Сторінка
4

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Розглядаючи під цим кутом зору методичні засоби залучення учнів до активної навчальної діяльності, слід у першу чергу назвати проблемне навчання, евристичну бесіду, розв’язування системи пізнавальних задач, диференційний підхід і програмований контроль, формування в дітей умінь коритися операціям мислення.

В останнє десятиріччя широкого розповсюдження в усьому світі набув підхід, в основу якого покладено формування в учнів життєвих навичок, що сприяють здоровому способу життя. Досвід свідчить, що для цього слід дотримуватись певних педагогічних умов. Ми хочемо запропонувати таке твердження поняттю «Педагогічні умови». Отже педагогічні умови – це особливості організації навчально-виховного процесу, що детермінують результати виховання, освіти та всебічного розвитку особистості, об’єктивно забезпечують можливість їх дослідження та удосконалення у навчально – виховному процесі. Основними компонентами педагогічних умов є:

озброєння школярів знаннями про здоров’я людини та способи його збереження і зміцнення;

формування в учнів умінь і навичок здорового способу життя шляхом залучення їх до позанавчальної діяльності;

профілактика та подолання негативних звичок;

організація дозвілля, створення умов для підтримки та зміцнення здоров’я учнів;

постійний моніторинг стану здоров’я учнів;

підтримка гуманної, доброзичливої атмосфери в класних колективах;

використання в оздоровчо-пропагандистській роботі можливостей соціального оточення, співпраці з батьками та медичними установами.

У сучасних умовах, коли зниження духовного потенціалу та здоров’я молоді, стає відчутною реальністю, необхідність орієнтованості на формування духовних потреб, здорових звичок, фізичного загартування, в цілому здорового способу життя є одним із пріоритетних напрямів у розробці концепції виховання дітей і молоді у сучасній школі. У сучасних школах з поглибленим вивченням фізкультури, ліцеях, гімназіях створені інші умови ніж у ЗОШ, основи формування здорового способу життя у п’ятикласників мають свої особливості. Визначення специфіки формування здорового способу життя учнів у школах є проблемою, яка полягає у розв’язанні суперечностей між існуючими підходами до фізичного і духовного виховання школяра, які склалися у загальноосвітніх навчальних закладах і зорієнтовані лише на покращення фізичних якостей.

Як показали дослідження, навчально-виховний процес повинний включати два провідних напрямки організаційно-педагогічної діяльності із формування здорового способу життя: створення оптимальних зовнішніх умов – мікросоціального середовища (гуманістичні відносини, сприятливий психологічний клімат, активна творча обстановка), через спільну діяльність і спілкування дітей і дорослих в освітньому процесі (Ю. Бабанський, А. Бодалев, Б. Гершунський, В. Звєрєва, В. Караковський, А. Макаренко, А. Мудрик, Н. Щуркова й ін.); забезпечення внутрішніх умов (установок, потреб, здібностей) для саморозвитку й самовиховання учнів через механізми самопізнання, рефлексії, цілеутворення (Г. Акопов, Б. Ананьєв, Л. Божович, Б. Братусь, Т. Давиденко, В. Мініяров, Б. Паригин, С. Рубінштейн, В. Якунін і ін.).

Таким чином, сучасна ситуація характеризується протиріччями між усвідомленням суспільством необхідності підтримки здоров’я і працездатності особистості, як важливої характеристики конкурентоздатності в умовах ринкової економіки й недосконалістю освітньої системи (практичною відсутністю адекватних організаційно-педагогічних умов), що сприяє формуванню необхідних якостей особистості школярів і, перше за все, учнів п’ятих класів.

Отже, слід розуміти, що не лише соціальний стан, а й педагогічні умови впливають на формування психосоціальної компоненти здоров’я школяра. Вчитель у своїй діяльності повинен передбачити шляхи і методи досягнення всебічного і гармонійного розвитку учня як особистості, як окремого суб’єкта в соціумі.

Соціальне середовище, в якому формується особистість, треба розуміти не тільки як оточення, але й як систему можливостей, вимог та очікувань, яка виконує конструктивні й диригентські функції щодо цього процесу. Це множина викликів та очікувань складним чином відображається в самій конструкції свідомості та почуттів особистості, у наборі алгоритмів, стандартів та правил поведінки й діяльності, в її пізнавальній структурі.

Ми пропонуємо такий ступінчастий план педагогічних умов формування психосоціальної компоненти для учнів п’ятого класу (рис 1). Він здебільшого залежить від діяльності педагогічного колективу так як більшу частину часу діти проводять в навчальному закладі.

Рис 1.1 Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я

На нашу думку, педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я залежать не лише від учителя, але і від учнів. Ступінь взаємозв’язку класу з учителем відіграє важливу роль у навчальному процесі. Тож для кращого формування психосоціальної компоненти здоров’я необхідно дотримуватись педагогічних умов, які систематизують і вдосконалюють навчально-виховний процес.

Особливості формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів

Психічне життя індивіда складається з цілей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, уяви, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язане з особливостями мислення, характеру, здібностей людини. Показники соціального здоров’я пов’язані з економічними чинниками, стосунками індивіда з структурними одиницями соціуму (сім’єю, організаціями), з якими створюються соціальні зв’язки: праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування тощо. У загальному вигляді соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем розвитку, які притаманні головним сферам суспільного життя в певному середовищі — економічній, політичній, соціальній, духовній. Ці складові тісно взаємопов’язані, вони в сукупності визначають стан здоров’я людини. У реальному житті майже завжди спостерігається інтегрований вплив цих складових.

Як відомо, стан здоров’я людей залежить від багатьох чинників. За класифікацією американського вченого Роббінса, фактори, що впливають на здоров’я, можна розділити на чотири великі групи: спосіб життя (51 - 52% впливу); стан навколишнього середовища (20 - 21%); біологічні чинники (19 20%); обсяг і якість медичної допомоги (8 - 9%).

Дослідження вчених у галузі педагогіки і психології свідчать про те, що найбільш сприятливі можливості для розвитку особистості з’являються у дитячому і молодшому підлітковому віці (П. Блонський, Л. Виготський, В. Давидов, І. Кон, Б. Ліхачов, А. Петровський, В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Шацкий, Д. Ельконін). Зміни, що відбуваються у цей період в організмі дітей і підлітків, стають основою для формування центрального новотвору в особистості дитини, що виражає їхню об’єктивну і суб’єктивну готовність до повноцінного життя в суспільстві. Перехід із початкової школи до основної традиційно є однією з найбільш складних педагогічних проблем, а період адаптації п’ятикласників – одним з найважчих періодів шкільного навчання. Стан дітей у цьому періоді характеризується низькою організованістю, недисциплінованістю, зниженим інтересом до навчання та його результатів. Саме у цей час закладаються основи майбутньої життєвої позиції людини. Тому головна роль у формуванні ціннісних орієнтирів покладена на систему шкільного виховання .