Сторінка
16

Соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

Анкета розроблена на основі класифікації параметрів діяльності людини В. В. Бойка і містить 20 тверджень, які характеризують чотири рівня мотивації підлітків щодо ведення здорового способу життя:

- задоволеність – в основі її лежить відповідність змісту діяльності потребам індивіда, людина повинна отримувати почуття задоволення, «м’язову радість»;

- привабливість – у кожному періоді суспільного розвитку формуються певні суспільно корисні цілі, вони можуть суперечити цілям й інтересам особистості або збігатися з ними, що є запорукою престижності здорового способу життя;

- міра обов’язковості – для успішного здійснення діяльності вона повинна мати певний ступінь обов’язковості й необхідності в суспільстві. Від цього певною мірою залежить успіх формування у підлітків потреби у веденні здорового способу життя. Якщо людина спочатку не мала сформованої потреби, стійкого інтересу до якої-небудь діяльності, але займалася нею через необхідність, то в процесі виконання цієї діяльності в неї з’являються більш стійкі спонукання, інтерес до неї;

- міра відповідальності – починаючи реалізовувати свої потенційні можливості через здоровий спосіб життя, людина бере на себе відповідальність перед суспільством, колективом, собою.

Кожний тип мотивації характеризують 5 тверджень. Оцінюючи кожне твердження за п’ятибальною шкалою оптант звичайно надає вищі оцінки тим твердженням (стимулам), які є для нього особистісно значущими.

Анкета призначена для виявлення провідних мотивів збереження здоров’я у підлітків. Крім того, вона була використана для дослідження динаміки мотиваційної сфери старших підлітків. Для цього проводилось повторне заповнення оптантами анкети після проведення корекційних вправ.

Анкетування проводилось в груповій формі, хоча може проводитись і в індивідуальній. Недоліком анкети є можливість оптанта давати соціально очікувані відповіді. Щоб усунути цей недолік з оптантами було проведено попередню бесіду, крім того дана методика застосовувалась в комплексі з іншими.

Обробка результатів дослідження проводилась за таким алгоритмом.

Отримані дані переносяться з «Бланку відповідей» до таблиці 2.1.1, наведеної нижче: проти номера кожного твердження у графі «Оцінка» проставляються бали, що їх вибрав оптант.

Кожна горизонтальна графа в таблиці відповідає певному типу мотивації: І – задоволеність (твердження № 1, 5, 9, 13, 17); ІІ – привабливість (2, 6, 10, 14, 18); ІІІ – обов’язковість (3, 7, 11, 15, 19); IV – відповідальність (4, 8, 12, 16, 20). Потім підраховується сума балів у кожній з горизонтальних граф і заноситься до графи «Сума балів за групами мотивів». Далі кожна отримана сума ділиться на 5 (кількість тверджень, що характеризують окремий тип мотивації) і таким чином отримується мотиваційний коефіцієнт (Ім). Отриманий коефіцієнт Ім заноситься в таблицю до відповідної графи.

Таблиця 2.1.1

Результати діагностики провідних мотивів за анкетою

«Вивчення мотивації підлітків щодо ведення здорового способу життя»

Тип мотивації, в якому мотиваційний коефіцієнт (Ім) має найбільше значення, є для оптанта домінуючим. Якщо якомусь типу мотивації відповідає мотиваційний коефіцієнт від 5 до 3, то це свідчить про його особистісну значущість для оптанта; від 2,9 до 2,6 – тип мотивації не дуже значущий; від 2,5 до 0 – зовсім не значущий. Отримані значення Ім ранжуються для кожного оптанта та робиться висновок про його провідні мотиви збереження власного здоров’я.

Після опрацювання даних опитування отримано такі результати:

- група А: у 12 учнів (60 %) переважають мотиви привабливості, у 4 (20 %) – мотиви задоволеності, у 3 (15 %) – мотиви обов’язковості, у 1 (5 %) – мотиви відповідальності;

- група В: у 10 учнів (50 %) переважають мотиви привабливості, у 5 (25 %) – мотиви задоволеності, у 3 (15 %) – мотиви обов’язковості, у 2 (10 %) – мотиви відповідальності;

- група С: у 10 учнів (50 %) переважають мотиви привабливості, по 4 (20 %) – мотиви задоволеності і мотиви обов’язковості, у 2 (10 %) – мотиви відповідальності;

Узагальнені результати анкетування показано на рис. 2.1.1.

Рис. 2.1.1. Результати діагностики провідних мотивів за анкетою

«Вивчення мотивації підлітків щодо ведення здорового способу життя»

Отримані результати свідчать про те, що для оптантів кожної з груп у веденні здорового способу життя переважають мотиви привабливості, мотиви задоволеності й обов’язковості розподіляються приблизно порівну, а мотиви, що характеризують міру відповідальності, є найменш значущими.

Типи мотивації можуть зустрічатися в різних сполученнях, оскільки основу поведінки будь-якої людини завжди складають декілька мотивів.

Для отримання попередніх даних про негативні тенденції в розвитку функціонального стану учнів старших класів використовувались діагностичні методики з проведенням паралельного аналізу змін, що спостерігались у поведінці підлітків.