Сторінка
16

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Наступною умовою формування психосоціальної компоненти здоров’я було проведення щотижневих класних годин, які передбачали надання ефективної підтримки учням 5-х класів у період адаптації до навчання в середній ланці школи. У процесі проведення нашого дослідження ми проводили класну годину з учнями 5-Б класу для того, щоб виявити ступінь адаптованості до навчання в 5-му касі (додаток Д).

Формування психосоціальної компоненти здоров’я не можливе без допомоги членів сім’ї. Ми провели батьківські збори, на яких була задіяна така тема: «Адаптація учнів 5-го класу до навчання в школі», яка суттєво відрізнялась від всіх попередніх (додаток Г).

Формування психосоціальної компоненти здоров’я у вільний час від навчання, проводився шляхом запровадження особистого щоденника здоров’я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п’ятих класів.У щоденнику вміщено багато завдань, які не повторюють учбовий матеріал. Вони сприяють розвитку логічного мислення, розумових і творчих здібностей, тренують пам’ять і увагу, змушують фантазувати та нестандартно мислити. Завдання можуть виконуватись за допомогою батьків, братиків, сестричок, що також сприяють порозумінню із близькими.

Отже, розроблені рекомендації щодо формування психосоціальної компоненти здоров’я на уроках з основ здоров’я допоможе вчителеві сформувати в учнів ціннісне ставлення до власного здоров’я.

1. На основі розподілу балів, які набрали учні 5-А і 5-Б класів після оцінки психосоціальної компоненти здоров’я ми визначили кількість інтервалів, кожному із яких було присвоєно певний інтервал балів, який відображено у таблиці 2.5. Загальна оцінка низького рівня психосоціальної компоненти здоров’я варіює у межах 0 – 19 балів; оцінка середнього рівня сформованості психосоціальної компоненти здоров’я варіює у межах 20 – 40 балів; оцінка високого рівня - у межах 41-48 балів.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать, що низький рівень психосоціальної компоненти здоров’я мають 58,33% учнів 5-А класу і 62% учнів 5-Б класу, середній рівень – 37,5% учнів 5-А класу і 33,3% учнів 5-Б класу; високий рівень – 4,17% учнів 5-А класу і 4,17% учнів 5-Б. В учнів спостерігається великий відсоток порушення норм спілкування з батьками, зокрема домінує відсутність спілкування з батьками, та часті суперечки. Учні майже не відвідують гуртки, погано харчуються, деякі учні відповіли, що мало їдять. Існує проблема спілкування з однокласниками, більшість учнів відповіли, що їм важко знайти спільну мову з однокласниками Тому після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 emp ≈ 0,18 а χ2krit≈5,99. Отже, χ2 emp ≤ χ2krit, тому досліджувані нами вибірки подібні. Ці результати засвідчили про необхідність створення ефективної педагогічної моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів спеціалізованої школи-інтернат.

Отже, учні 5-Б класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми нами було взято у якості експериментальної, а учні 5-А класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми у якості контрольної груп.

2. Нами була розроблена модель формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів. Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів п’ятих класів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу, та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв’язку. В моделі ми показали взаємозв’язок психосоціальної компоненти здоров’я учнів п’ятих класів з педагогічним колективом, батьками, однолітками, громадськістю, де чітко показали взаємозв’язок компонентів між собою. Ця модель реалізовується через призму педагогічних умов здоров’я формуючої та здоров’язберігаючої можливостей діяльності педагогічного колективу.

3.Визначено педагогічні умови ефективного формування психосоціальної компоненти здоров’я п’ятикласників: удосконалення змісту, форм і методів педагогічної діяльності для розширення соціального досвіду та життєвих навичок учнів п’ятих класів, гуманізація педагогічних взаємовідносин, створення позитивного психологічного клімату в класних колективах; організація відповідної теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів шляхом навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, узгодження діяльності учасників виховного процесу щодо збереження, зміцнення і відновлення психічного та соціального здоров’я учнів; реалізація діагностико-корекційної роботи з учнями п’ятих класів.

Аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи по формуванню психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу

Сутність нашої дослідно-експериментальної роботи полягала у кількісному та якісному аналізі результатів, перевірки ефективності функціонування методик формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів. Моніторинг динаміки змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я здійснювався за тією ж методикою, що і на констатувальному етапі дослідження.

З метою перевірки використання методик формування психосоціальної компоненти здоров’я у ході з 04.02.2013 р. по 24.03.2013 р., в учнів (експериментального) 5-Б класу було проведено ряд уроків-тренінгів, практичних робіт, які передбачали застосування учнями: психофізичних тренувань; виконання комплексу ранкової гімнастики, вправ на психічне розвантаження; застосування дихальної психотехніки, вправи на профілактику хвороб очей. У 5-А (контрольному) класі комплекс заходів щодо формування психосоціальної компоненти здоров’я не застосовувався.

Організація способу життя учнів експериментального класу Глухівської школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім. М. І. Жужоми, здійснювалась згідно із науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо застосування моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я.

Після застосування розробленої нами моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я на уроках з основ здоров’я у експериментальному класі нами було повторно проведене анкетування.

Ми отримали наступні результати щодо оцінки рівнів формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів експериментального і контрольного класів, які відображено у таблицях 3.1., 3.2.

Таблиця 3.1 Аналіз відповідей учнів 5-А класу