Сторінка
25

Соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

Рано чи пізно батькам доведеться почати розмову зі своїми синами і дочками про статеве життя. Знайти правильний тон у такій розмові важко, але необхідно. Адже від того, чи зуміємо ми все правильно пояснити дитині, чи викличемо у неї довіру до своїх слів, значною мірою залежить, чи відбудеться у людини повноцінне, гармонійне доросле життя. Потрібно пам’ятати, що статевий потяг у дітей проявляється досить рано і часто виражається у збудженості, схвильованості, напруженості.

Особливе значення у статевому вихованні має інформація про інтимне життя. І якщо батьки усуваються від цього, а діти черпають знання на вулиці, від друзів, у інтимному житті вони часто починають бачити лише пошлість. Так, майбутнє сімейне життя може бути поставлене під удар ще в юності позицією замовчування старших щодо фізіологічної норми статевого життя.

Але сказати чи не сказати – це ще не сама важлива проблема, яку належить вирішувати батькам. Їм дуже важливо виховати у дитини уміння підкоряти і придушувати деякі фізіологічні потреби, навчити її управляти своїми почуттями, уберегти від раннього залучення до статевого життя. Про те, як багато небезпек таїть воно у собі для несформованого організму, його нервової, ендокринної систем можна написати цілі трактати. Алей це не буде самим страшним, головна біда в іншому. Про це детально говорить автор книги «Критичні періоди дитинства» О. І. Миронов. «У порівнянні з медичними протипоказаннями, – пише він, – головна шкода раннього статевого життя стосується морально-етичної сфери особистості. Бездумна гра в «секс» спустошує і без того не дуже багатий внутрішній світ підлітка, робить його цинічним, розв’язним, нездатним на глибокі почуття. До цього потрібно додати, ранні статеві зв’язки, як правило, відбуваються на фоні вживання спиртних напоїв і часто з випадковими партнерами. Все, разом узяте, може сформувати у підлітка анти суспільні настанови, з якими не так уже й важко потрапити в розряд неповнолітніх правопорушників».

Нажаль, доводиться констатувати ще один парадокс: хоча батьки і вважають турботу про зміцнення здоров’я дітей справою важливою, однак лише дехто з них по-справжньому використовує для цього можливості фізичної культури.

Потрібно зазначити, що і самі батьки в переважній більшості самокритично оцінюють свою участь у фізичному вихованні дітей, посилаючись при цьому на ряд причин, що заважають їм проявити себе на цьому поприщі більш достойно.

Спостереження показують, що батьки, як правило, активні і винахідливі у створенні хороших побутових умов, в турботі про те, щоб діти були гарно вдягнені, смачно і ситно нагодовані. Все це, звичайно, добре. Погано тільки, що часто на цьому й заспокоюються, вважаючи, що належне здоров’я дитини вже буде забезпечене автоматично. А на ділі виходить, що надмірний комфорт і посилене харчування за недостатньо активного рухового режиму породжують у дітей побутові лінощі, послаблюють їхнє здоров’я, зменшують їх працездатність, ведуть до ожиріння.

Йдеться не про якісь складні речі – про азбуку. У фізичному вихованні такою азбукою є формування фізкультурно-гігієнічних навичок. Навички чіткого режиму навчання і сну, раціонального проведення вільного часу, ранкова гімнастика, водні процедури, звичка щоденно бувати на свіжому повітрі (а отже, рухатись, брати участь у спортивних розвагах) – все це перетворюється з часом на звичні принципи організації кожного дня.

Але звідки у малюка, пізніше у підлітка і, зрештою, у дорослого юнака чи дівчини з’являться ці настільки цінні навички, якщо в сім’ї до цього не привчають, якщо самі батьки їх не дотримуються? Тут, очевидно, ми маємо безпосередній і невтішний наслідок особистого прикладу батьків.

А як необхідна підліткам «спортивна» допомога дорослих! Увага дорослих потрібна їм у великому і малому, простому і складному. При цьому дуже важливим є вибір мети: дорослі повинні знати, що їм робити не взагалі («необхідно зміцнювати здоров’я дітей»), а конкретно, у дану пору року, у відповідності до можливостей підлітка, тоді і фізичне виховання проходитиме більш успішно. Суттєва і така обставина: спільні заняття, загальні спортивні інтереси дають батькам можливість краще взнати дитину, створюють і зміцнюють в сім’ї обстановку взаємної уваги і ділової співдружності, таку необхідну для вирішення будь-яких виховних завдань. І зрештою, сімейний спорт – це не якесь «виховне навантаження», а, по-суті, радість і відпочинок і для дорослих, і для дітей.

Дуже добре, якщо батьки навчають чогось дитину, допомагають їй і на додаток самі беруть участь у шкільних спортивних святах і змаганнях. Сім’я живе майбутніми змаганнями, готується до них, бере участь, хвилюється, радіє, обговорює, що вийшло, а що ні… Одним словом, спортивні інтереси у такій сім’ї зближують дітей і батьків.

А в якому виграші буде школа, якщо запровадить проведення таких спільних спортивних заходів! Нехай навіть це не обов’язково змагання, нехай це буде просто фізкультурне свято. Пригадаємо дух народних забав, розваг, головне в них – не прагнення до першості, а можливість взяти участь, випробувати свої сили, отримати задоволення від руху, від гри.

У фізичному вихованні підлітків потрібно враховувати таку їх особливість: вони нерідко схильні переоцінювати свої можливості у руховій діяльності, а невдачі, зриви, низькі результати у різних видах фізичних вправ можуть викликати у них неприємні переживання – так виникає негативне ставлення до занять фізичними вправами.

Зазначимо, що багатьох підлітків не влаштовує їхній фізичний стан, особливості їхньої тілобудови. Вони соромляться своїх вузьких плечей, запалих грудей, недостатньо розвиненої мускулатури. На щастя, недоліки фігури можна виправити з допомогою спеціальних вправ, були б бажання і наполегливість у здійсненні цієї мети. Потрібно навіювати підлітку впевненість у своїх силах, у можливості впливати на особливості своєї фігури у бажаному напрямку. Для цього існують спеціально розроблені комплекси так званої атлетичної гімнастики.

Такі заняття, між іншим допомагають сформуватися важливим якостям особистості: наполегливості у досягненні мети, упорству; позитивні результати цих занять сприятливі для психічного стану підлітка. Окрім того, такі заняття – важливий спосіб корисного використання надлишку енергії, яка може не знайти іншого достойного виходу.

Дуже важливо забезпечити дитині можливість вести активний спосіб життя, багато рухатися, займатися фізкультурою. В домашніх умовах для цієї мети служать дитячі тренажери, яких в нинішній час пропонується чимало. Багато хто з батьків-умільців створюють такі куточки здоров’я своїми руками і навіть в малогабаритних квартирах. Виявляється, завжди можна знайти місце, щоб змонтувати секцію шведської стінки, а перекладина у дверному отворі дозволяє міцно закріпити кільця і канат. Діти дуже охоче використовують такі домашні «стадіони».

Заняття спортом і навчання у школі – дві важливі сторони багатогранного процесу виховання юних громадян. За умови правильної постановки справи вони не тільки не заважають одне одному, але й здійснюють взаємний стимулюючий вплив. Чимало прикладів, коли школярі-спортсмени напружено тренуються, стають майстрами спорту, навіть чемпіонами, і в той же час відмінно навчаються у школі.