Сторінка
22
2. Нами було виділено рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров’я для учнів 5-х класів. Ці показники були покладені нами в основу визначення трьох рівнів психосоціальної компоненти здоров’я: низького, середнього, високого. Для того, щоб виявити рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класів, ми розробили умовну шкалу балів, яка дозволяє оцінити міру прояву ознаки. Кожному критерію відповідав певний бал. Так, 2 бали ставилось у випадку, коли учень має високий показник психічної чи соціальної компоненти здоров’я (має гарний настрій, завжди бадьорий, має гарне самопочуття), 1 бал – у разі середнього стану психосоціальної компоненти здоров’я, 0 балів, коли рівень психосоціальної компоненти здоров’я низький (учень мало спілкується з людьми, погано їсть, мало спить, має проблеми з батьками).
Результати констатувального етапу експерименту свідчать, що низький рівень психосоціальної компоненти здоров’я мають 58,33% учнів 5-А класу і 62% учнів 5-Б класу, середній рівень – 37,5% учнів 5-А класу і 33,3% учнів 5-Б класу; високий рівень – 4,17% учнів 5-А класу і 4,17% учнів 5-Б. В учнів спостерігається великий відсоток порушення норм спілкування з батьками, зокрема домінує відсутність спілкування з батьками, та часті суперечки. Учні майже не відвідують гуртки, погано харчуються, деякі учні відповіли, що мало або майже не їдять. Існує проблема спілкування з однокласниками, більшість учнів відповіли, що їм важко знайти спільну мову з однокласниками. Тому після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 emp ≈ 0,18 а χ2krit≈5,99. Отже, χ2 emp ≤ χ2krit, тому досліджувані нами вибірки подібні. Ці результати засвідчили про необхідність створення ефективної педагогічної моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів Глухівської спеціалізованої школи-інтернат. Отже, учнів 5-Б класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми нами було взято у якості експериментальної, а учнів 5-А класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми у якості контрольної груп.
3. Нами була розроблена модель формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів. Наша модель має істотні переваги та зручності: наочність, видимість, легкість оперування. Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів п’ятих класів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу, та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв’язку.
Вона відображає взаємодію різних компонентів середовища проживання: трудової, навчальної, побутової, а також особистісні компоненти: однолітки, вчителі та батьки. Розкриваючи зміст психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів, слід зазначити, що всі сфери життєдіяльності дітей даного віку: трудова, суспільна, сімейна, дозвільна – взаємопов’язані через спілкування з однолітками, вчителями, батьками, тими, кого ми назвали суб’єктами освіти.
Дана схема, на наш погляд, відображає соціально-психологічну сторону процесу формування здорового способу життя учнів 5-х класів. Ми вважаємо, що якщо вміст компонентів та їх взаємодія носить здоров’язберігаючий характер, то формується психосоціальна компонента здоров’я, якщо ж тільки частина з них відображає психосоціальну компоненту здоров’я, то про формування психосоціальної компоненти здоров’я говорити важко. Якщо виходити з теоретичного положення, що всі «життєві функції організму виступають як його потреби, а нормальна життєдіяльність його здійснюється як задоволення їх, то необхідною є побудова моделей поведінки, проектування зворотних зв’язків». Проектування зворотних зв’язків можливий через побудову моделі «акцепторно-програмних взаємодій», яка відображає істотні риси людського життя. Її перевагою є базисне положення про життєве значення всіх актів життєдіяльності, передумови, що всі вони мають певну цільову спрямованість. Це дає можливість проектувати зміни системи цінностей особистості в процесі її розвитку.
Для досягнення поставленої мети ми провели методичний супровід по формуванню психосоціальної компоненти здоров’я.
Нами було визначено педагогічні умови ефективного формування психосоціальної компоненти здоров’я п’ятикласників: удосконалення змісту, форм і методів педагогічної діяльності для розширення соціального досвіду та життєвих навичок учнів п’ятих класів, гуманізація педагогічних взаємовідносин, створення позитивного психологічного клімату в класних колективах; організація відповідної теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів шляхом навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, узгодження діяльності учасників виховного процесу щодо збереження, зміцнення і відновлення психічного та соціального здоров’я учнів; реалізація діагностико-корекційної роботи з учнями п’ятих класів.
4. У експериментальній групі після проведення формувального етапу експерименту зменшилась кількість учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із консатувальним етапом на 24,5%. Збільшився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я на 20,9% та з високим рівнем на 4,1%. У контрольній групі після проведення формувального етапу експерименту спостерігалася динаміка погіршення рівня психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із констатувальним етапом. Підвищився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я на 4,17, знизився відсоток учнів із середнім рівнем на 4,2% та високим рівнем 4,17 показник не змінився.
Після проведення формувального експерименту в експериментальній групі у порівнянні з контрольною знизився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 37,5%. Підвищився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 54,2%. Відсоток учнів з високим рівнем психосоціальної компоненти здоров’я становив 8,3%. Отримані результати (див рис 3.1) переконливо свідчать про те, що розроблена педагогічна модель та методичні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів ефективні. Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 emp ≈ 6,5; а χ2krit≈5,99. Отже, χ2 emp> χ2krit, тому досліджувані нами вибірки різняться.
Отже, порівнявши дані констатувального і котрольного експеременту можна зробити висновок, що після проведення формуючого експеременту значно покращився рівень психосоціальної компоненти здоров’я в учнів. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої педагогічної моделі і методичних умов формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів.
5. Нами були розроблені рекомендації вчителям щодо формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів.
Отже, для нормування навчального навантаження ми рекомендуємо: