Сторінка
19
Таблиця 3.4 Робоча таблиця обчислення х2-критерія
Кількість інтервалів |
Інтервал балів |
Частота F’e |
Частота F’k |
F’e-F’k |
(F’e-F’k)2 |
(F’e-F’k)2 F’k |
1 |
41 – 48 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
20 – 40 |
13 |
8 |
5 |
25 |
3,1 |
3 |
0 – 19 |
9 |
15 |
-6 |
36 |
2,4 |
24 |
24 |
Х2емп = 6,5 |
Таким способом ми обчислили х2 емпіричне, що дорівнює 6,5 Знаходимо х2 критичне за даними таблиці 3,5
Таблиця 3,5
n-1 |
Достовірність | |
95% |
99% | |
1 |
3,84 |
6,63 |
2 |
5,99 |
9,21 |
3 |
7,81 |
11,3 |
4 |
9,49 |
13,3 |
5 |
11,1 |
15,1 |
6 |
12,6 |
16,8 |
7 |
14,1 |
18,5 |
8 |
15,5 |
20,1 |
9 |
16,9 |
21,7 |
10 |
18,3 |
23,2 |
11 |
19,7 |
24,7 |
12 |
21,0 |
26,2 |
13 |
22,4 |
27,7 |
14 |
23,7 |
29,1 |
15 |
2,5 |
30,6 |
n – кількість інтервалів |
Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 критичне = 5,99, а χ2емп =6,5. Оскільки χ2емп.> χ2крит. то досліджувані вибірки не подібні. Як показали результати дослідження, рівень психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-А і 5-Б класу різні і групи відрізняються за цією ознакою. Отже дослідження було проведено вірно.
Підсумовуючи результати дослідження на основі аналізу й узагальнення даних, можна констатувати, що в ході проведеної роботи в учнів експериментального класу значно підвищився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров’я: якщо на початку експерименту високий рівень було зафіксовано лише в 4,17% учнів, то на кінець експерименту цей показник зріс на 4,1% і становив 8,3%, середній рівень становив на початок експерименту 33,3%, а на кінець підвищився на 20,9%, що становить 54,2%, на низькому рівні на початок експерименту знаходилось 62%, а після застосування формувального експерименту цей показник знизився на 24,5%, що в свою чергу становить 37,5%. У контрольному класі ці показники майже не змінилися. На початок експерименту на низькому рівні перебувало 58,33% учнів, на кінець експерименту цей показник зріс до 62,5%, середній рівень на початок експерименту охоплювало 37,5% учнів 5-А класу, на кінець – 33,3%. На високому рівні після проведення констатувального експерименту перебувало 4,17%, а після проведення формувального експерименту цей показник не змінився.
Отже, порівнявши дані констатувального і формувального експеременту можна зробити висновок, що після проведення формувального експеременту значно покращився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-Б класу. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів
Рекомендації вчителям по застосуванню психофізичних тренувань на уроках основ здоров’я в 5-му класі
Найважливішим фактором адаптації зростаючого організму до основ навчальної діяльності та успішного засвоєння знань є фізіолого – гігієнічна раціоналізація навчального навантаження. Для нормування навчального навантаження ми рекомендуємо таке:
Навчальне навантаження повинно не перевищувати гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.
Синхронізація навчальної діяльності й особливостей біоритму, фізіологічних функцій базується на сполученні величини навчального навантаження та працездатності.
Навчальний розклад повинен складатися з урахуванням рівня тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, наявності протягом дня суміжних та однотипних предметів, а також предметів з великим обсягом прочитаного матеріалу. Основи здоров’я ми рекомендуємо ставити на середину тижня 3-м чи 4-м уроком
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Сучасні уроки зарубіжної літератури і методи їх проведення
Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай
Розвиток бистроти у школярів середніх класів засобами тхеквондо
Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови
Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів