Сторінка
5

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Вікова періодизація психічного розвитку дитини для практики навчання і виховання є особливо важливою для розкриття закономірностей психічного розвитку на окремих вікових етапах життя. Кожний віковий період характеризується специфічними особливостями. Тривалість вікових періодів може змінюватися залежно від індивідуальних особливостей дитини та, в значній мірі, від соціальних факторів. Перехід від одного вікового періоду до наступного є переломним етапом індивідуального розвитку, або критичним періодом. Нами була взята періодизація за А. Маркосяном, так як для педагогів більш зручною є періодизація, побудована на основі морфофункціональних і психічних критеріїв. А. Макросян відносить учнів п’ятих класів до періоду другого дитинства. Відомо, що основним психологічним змістом цього періоду, є перехід від дитинства до дорослості, який і зумовлює специфічну відмінність всіх сторін розвитку. В віці 10-12 років одним із найважливіших факторів розвитку є його власна соціальна активність, яка розгортається на ґрунті численних якісних змін організму. Зміни організму характеризуються інтенсивністю, гетерохронністю, стрибками в розвитку, що треба враховувати аналізуючи формування основ моральних, соціальних основ особистості. Зазначені умови викликають труднощі в душевному житті як у самого учня так і у дорослих, що з ним спілкуються.

Аналізуючи розвиток організму, який впливає на всю психічну сферу, в пергу чергу, необхідно зазначити розгортання процесу статевого дозрівання.

Фізичні аспекти перебудови організму учнів п’ятих класів безперечно впливають на їх психосоціальну сферу і поряд з головним новоутворенням в особистості (виникнення уяви про себе як про дорослу людину, намагання бути і вважатись дорослим) повинні враховуватись в процесі психосоціального виховання.

У віці 10 - 12 років спілкування з товаришами набуває надзвичайно великої цінності для особистості. В особистісному спілкуванні вони виділяють товаришів, близьких товаришів і особистого друга. Положення учня в групі одноліток залежить вже не від того, як він виконує вимоги дорослих, а в першу чергу від товариських якостей, а також від сміливості, уміння володіти собою та винахідливості. Все це дає можливість спрямувати процес фізичного виховання так, щоб зазначені риси психіки виступали усвідомленими внутрішніми рушійними силами мотивації занять.

У навчальній діяльності учні п’ятих класів, на відміну від дітей молодшого шкільного віку, спроможні аналізувати завдання і розпочинати процес їх вирішення. Важливо підкреслити, що це шлях рішення не тільки інтелектуальних завдань, але і моторних. Зміни в пізнавальних процесах дозволяють здійснювати різнорідне навчання моторним діям.

Застосування психофізичних вправ в процесі психосоціального виховання повинно враховувати, що в учнів п’ятих класів виникає потреба в пізнанні власних якостей, зростає інтерес до себе, що обумовлюється бажанням отримати високу оцінку оточуючих.

Схильність до мрійливості, фантазування, експериментування, яка часто виявляється в цьому віці, пояснюється особливостями формування мислення школяра, в якому на цьому етапі розвитку домінує словесно-логічний фактор. Ця обставина відкриває можливості для розвитку теоретичного мислення, звідси схильність до уявних вправ і роздумів про загальні питання світобудови.

Формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів слід здійснювати систематично:

шляхом цільового спілкування з батьками, учнями;

проводити більше уроків, або позакласних заходів у яких учні можуть вільно висловити свої думки стосовно питань про збереження здоров’я. Цей момент можна реалізувати на уроках-диспутах, уроках-конференціях, уроках-бесідах, уроках захисту проектів, уроках-тренінгах;

влаштовувати акції, присвячені здоров’ю, задіюючи в цьому і той вид роботи, яким учні звикли користуватися кожен день;

створюючи цікаві блоги можна контролювати роботу учнів та привернути увагу іншої молоді;

залучити підтримку учнів серед різновікового прошарку молоді у вигляді волонтерської підтримки «допоможи меншому».

Так як одним з головних новоутворень у цьму віці є почуття дорослості, то кращим методом у навчанні є спілкування. Учні у змозі працювати самостійно, але, звичайно, за допомогою учителя чи батьків. Таким чином вони будуть реалізовувати себе, як особистість у соціальній сфері.

Звичайно, включити учнів у творчу пізнавальну діяльність здатний тільки той педагог, який має високу професійну майстерність, якого учні поважають і люблять. На думку А. Макаренка, «те, що ми називаємо високою кваліфікацією, упевнене і чітке знання, уміння, майстерність, золоті руки, небалакучість і цілковита відсутність фрази, постійна готовність до роботи – ось що захоплює дітей найбільше».

Аналіз методичної літератури з проблеми дослідження

На основі аналізу діючої програми з основ здоров’я ми з’ясували, що програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров’язберігаючої, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей. Конкретним результатом навчання має бути розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема, уміння прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина. Зміст програми структуровано за чотирма розділами, що представлені в програмах для кожного класу:

1. Життя і здоров’я людини.

2. Фізична складова здоров’я.

3. Соціальна складова здоров’я.

4. Психічна і духовна складові здоров’я.

Розділ «Життя і здоров’я людини» надає можливість акцентувати увагу учнів на шляхах і засобах збереження та поліпшення здоров’я, сприяти усвідомленню їхнього призначення і місця у світі, усвідомити зміст понять «здоров’я», «здоровий спосіб життя» та їх складових тощо.

Розділ «Фізична складова здоров’я» присвячений розкриттю закономірностей та механізмів фізичної компоненти здоров’я, дає можливість учням оволодіти навичками здорового способу життя, догляду за тілом, попередження найпоширеніших соматичних та інфекційних захворювань, травматизму, нещасних випадків, запобігання захворюванням, що передаються статевим шляхом, СНІД; формує в учнів позитивні мотивації до здорового способу життя, навчає ефективним принципам організації навчального процесу і активного відпочинку.

«Соціальна складова здоров’я» спрямована на ознайомлення учнів із соціальними аспектами здоров’я, засадами соціальної адаптації, на підготовку їх до дорослого життя та професійного самовизначення.

Розділ «Психічна і духовна складові здоров’я» передбачає оволодіння учнями навичками та вміннями позитивного спілкування, запобігання конфліктам та зменшення шкідливого для здоров’я впливу надмірних стресогенних чинників, ознайомлення з принципами психічного розвитку людини, її пізнавальними та психоемоційними особливостями; акцентує увагу на моральному здоров’ї як одній із важливих характеристик людини і суспільства; розкриває вплив духовного життя людини на здоров’я.