та підлітків України поступово погіршувався протягом останніх 10-15 років і на цей час опинився на рівні, котрий у перспективі загрожує існуванню здорової нації.
Систематизувавши чинники, що впливають на погіршення здоров’я, підвищення захворюваності, інвалідності і смертності дітей та молоді України, можна виокремити такі найважливіші:
- відсутність педагогічної та соціальної діяльності щодо запобігання нещасним випадкам;
- незадовільний стан здоров’я вагітних і дівчаток – майбутніх матерів, поширення серед них гінекологічних захворювань;
- поширення гострих кишкових інфекцій з причин нехтування основними санітарно-гігієнічними нормами;
- зменшення можливостей природного фізичного розвитку і послаблення роботи з масового фізичного виховання;
- незадовільний стан статевого виховання, наслідком чого є небажана вагітність і венеричні хвороби;
- слабка ефективність традиційних методів протидії поширення ВІЛ/СНІДу і хімічних залежностей – тютюнової, алкогольної, наркотичної, токсикоманії.