Сторінка
1

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Одним із показників високого потенціалу людини є її здоров’я як найбільша соціальна цінність та основна умова виконання нею біологічних і соціальних функцій, фундамент для реалізації, саморозвитку. Емоційне благополуччя, гармонія з оточенням, радість від процесу діяльності та спілкування є одними з основних детермінант психічного, соціального, духовного і, як наслідок, фізичного здоров’я кожної людини.

Психічне здоров’я та соціальне благополуччя – фундаментальні складові життя дитини, які забезпечують сприйняття значущості буття, дозволяють їй розкрити особистий потенціал, стати суспільно-активним громадянином.

На сучасному етапі розвитку суспільства реформування освіти призвело до переходу навчання на більш сучасні норми, що вимагало створити відповідні цьому рівню навчальні плани та програми й, у свою чергу, призвело до інтенсифікації та ускладнення навчальної діяльності учнів. Значно зріс обсяг навчального навантаження, інформаційна насиченість занять. Таким чином, навчальне навантаження при постійно наростаючих і мінливих обсягах, складності та новизні інформації, обмеженості часу, зміні кількості та якості джерел інформації обумовлює підвищені вимоги до учнів і може стати фактором ризику для їхнього здоров’я, що в першу чергу стосується учнів 5-го класу.

Перехід із початкової школи до основної традиційно є однією з найбільш складних педагогічних проблем, а період адаптації п’ятикласників одним з найважчих періодів шкільного навчання. Стан дітей у цей період характеризується низькою організованістю, недисциплінованістю, неуважністю, зниженням інтересу до навчання та його результатів.

Процес гуманізації сучасного суспільства потребує виявлення можливих умов, шляхів, механізмів соціально-виховної роботи з молоддю.

Організація дозвілля є одним із важливих завдань на шляху соціалізації молоді, адже діяльність, якій присвячено вільний час, конструктивно впливає на формування особистісних якостей: інтелектуальних, моральних, культурних, на фізичний розвиток молодого покоління. Нереалізованість надлишку вільного часу, відсутність сформованості культури дозвілля призводить до посилення негативних процесів у молодіжному середовищі (вживання алкоголю, наркотиків, спроби суїциду, агресія). Проблема соціалізації молоді та підлітків сьогодні стоїть досить гостро у всьому світі, і викликає інтерес педагогів, вчених, соціальних працівників багатьох країн.

Формування психосоціальної компоненти здоров’я слід розвивати і вдосконалювати відповідно до вимог, що ставить перед нами сьогодення. Для цього доцільно вивчати, переосмислювати і перебудовувати різні ділянки культурно-освітньої роботи, впроваджувати вітчизняні новаторські ідеї, світовий досвід. Стає зрозумілим, що є нагальна потреба у створенні комплексної моделі, спрямованої на поліпшення здоров’я дітей та молоді України, і що така модель має бути побудована на засадах і принципах теорії і практики формування психосоціальної компоненти здоров’я.

Валеологічна освіта спрямована на формування в учнів ставлення до власної психосоціальної компоненти здоров’я, тому саме впровадження методик формування психосоціальної компоненти під час навчання основам здоров’я дасть змогу реалізувати цей підхід. За своїми функціональними можливостями спеціальні методики дадуть змогу підвищити психосоціальну компоненту здоров’я учнів п’ятих класів .

Усе це дає підставу стверджувати, що сучасний етап валеологічної освіти вимагає від педагогів пошуку нових підходів у її забезпеченні. Виховання в особистості розумного ставлення до свого здоров’я, вивчення і дотримання нею основних засад раціонального харчування, стимулювання фізичної активності, загартовування організму, дотримання правил особистої і загальної гігієни є засобами розв’язання сучасних завдань щодо забезпечення всебічного гармонійного розвитку особистості.

Однак, незважаючи на значні зусилля щодо формування психічно та соціально здорового підростаючого покоління, стан здоров’я дітей України сьогодні погіршується. Вже в віці 10-12 років кожна дитина має близько двох захворювань. Характерними є різноманітні форми шкільної дезадаптації, інтелектуальна дефіцитність, соціально – стресові та невротичні розлади. Особливістю формування здоров’я сучасних школярів є несприятливий вплив хронічного психоемоційного перевантаження, яке негативно впливає на здоров’я. Аналіз педагогічної теорії та практики свідчить про наявність суперечностей між актуальністю формування здорового покоління, що зафіксовано законодавством України, та стійкими негативними тенденціями у стані здоров’я учнівської молоді, починаючи з початкової ланки; необхідністю проведення систематичної роботи з формування психічного та соціального здоров’я учнів 5 – х класів та не розробленістю педагогічних чинників і умов даного процесу; визначенням провідної ролі педагогічних працівників і батьків у формуванні здоров’я школярів та їх недостатньою компетентністю щодо даної проблеми.

У сучасних наукових дослідженнях проблема здоров’я розглядається як одна з найважливіших проблем цілого комплексу наук про людину. У полі змістової проблематики здоров’я виокремлюються філософський (І. Брехман), соціальний (Г. Апанасенко, Е. Апостолов, М. Гончаренко, Ю. Лісицин, Л. Матрос, Г. Царегородцев), медико-біологічний (Г. Апанасенко, Г. Сердюковська, В. Язловецький), психологічний (О. Васильєва, І. Дубровіна, О. Жабокрицька, А. Маслоу, Ф. Філатов) аспекти.

Проблеми превентивного виховання молоді, педагогічні засади валеології, виховання здорового способу життя дітей та підлітків висвітлені в роботах О. Аксьонової, Т. Андрющенко, Е. Булич, М. Гончаренко, Г. Даниленко, Н. Денисенко, О. Дубогай, О. Жабокрицької, С. Кириленко, Ю. Мельника, І. Муравова, В. Оржеховської, С. Свириденко, В. Шахненка. Особливе значення мають роботи, присвячені проблемі педагогічної психогігієни, формуванню психогігієнічної компетентності педагога (С. Болтівець, Н. Гаранян, С. Громбах, О. Дубровський, Н. Денисенко, Т. Кулакова, Г. Сердюковська, І. Синиця, А. Холмогорова), гуманізації освітнього середовища (Я. Коломинський, С. Подмазін, В. Слободчиков, С. Свириденко, О. Столяренко, М. Черноушек), проблемам педагогічного спілкування (Б. Ананьєв, О. Бодалєв, Л. Божович, Л. Виготський, Ж. Глозман, А. Мудрик, В. М’ясищев, А. Петровський, А. Растригіна, В. Сухомлинський), організації виховного процесу на засадах особистісно зорієнтованого та індивідуального підходів (І. Бех, І. Якиманська). Ми бачимо, що психосоціальний аспект здоров’я учнів 5 – х класів залишається поза увагою дослідників, що ще раз підтверджує доцільність обраної теми дослідження.

Актуальність визначеної проблеми, її недостатня дослідженість, необхідність подолання зазначених суперечностей обумовили вибір теми нашого дослідження: «Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів».

Мета бакалаврської роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі та ефективних педагогічних умов формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-го класу.