Сторінка
13

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

До інтелектуальних навичок належать навички порівняння, складання плану прочитаного, розмірковування над певною проблемою пов’язаною зі здоров’ям.

На думку О. В. Арделян до загально-навчальних умінь та навичок належать організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні та контрольно-оцінні. Ці уміння і навички засвоюються учнями у процесі діяльності учіння, виступають і як результати цієї діяльності, і як необхідна передумова подальшої діяльності учіння.

Освіта, що базується на уміннях та навичках, допомагає учням ідентифікувати фактори, які впливають на їхній вибір стосовно ризикованої поведінки і далі – на стан здоров’я. Саме тому, для формування психосоціальної компоненти здоров’я, одержання нових знань та їх застосування школярі мають бути залучені до діяльності з порівняння, розпізнавання, розрізнення виявлення різниці і і подібності, аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, категоризації об’єктів, протиставлення, створення, проектування, запам’ятовування, перенесення, відтворення, прикладання, обстеження, орієнтування, виявлення відмінності і подібності, побудови здогадок, впізнавання, реконструкції і перетворення, відтворення в пам’яті, перегрупування, відновлення, розчленування, об’єднання, виділення, віднесення невідомого до відомого.

Продуктивним чинником формування знань при вивченні основ здоров’я виступає використання системи навчально-пізнавальних завдань, з використанням методик, що формують психосоціальну компоненту здоров’я у процесі залучення школярів до активної пізнавальної діяльності, спрямовану на глибоке засвоєння основ здоров’я, яке базується на принципах взаємодії учнів і учителя; у поєднанні теоретичних знань з можливостями їх практичного використання, індивідуалізації та диференціації навчальної роботи на уроці; за допомогою надання учням свободи вибору навчальних завдань з урахуванням пізнавальних інтересів, ставлення до навчання, рівня знань і досвіду пізнавальної діяльності; при створенні на уроці сприятливого морального та психологічного клімату, ситуації успіху кожному учневі у процесі засвоєння навчального матеріалу з основ здоров’я.

Таким чином, використання методик, що формують психосоціальну компоненту здоров’я у процесі вивчення основ здоров’я, посилює ефективність засвоєння інформації, розвиває комунікативні навички учнів, дозволяє їм навчитися запобігати конфліктам і успішно виходити з конфліктних ситуацій, підвищує інтерес до навчання, вчить дітей до самостійного пошуку інформації, вимагає від них творчого підходу до розв’язання ситуативних завдань.

У наш час беручи до уваги слабкий стан здоров’я сучасних дітей, особливої актуальності набуває проблема формування ціннісного ставлення до психосоціальної компоненти здоров’я дітей, оскільки численні соціальні стреси, екологічні та психічні навантаження все частіше призводять до відхилень морального, психічного, соціального та фізичного здоров’я дітей.

Головними пріоритетами в педагогіці для формування психосоціальної компоненти здоров’я є такі:

здорова дитина — практично досягнута норма дитячого розвитку;

оздоровлення — не сукупність лікарсько-профілактичних заходів, а форма розвитку психофізичних можливостей дітей:

Іидивідуально-диференнійований підхід — головний засіб оздоровчо-розвивальної роботи з учнями.

Мета здоров’язберігаючих методик формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів у процесі навчання:

забезпечити школяреві можливість збереження психосоціальної компоненти здоров’я за період шкільного навчання;

сформувати в учня необхідні знання щодо психосоціальної компоненти здоров’я;

навчати використовувати одержані знання в повсякденному житті.

У здоров’язберігаючих методиках формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів у процесі навчання використовуються дві групи методів: специфічні (характерні тільки для процесу збереження психосоціальної компоненти здоров’я: руханки, дихальні гімнастики, вправи для профілактики хвороб очей) та загально-педагогічні (використовуються у всіх випадках навчання та виховання: уроки-тренінги,. Класні години, бесіди з батьками) (рис. 2.3.). Тільки оптимальне сполучення цих методів відповідно до методичних принципів може забезпечити успішну реалізацію комплексу завдань поставлених для збереження психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 – х класів.

Специфічні Загально-педагогічні

псиз

Рис. 2.3 Групи методів

Вивчаючи педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів, у нас склалася певна система використання цих навчальних методик.

Один із головних секретів гарного психосоціальног самопочуття учнів п’ятих класів та високої активності у навчальному процесі криється у використанні раціонально підібраних, а при необхідності — спеціально сконструйованих та індивідуально дозованих тренінгів, психофізичних тренувань та ігор оздоровчого напрямку, що при грамотному педагогічному керуванні можуть дійсно підтримувати в учнів п’ятих класів запас адаптаційної енергії; стимулювати процеси зростання та розвитку головних фізичних якостей школяра (сила, швидкість,спритність, витривалість); усунути недоліки у психосоціальному розвитку дітей. Тому ми хочемо впровадити у навчально – виховний процес такі здоров’язберігаючі напрямки роботи:

організація уроку з використанням методик формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів;

методику з використанням гри, веселих руханок, дихальної гімнастики на уроках з основ здоров’я;

робота з попередження втоми очей на уроках;

формування навичок здорового способу життя;

щомісчні бесіди з батьками, щоб реалізувати роль сім’ї у формуванні психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів;

запровадження щотижневих класних годин, щоб показати роль дозвілля та громадського впливу на психосоціальну компоненту здоров’я.

Для формування ціннісного ставлення до власної психосоціальної компоненти здоров’я при вивченніоснов здоров’я у 5-му класі слід найбільшу увагу звернути на методику проведення уроків-тренінгів.

Тренінг - це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з учителем. Урок-тренінг є ретельно спланованим процесом надання чи поповнення знань. Відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів та переконань. Отже . у педагогіці співробітництва і розвивального навчання урок-тренінг – це: