Сторінка
7
Загартовуючі процедури відомі досить добре. Насамперед це повітряні ванни. Підліткам можна порадити, щоб вони частіше бували на свіжому повітрі і легше одягалися.
Добре діє на підлітковий організм обтирання тіла водою. Починати його потрібно з температури води приблизно 28-30° і поступово знижувати її кожні 2-3 дні на градус. Обтирання потрібно робити тканиною чи губкою, починаючи його з верхньої частини тулуба; потім потрібно розтертися рушником, починаючи від кінцівок у напрямку серця, до появи приємного тепла. В подальшому можна перейти до обливання (чи прохолодного душу). Температура води при цьому має бути на 2-3° вище, ніж під час останніх обтирань, і через кожні 2-3 дні її можна понижати на градус, але не опускати нижче 17-15°.
Добре загартовує купання. Купатися дозволяється при температурі оточуючого повітря не нижче 24-25° і води не менше 20°. Тривалість перебування у воді не повинна перевищувати 10-15 хвилин; початкова тривалість повинна бути в межах 3 хвилин. Купатися слід через певний час (година-півтори) після прийому їжі; знаходячись у воді, потрібно увесь час активно рухатися. При появі ознак переохолодження потрібно одразу ж припинити купання й інтенсивно розтертися рушником до появи відчуття тепла.
Сприятливу загартовуючу дію має перебування на сонці (сонячні ванни). Загоряти можна також «попутно» – під час виконання різних робіт, ігор. Сонячні ванни починають з тривалості 5-10 хвилин. Голова при цьому повинна бути захищена від прямих сонячних променів. Загальна тривалість процедури може поступово сягати 40-60 хвилин і більше.
При цьому потрібна велика обережність з сонцем, щоб не отримати сонячний опік. При появі сонливості, головного болю, підвищеної роздратованості процедури загартовування потрібно на деякий час припинити.
Загартовуючись, слід обов’язково дотримуватись принципів систематичності, поступовості, послідовності, комплексності, урахування індивідуальних особливостей.
Під систематичністю розуміють проведення загартовуючих процедур постійно, незалежно від погодних умов. Краще закріпити їх у режимі дня.
Сила і тривалість загартовуючи процедур повинні зростати поступово. Так, поступово знижується температура повітряних ванн, водних процедур, збільшується тривалість їх проведення. При загартовуванні переходять від процедур, що справляють менший фізіологічний вплив, до більш дійових. У цьому полягає принцип послідовності. Наприклад, спочатку використовують такі процедури, як обтирання, ножні ванни, потім − обливання, душ.
Ефективність загартовуючих процедур буде більшою, якщо їх поєднувати з фізичними вправами та спортивними іграми.
Зарядка допомагає організму швидко перейти від сну до бадьорості, виводить з пасивного стану, готує до подальшої активної діяльності: центральна нервова система налаштовується на робочий ритм, у підлітка підвищується працездатність, він почуває себе більш життєрадісним. Та й серцево-судинна система зарядкою краще включається у трудовий ритм: кров біжить швидше, до тканин надходить більше кисню і поживних речовин.
Робити зарядку потрібно щоденно, через 10-15 хвилин після підйому, у добре провітреному приміщенні, протягом 10-20 хвилин. Починати потрібно з найбільш легких вправ, поступово збільшуючи навантаження, слідкуючи за рівномірністю вдиху і видиху.
Потрібно періодично оновлювати комплекс вправ. Після зарядки не повинно бути ознак втоми, сильного почастішання пульсу. Серед вправ не повинно бути таких, що супроводжуються значним напруженням статичного і динамічного характеру, затриманням дихання.
Вправи можуть бути самими різноманітними: ходьба, потягування, наклони, обертання, повороти тулуба і кінцівок, підскоки, помірний біг тощо. Число повторів вправ для підлітків – 8-10. Приблизний комплекс вправ ранкової гімнастики для підлітків 14-15 років наведено в додатку Б.
Головне – регулярне виконання; з часом звичка робити зарядку стане потребою.
Невід’ємною частиною шкільного життя дитини є розумова праця. Якщо її організувати правильно, вона буде високопродуктивною, сприятиме фізичному та розумовому вдосконаленню людини, її психічному здоров’ю. Нераціонально організована праця, навпаки, малопродуктивна і призводить до погіршення здоров’я.
Є заходи, що сприяють поліпшенню розумової працездатності. Так, робоче місце має бути постійним. Стіл і стілець підбирають залежно від росту. Висота стільця має бути такою, щоб ноги спиралися повною стопою на підлогу чи підставку, утворюючи в тазостегновому й колінному суглобах прямі або трохи тупі кути. Обов’язково використовується для опори спинка стільця. Висоту стола підбирають таку, щоб сидячи на стільці, можна було тримати на столі передпліччя, не опускаючи корпуса тіла і не піднімаючи плечей.
Під час писання й читання найбільш доцільна поза з легким нахилом уперед. Під час бесіди (пояснення викладача) можлива «задня» поза, коли сидять, відкинувшись на спинку стільця.
Правильна посадка забезпечує нормальні умови для роботи зору, органів кровообігу, дихання, травлення, запобігає швидкому стомленню, сприяє збереженню правильної постави. Особливо треба стежити за правильною робочою позою учнів, щоб запобігти викривленням хребта, дефектам зору.
Розумовій праці сприяють достатньо провітрене приміщення, оптимальні умови мікроклімату, тиша, раціональна освітленість.
Інтенсивність розумової праці залежить від емоційного стану. Позитивні (але не надмірні) емоції сприятливо впливають на роботу, негативні − навпаки. Тому дуже важливий добрий психологічний мікроклімат у колективі, доброзичливе ставлення учнів один до одного, позитивна словесна оцінка праці оточуючими, впевненість у корисності виконуваної роботи. Позитивні психологічні фактори мобілізують резерви працездатності.
Для того, щоб правильно організувати працю школяра, треба скласти для нього оптимальний режим дня, враховуючи вік, здоров’я, заняття в школі. При цьому враховують час приготування домашніх завдань, правильне чергування праці та відпочинку, достатній сон, раціональне харчування, перебування на свіжому повітрі.
Всім нам з дитинства добре відома істина, що чистота – запорука здоров’я. І кожна людина повинна дотримуватись її протягом усього свого життя ретельно доглядаючи своє тіло – шкіру, волосся, нігті, ротову порожнину.
Серед гігієнічних факторів, що сприяють зміцненню здоров’я й підвищенню працездатності підлітка, важливе місце належить харчуванню.
Харчування − одна з основних фізіологічних потреб людини. Від нього залежить ріст і розвиток організму, його фізична і розумова працездатність, стійкість проти несприятливих факторів.
Організація раціонального харчування школярів сприяє нормальному фізичному і розумовому їх розвитку, зміцненню здоров’я, підвищенню працездатності та успішності в навчанні. Правильне харчування підвищує опір організму до інфекційних захворювань та інших несприятливих факторів навколишнього середовища.
Неправильне харчування спричинює різні захворювання і насамперед органів травлення. Тому дуже важливо додержувати кількісної та якісної збалансованості основних поживних речовин, раціонального режиму харчування, раціональної кулінарної обробки їжі, її різноманітності, санітарних правил зберігання харчових продуктів.