Сторінка
18

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

У експериментальному класі ми бачимо, що на запитання «Чи багато у вас друзів з якими ви спілкуєтесь» ми побачили, що учні 5-Б класу дружелюбні кожен з них має друзів (100%).

45,8% учнів не виконують обов’язків в класі, решта44.2% учнів мають певні обов’язки в класі.

На запитання «чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час наодинці або за будь-яким іншим заняттям, ніж спілкуватися з людьми» стверджувальну відповідь дало 37,4%, а заперечили 62,6% учнів.

Аналізуючи відповіді учнів 5-Б класу щодо задіяності учнів у гуртковій роботі ми зрозуміли, що більша половина учнів класу (66.6%) не відвідують гуртки, решта 34,4% охоче відвідують гуртки.

На запитання «як часто у вас бувають суперечки з батьками» 33,3% учнів 5-Б класу відповіли, що батьки їх не розуміють, і вони мало спілкуються. 66,8% учнів гарно ладять з батьками і не сперечаються з ними.

Аналізуючи запитання про міжособистісне спілкування ми побачили, що 37,5% учнів погано знаходять спільну мову з однокласниками,гарно ладнають з однокласниками 65% учнів.

Значна частина учнів дуже вразлива на образу, заподіяну кимось. (50%) 25% учнів досить рідко ображаються, швидко забувають про образу і не згадують 25% учнів.

Значна частина (37,5%) учнів 5-Б класу досить рідко потрапляє в безвихідні ситуації, інша частина учнів частенько потрапляє у такі ситуації (45,8%), і 16,6%зовсім не потрапляють у безвихідні ситуації.

На запитання «чи часто у вас бувають різкі, без поважної причини напади сміху чи плачу» 58,3% учнів 5-Б класу відповіли, що ніколи або, якщо залишаються на самоті, решта 41,7% учнівчастенько має такі перепади у настрої.

Виявилося, що 37,5% учнів бояться ходити до школи, 45,8% бояться контрольних робіт, решта учнів (16,6%) із задоволенням відвідують школу.

На запитання «чи важко вам засинати» 25% класу відповіли, що швидко засинають, 25% учнів іноді засинають погано, і 25% учнів майже не сплять.

Гарний апетит мають лише 25% учнів, погано харчується 44,8% учнів, пояснюючи це тим, що мама і вчителі не дозволяють їсти жуйки, чіпси та ін

На запитання «чи Ви щаслива людина» лише 16,6% учнів класу відповіли, що вони щасливі, 41,7% сумнівалися в цьому, і 41,7% вважають себе не зовсім щасливими.

Аналізуючи питання про небажані труднощі, то 50% учнів намагаються самостійно їх вирішувати, 41,6% учнів радяться з вчителями чи батьками, і лише 8,3% звертаються за допомогою в інтернет.

На запитання «як часто ви маєте поганий настрій», то 66,6% учнів 5-Б класу відповіли, що дуже рідко, або лише коли їх ображають, 33,3% учнів засмучуються частіше.

Ми простежили і матеріальне положення учнів. На запитання «чи ви часто собі щось купуєте» майже 74,9% учнів відповіли, що грошей не достатньо і учні собі нічого не купують, 20,8% відповіли, що цим переймаються їхні батьки і 4,17% відповіли, що самі купують собі потрібні речі, коли забажають

Співвідношення результатів, отриманих до і після проведеної дослідної роботи дало змогу зробити висновки щодо стійкої тенденції до підвищення психосоціальної компоненти здоров’я. Аналіз даних, отриманих за допомогою методики при повторному дослідженні свідчить про те, що помітно зріс рівень сформованості ціннісного ставлення до власної психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-Б класу який виступав в ролі експериментальної групи.

Порівнюючи ці дані з показниками контрольної групи, які фактично не відрізняються від результатів констатувального експерименту, можна чітко простежити ефективність проведеної нами роботи. Провівши повторне анкетування, ми з’ясували, що помітно зріс рівень психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 – Б класу, який виступав в ролі експериментального класу. Ми отримали такі результати: у 5-Б класі низький рівень психосоціального здоров’я мають 9 учнів (37,5%), середній рівень мають 13 учнів, що складає 54,2%, і на високому рівні знаходиться 2 учні, що складає 8,3%. У контрольному класі ситуація майже не змінилася. Низький рівень займають 15 учнів (62,5%), середній рівень мають 8 учнів, що складає 33,3% і високий рівень має 1 учень, що складає 4,17%. Динаміку змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів до і після проведення формувального експерименту ми можемо прослідкувати за таблицею 3.3

Таблиця 3.3 Динаміка змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів до і після проведення формувального експерименту

Різниця результатів експериментальної і контрольної групи до і після формувального експерименту (рис. 3.1) переконливо свідчить про те, що розроблена методика формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів є ефективною.

Рис. 3.1 Динаміка змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

З метою перевірки ефективності формувального експерименту було проведено статистичний аналіз. Ми використали критерій χ2 , що дозволяє визначити наявність або відсутність різниці у рівнях сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в експериментальному і контрольному класах. Обчислення χ2-критерія відображено у таблиці 3.4.